Справа 524/4460/16-а
Провадження № 2-а/524/214/19
19 серпня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, батальйону патрульної поліції м.Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції м.Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Іщенко Ольги Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просив скасувати постанову серії ПС2 № 669829 від 29 травня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 29.05.2016 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 669829 за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він здійснив зупинку ближче 30 метрів від посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів. Вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки поліцейським було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надано можливість надати пояснення, скористатись правовою допомогою, як і не надано доказів, вчинення ним адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 02.08.2019 позивача позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві. Вказав, що на місці зупинки його транспортного засобу був відсутній дорожній знак, який би сповіщав водія про те, що попереду зупинка маршрутних транспортних засобів, тому він вважає, шо правила дорожнього руху ним не порушено.
Відповідач, Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП/колишня назва - Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції / в своїх запереченнях зазначив, що з позовом не погоджується в повному обсязі. Вказував на те, що нагрудною камерою інспектора зафіксовано, що інспектором було роз'яснено позивачу про зупинку його транспортного засобу з порушенням п.п. «е» п.15.9 ПДР України. Позивачу було зачитано текст постанови у справі про адміністративне правопорушення. Під час роз'яснення позивачу його прав, строку та порядку сплати штрафу і оскарження постанови, останній неодноразово перешкоджав інспектору, повідомляючи, що йому досконало відомо про свої права.
В судовому засіданні 02.08.2019 представник відповідача Щепілов О . В . проти задоволення позову заперечував. Звертав увагу на те, що пояснення позивача є доказами вчинення ним адміністративного правопорушення. Вважав, що інспектором не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явились та відзиву не подали.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
29 травня 2016 року поліцейським роти № 3 управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Іщенко О.О., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 669829, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
В постанові зазначено, що 29.05.2016 о 16:40 в м.Кременчуці по вул..Приходька водій, керуючи транспортним, засобом здійснив зупинку ближче 30 м від посадкового майданчика маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п. 15.9 е ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 15.9 е Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.
Підпунктом 8.4. (в) ПДР України визначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до підпункту 3.34 пункту 33.3 «Заборонні знаки» розділу 33 ПДР України - «Зупинку заборонено», дорожній знак 3.34 забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд відзначає, що згідно ст.77 КАС України в даній справі обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
Так, на підтвердження своїх заперечень проти позову, відповідачем надано суду диск із відеозаписом, здійсненим нагрудною камерою інспектора та фотознімки.
Оцінюючи вказані докази на предмет їх належності, допустимості та достатності, суд враховує позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену в постанові від 24 січня 2019 року по справі 592/5576/17, відповідно до якої: «У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення»
На вказане також звертав увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 грудня 2018 року по даній справі.
Суд відзначає, що оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким було здійснено фіксацію адміністративного правопорушення.
У зв'язку із наведеним суд дійшов висновку про те, що наданий відповідачем диск із відеозаписом та фотознімки не можуть вважатись належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Інших доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення та додержання інспектором процедури розгляду справи, відповідачами надано не було.
Оскільки відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем п15.9 е ПДР України, а також правомірність накладення штрафу та додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, враховуючи положення ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за можливе скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 закрити.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону патрульної поліції м.Кременчуці УПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Іщенко Ольги Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 669829, винесену 29 травня 2016 року поліцейським роти № 3 управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Іщенко Ольгою Олександрівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Д.Андрієць