36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.08.2019 Справа № 917/535/18
Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д.М., при секретарі судового засідання Мусійченко Т.С., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом
Халтуринського госпрозрахункового сільського комунального підприємства
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
за участю третіх особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. ОСОБА_7 ,
8. ОСОБА_8 ,
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10 ,
11. ОСОБА_11 ,
12 . ОСОБА_12 ,
13 . ОСОБА_13 ,
14 . ОСОБА_14 ,
15 . ОСОБА_15 ,
16. ОСОБА_16 ,
17. ОСОБА_17 ,
18 . ОСОБА_18 ,
19. ОСОБА_19 ,
20. ОСОБА_20 ,
21. ОСОБА_21 ,
про визнання поновленим з 20.12.2017 договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012р. за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017р., номер запису про інше речове право: 21748293) на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за № 532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293),
за участю представників:
від позивача - Пластун Л.В., Жмурко П.Я .
від відповідача - Паращук Д.М.
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 - ОСОБА_23 - на підставі договору про надання правової допомоги від 30.08.2018
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_20
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_9 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_10
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_11 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_12 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_24 .
Обставини справи: 14.05.2018 Халтуринське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство звернулось до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим з 20.12.2017 договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293) на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293) в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на продовження здійснення Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством користування земельною ділянкою, що є об'єктом договору оренди землі від 20.10.2011 та відсутністю протягом одного місяця після закінчення строку вказаного договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у його поновленні.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність доказів звернення позивача до Головного управління Дергеокадастру у Полтавській області з листом - повідомленням про намір продовження договору оренди у встановлений законом строк. Також, враховуючи припинення існування спірної земельної ділянки площею 84,8062 га з кадастровим номером 5321685600:00:007:0001 , вважає вимогу про поновлення договору оренди землі безпідставною.
Треті особи проти позову заперечують, посилаючись на припинення існування спірної земельної ділянки площею 84,8062 га з кадастровим номером 5321685600 : 00:007:0001.
Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем подано до господарського суду заяву в порядку пункту 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України, датовану 11.05.2018 б/н, вх. №4766 від 14.05.2018 про вжиття заходів забезпечення позову від 14.05.2018, вх. №588/18, шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру в Полтавській області вчиняти дії щодо:
1) поділу земельної ділянки, яка знаходиться на території Мартинівської (стара назва Халтуринська) сільської ради Карлівського району Полтавської області, площею 84,8062 га кадастровий номер 5321685600:00:007:0001 ;
2) приймати накази (інші рішення) про: (1) надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, проекту поділу земельної ділянки, інших документацій із землеустрою, (2) їх затвердження (проектів), (3) передання у власність чи користування або оренду земельних ділянок, (4) виставлення на земельні торги земельних ділянок до вступу в законну силу рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.05.2018 у даній справі було відмовлено в застосуванні заходів забезпечення позову у цій справі у спосіб за заявою від 11.05.2018 за заявою б/н, вх. №4766 від 14.05.2018, поданою в порядку пункту 2 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством (т. 1 а.с. 90-92).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Халтуринського госпрозрахункового сільського комунального підприємства; скасовано ухвалу господарського суду Полтавської області 17.05.2018 у справі №917/535/18; задоволено заяву позивача Халтуринського госпрозрахункового сільського комунального підприємства про забезпечення позову задоволено; заборонено Головному Управлінню Держгеокадастру у Полтавській області вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки, яка знаходиться на території Мартинівської (стара назва Халтуринська) сільської ради Карлівського району Полтавської області, площею 84,8062 га, кадастровий номер 5321685600:00:007:0001 , приймати накази (інші рішення) про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, проекту поділу земельної ділянки, інших документацій із землеустрою, їх затвердження та передання у власність чи користування або оренду, виставляти на земельні торги земельні ділянки, що входять до складу земельної ділянки, яка є предметом спірних правовідносин у даній справі, до набрання рішенням законної сили (т. 1 а.с.114-119).
31.07.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області подано до господарського суду Полтавської області заяви про залучення до участі у даній справі громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_26 , в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення суду в даній справі може вплинути на права та обов'язки цих осіб (т.1 а.с.122-149).
Ухвалою від 10.08.2018 суд залучив зазначених осіб до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі №917/535/18 відмовлено в задоволенні позову; скасовано заходи забезпечення позову.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 у справі № 917/535/18 залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 06.03.2019 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 917/535/18. Справу направлено до господарського суду Полтавської області на новий розгляд.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.03.2019 справу № 917/535/16 передано судді Сірошу Д.М.
Ухвалою від 01.04.2019 суддя Сірош Д.М. прийняв справу № 917/535/18 до свого провадження, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 23.04.19 - 11:40.
23.04.2019 від позивача надійшли пояснення у справі (вх. №4264) та докази на підтвердження сплати орендної плати по договору оренди.
Суд приєднав зазначені докази до матеріалів справи.
16.05.2019 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 11.05.2019. Суд задовольнив зазначене клопотання.
21.05.2019 надійшла заява про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .
Ухвалою від 19.06.2019 суд повернув заяву про залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
13.06.2019 суд постановив ухвалу про витребування доказів - висновків державної експертизи землевпорядної організації.
18.06.2018 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на виконання вимог ухвали суду надало висновки державної експертизи землевпорядної організації. Суд долучив зазначені докази до матеріалів справи.
13.06.2019 від третіх осіб надійшло клопотання про приєднання доказів, а саме: копії інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, копії викопіювання з публічної кадастрової карти України, копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (10 штук). Суд долучив зазначені докази до матеріалів справи.
18.06.2019 суд постановив ухвалу про повернення зустрічного позову ОСОБА_3 .
18.06.2019 суд постановив ухвалу про повернення зустрічного позову ОСОБА_6 .
18.06.2019 суд постановив ухвалу про повернення зустрічного позову ОСОБА_2 .
Ухвалою від 19.06.2019 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/535/18, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 13.06.19 10:00.
18.07.2019 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 18.07.2019 суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.
15.08.2019 від позивача надійшло клопотання про повернення до підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до розгляду кримінального провадження на підставі частин 2 та 3 статті 382 Кримінального кодексу України та набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Халтуринського госпрозрахункового сільського комунального підприємства до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії від 17.07.2019 та прийняття рішення по кримінальному провадженню № 12019170020001836 від 13.08.2019.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що під час судового розгляду з'ясовано, що земельна ділянка площею 84,8062 га кадастровий номер 5321685600:00:007:0001 , яка є предметом договору оренди, про поновлення якого подано позов у цій справі, на даний час поділена, внаслідок чого сформовані інші земельні ділянки, яким присвоєні інші кадастрові номери та які надані у власність фізичним особам.
Зазначене стало підставою для звернення позивача з іншим позовом до Головного управління Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій Головного управління щодо поділу земельної ділянки площею 84,8062 га, кадастровий номер 5321685600:00:007:0001 незаконними та поновлення державної реєстрації спірної земельної ділянки. Отже, на думку позивача, результат розгляду у даній справі залежить від розгляду справи № 917/1219/19 за позовом Халтуринського ГСКП до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
З огляду на викладене позивач вважає, що на даний час неможливо продовжувати розгляд справи по суті, оскільки наявні підстави для повернення до підготовчого провадження у даній справі та зупинення провадження у справі.
Представники відповідача та третіх осіб в судовому засіданні проти задоволення зазначеного клопотання заперечили.
Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки факт поділу спірної земельної ділянки був відомий ще під час залучення до участі у даній справі третіх осіб - 10.08.2018, тобто під час первісного розгляду справи. Отже, позивач не був позбавлений права звернутись за захистом порушеного права (про визнання незаконними дій, щодо поділу земельної ділянки. Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Враховуючи те, що обставини щодо поділу спірної земельної ділянки виникли ще до нового розгляду справи та те, що судом здійснені всі дії, необхідні для забезпечення своєчасного розгляду справи по суті, підстави для повернення до підготовчого провадження відсутні.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.10.2011 між Карлівською районною державною адміністрацією (надалі- орендодавець) та Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством (надалі - орендар) укладено договір оренди землі (т. 1 а.с. 17-18), відповідно до умов якого на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.10.2011р. № 522, орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка знаходиться на території Халтуринської міської ради за межами населеного пункту (пункт 1 договору).
Відповідно до пункту 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 84,81 га, в тому числі: ріллі 84,81 га.
Вказаний договір зареєстровано у відділі Держземагенства у Карлівському районі Полтавської області від 19.12.2012 за №532160004002766.
На виконання умов пункту 19 договору, яким сторони погодили, що земельна ділянка передається орендарю протягом п'яти днів, після державної реєстрації цього договору за актом її приймання передачі, вищевказана земельна ділянка передана орендарю згідно з актом приймання - передачі земельної ділянки (т. 1 а. с. 18 на звороті).
Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на п'ять років (у разі укладення договору оренди землі для ведення сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Отже, кінцевою датою його дії (з урахуванням дати його реєстрації) є 19.12.2017.
Суд зазначає, що у відповідності до Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Земельна ділянка, яка є предметом договору, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, повноваження по розпорядженню якою відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, до яких відноситься відповідач.
Через зміни в земельному законодавстві до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі - відповідач) перейшли повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Полтавської області.
Враховуючи перехід права розпорядження земельними ділянками до відповідача, 31.01.2018 (тобто, після закінчення терміну дії договору) Халтуринське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням № 04/18 від 25.01.2018 (вх. № Х-1416/0/25-18 від 31.01.2018) про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 (т. 1 а.с. 25).
До вказаного клопотання позивачем додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
У відповідь на вказане клопотання, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області листом №32-16-0.332-723/2-18 від 08.02.2018 повідомлено позивача про те, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не вбачає правових підстав для поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 з Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством з огляду на порушення останнім термінів письмово повідомлення стосовно наміру укладання договору оренди землі на новий строк та, відповідно, закінчення строку дії вказаного договору (т. 1 а.с.16).
19.04.2018 позивачем повторно направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області лист № 26/18, в якому позивач наголошував на продовженні здійснення Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством користування земельною ділянкою, що є об'єктом договору оренди землі від 20.10.2011 та відсутність протягом одного місяця після закінчення строку вказаного договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у його поновленні та запропонував відповідачу підписати з Халтуринським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством додаткову угоду про поновлення вказаного договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (т. 1 а.с. 29).
Проте матеріали справи відповіді на вказаний лист не містять.
У зв'язку з вказаними обставинами, вважаючи поведінку Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області протиправним зволіканням з підписанням додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011 та порушенням прав орендаря, що продовжує де-факто користуватися земельною ділянкою, 14.05.2018 Халтуринське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим з 20.12.2017 договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293) на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293), в редакції позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються умовами даного договору, нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 1 цієї статті цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частина 3 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Приписами статей 13 та 14 Конституції України та статті 324 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до положень частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини 1 пункту 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами частини другої статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".
Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно із статтями 13 та 30 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Як встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання поновленим з 20.12.2017 договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за №532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293) на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором та про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 20.10.2011, зареєстрованого у відділі Держземагентства у Карлівському районі Полтавської області 19.12.2012 за № 532160004002766 (внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.08.2017, номер запису про інше речове право: 21748293) в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Правову позицію щодо розрізнення цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
Як зазначено вище, пунктом 8 договору оренди землі від 20.10.2011 сторони погодили, що договір укладено строком на п'ять років (у разі укладення договору оренди землі для ведення сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Отже, кінцевою датою його дії (з урахуванням дати його реєстрації) є 19.12.2017.
Відповідач зазначає, про відсутність доказів звернення позивача до Головного управління Дергеокадастру у Полтавській області з листом - повідомленням про намір продовження договору оренди у встановлений законом строк. Крім того, після закінчення строку дії договору відповідач, також повідомляв орендаря про відсутність підстав для продовження договору оренди земельної ділянки, що підтверджується листом Головного управління Дергеокадастру у Полтавській області № 32-16-0.332-723/2-18 від 08.02.2018 (т. 1 а.с. 16).
Крім того, відповідач повідомив суд про відсутність спірної земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав.
Разом з тим, позивач зазначає, що продовжує користуватися спірною земельною ділянкою та належним чином виконує умови договору. На підтвердження зазначеного позивачем наданий лист Мартинівської сільської ради про те, що на рахунок сільської ради надійшли кошти від Халтуринського ГСКП за оренду земельних ділянок, у тому числі за оренду землі на підставі спірного договору за період 2013 - 2018 роки та копії платіжних доручень (т. 4 а.с. 151-242).
Проте, як убачається з матеріалів справи, відносно частини сільськогосподарських угідь на території Мартинівської сільської ради Карлівського району, якими користувався позивач, відповідно до умов договору оренди землі від 20.10.2011, на підставі відповідних наказів Головного управління Дергеокадастру у Полтавській області, які є чинними, в судовому порядку не оскаржені та відповідно є обов'язковими до виконання (від 05.04.2018 №2592-СГ, від 06.04.2018 №2625-СГ, від 18.04.2018 №2931-СГ, від 18.04.2018 №2930-СГ, від 05.04.2018 №2588-СГ, від 05.04.2018 №2599-СГ, від 05.04.2018 №2601-СГ, від 05.04.2018 №2605-СГ, від 05.04.2018 №2544-СГ, від 05.04.2018 №2608-СГ, від 05.04.2018 №2603-СГ, від 06.04.2018 №2628-СГ, від 05.04.2018 №2545-СГ, від 05.04.2018 №2554-СГ, від 05.04.2018 №2551-СГ, від 05.04.2018 №2549-СГ, від 05.04.2018 №2547-СГ, від 05.04.2018 №2555-СГ, від 056.04.2018 №2594-СГ, від 05.04.2018 №2594-СГ, від 06.04.2018 №2627-СГ) у відповідності до вимог земельного законодавства, а саме: статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України за виключенням першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відповідно до частини 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", надано дозвіл на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам - громадянам (як учасникам АТО): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 217).
Також, відповідачем надані копії наказів «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» (від 28.12.2018 № 9173-СГ, від 21.12.2019 № 8976-СГ, від 28.12.2018 № 9172 - СГ, від 28.12.2018 № 9174-СГ, від 30.08.2018 № 5939-СГ, від 28.12.2018 № 9170-СГ, від 27.12.2018 № 9120-СГ, від 27.12.2018 № 9096-СГ, від 27.12.2018 № 9110-СГ, від 28.12.2018 № 9171-СГ, від 27.12.2018 № 9117-СГ, від 27.12.2018 № 9108-СГ, від 27.12.2018 № 9113-СГ, від 27.12.2018 № 9093-СГ, від 27.12.2018 № 9103-СГ, від 27.12.2018 № 9089-СГ, від 28.12.2018 № 9167-СГ, від 28.12.2018 № 9168-СГ, від 28.12.2018 № 9169-СГ, від 28.12.2018 № 9166-СГ, від 27.12.2018 № 9100-СГ), відповідно до яких, фізичним особам - громадянам (як учасникам АТО): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_27 .Д затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та надані у власність зазначеним громадянам земельні ділянки площею по 2 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Мартинівської сільської ради Карлівського району, якими користувався позивач, відповідно до умов договору оренди землі від 20.10.2011 (т. 5 а.с. 24-33).
Під час дослідження доказів, судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 5539-СГ від 30.08.2018 громадянин ОСОБА_5 (третя особа у справі) реалізував своє право на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в Оржицькому районі Полтавської області. Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні зазначений наказ був помилково поданий до суду.
Відповідач не надав суду доказів, на підтвердження того, що громадянину ОСОБА_5 передана у власність частина спірної земельної ділянки на території Мартинівської сільської ради Карлівського району, якою користувався позивач.
Наданими третіми особами до матеріалів справи Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ 152402151 від 11.01.2019, № 152347749 від 11.01.2019, № 152533930 від 14.01.2019, № 152390653 від 11.01.2019, № 152384340 від 11.01.2019, № 152386972 від 11.01.2019, № 152688527 від 15.01.2019, № 152421634 від 11.01.2019, № 152405460 від 11.01.2019, № 152844072 від 16.01.2019, а.с. 225-234) підтверджується, передача земельних ділянок площею по 2 га ріллі у власність громадянам - учасникам АТО ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 5321685600:00:007:0001 площею 84,8062 га відсутня (т. 5 а.с. 220-223).
Отже, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, з кадастровим номером 5321685600:00:007:0001 площею 84,8062 га, як об'єкт цивільних прав, поділена та утворені нові земельні ділянки, які передано у власність іншим особам - учасникам АТО.
Приписами частини 14 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Тобто, зміна фактичних площ та меж земельних ділянок після укладення договору оренди унеможливлює пролонгацію укладеного договору у порядку, передбаченому частинами першою-шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди із дотриманням вимог чинного законодавства.
Отже, визнати поновленим договір на тих самих умовах з урахуванням зміни площі земельної ділянки, відсутності погодження такого поновлення з боку власника або розпорядника земельної ділянки та не погодивши істотних умов договору додатковою угодою, з підстав передбачених частинами першою-шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" є неможливим.
Так, згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Стаття 79-1 Земельного кодексу України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Крім того, доводи позивача стосовно того, що під час дії заходів забезпечення позову, вжитих Постановою Харківського апеляційного господарського суду 03.07.2018, здійснений поділ спірної земельної ділянки судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів, вчинення зазначених дій з 03.07.2018 - з моменту ухвалення Постанови Харківським апеляційним судом про забезпечення позову до ухвалення Постанови Верховним судом 06.03.2019 про скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 11.09.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 917/535/18, якою залишене без змін рішення господарського суду Полтавської області від 11.09.2018. Тобто в період з 03.07.2018 по 05.12.2018 включно поділ спірної земельної ділянки не здійснювався.
Враховуючи припинення існування спірної земельної ділянки площею 84,8062 га з кадастровим номером 5321685600:00: 007 :0001 , вимога про поновлення договору оренди землі є безпідставною.
Наведена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 25.05.2016 у № 3-312гс16, відповідно до якої, зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, що відбулося в справі, після укладення договору оренди земельних ділянок, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому частинами 1, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Верховний Суд України дійшов висновку, що підстави для визнання переважного права на поновлення договору оренди та поновлення його на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити. При цьому, слід зазначити, що причини зміни площі земельної ділянки значення не мали.
Посилання позивача на порушенням його права на законне очікування виконання умов договору оренди землі від 20.10.2011 щодо його поновлення є також необґрунтованими, оскільки сам позивач порушив визначений договором та статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядок реалізації свого права на поновлення спірного договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного суду від 23.01.2019 у справі № 912/1273/17.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в позові.
Відповідно до частин 9 та 10 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З огляду на викладене та зважаючи на відмову у задоволенні позову, заходи забезпечення позову, вжиті Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018, підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 145, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 23.08.2019.
Суддя Д.М. Сірош