Ухвала від 20.08.2019 по справі Б-11/45-3/270-21/145

Справа № Б-11/45-3/270-21/145

УХВАЛА

про розгляд заяви кредитора

20.08.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., при секретарі судового засідання Назарчук І. П., розглянувши заяву кредитора ОСОБА_1 (вх. № 5796/19 від 27.03.2019) про визнання грошових вимог у справі

за заявою: Державного підприємства "Підгайчиківський спиртзавод"

(вул. Заводська, 1 с. Підгайчики, Коломийський район,

Івано-Франківської області, 78256)

до: Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової

та лікеро-горілчаної промисловості

(вул. Княгинин, 44, м. Івано-Франківськ, 76003)

про банкрутство,

за участі:

від працівників Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості: ОСОБА_2,

ліквідатора: Седлецького Олександра Валентиновича,

кредитора: ОСОБА_1 ,

від кредитора - КП "Івано-Франківськводоекотехпром": Табаки Віктора Миколайовича,

від прокуратури Івано-Франківської області: Журавльової Наталії Євгенівни,

від відділу з питань банкрутства ГУ юстиції у Івано-Франківській області: Запічної Наталії Ігорівни.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа № Б-11/45-3/270-21/145 за заявою Державного підприємства "Підгайчиківський спиртзавод" (правонаступник Державне підприємство "Залучанський спиртзавод") про банкрутство Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

08.05.2018 суд припинив процедуру розпорядження майном, визнав Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначив ліквідатором арбітражного керуючого Седлецького О. В.

Повідомлення про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 08.05.2018.

27.03.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог.

28.03.2019 зазначена вище заява призначена до розгляду в засіданні суду на 11.04.2019. Засідання суду по розгляду заяви неодноразово відкладались.

11.04.2019 ліквідатор Седлецький О. В. надав суду пояснення по кредиторських вимогах ОСОБА_1 (вх. № 6358/19), в яких зазначав, що провадження у справі в частині розгляду даної заяви щодо грошових вимог в розмірі 21 065, 00 гривень слід закрити, оскільки 27.03.2019 судом розглянуто та прийнято рішення щодо вимог до боржника по заробітній платі на суму 15 014 013, 96 гривень (до даних вимог увійшли і вимоги заявника згідно рішення Тисменицького районного суду від 21.09.2016 у справі № 352/877/16-ц). Крім цього вказує на те, що відповідно до рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі № 352/307/18 від 20.09.2018 встановлено факт перебування заявника у трудових відносинах з Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 21.08.2017. Вказує на те, що дане судове рішення арбітражним керуючим не визнається, в зв'язку із чим рішення оскаржується. Як наслідок, грошові вимоги ОСОБА_1 в розмірі 184 268, 75 гривень до реєстру вимог кредиторів не включені.

В силу приписів частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Як визначено в пункті 8 частини 1 статті 38 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до вимог статей 13, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, належними та допустимими доказами.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами, що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. При цьому суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Розглянувши подану заяву, суд встановив таке.

Рішенням Тисменицького районного суду від 21.09.2016 у справі № 352/877/16-ц позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволено частково: поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника відділу кадрового забезпечення Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 02.06.2016; стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості у користь ОСОБА_1 19 065, 00 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням всіх встановлених законодавством податків і платежів та 2 000, 00 гривень на відшкодування моральної шкоди; рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 6 150, 04 гривень звернуто до негайного виконання.

Рішення набрало законної сили 03.11.2016.

Рішенням Тисменицького районного суду від 20.09.2018 у справі № 352/307/18 позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про встановлення факту перебування у трудових відносинах задоволено: встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Івано-Франківським обласним державним обєднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості з 21.08.2017; зобов'язано керівника Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості допустити ОСОБА_1 до виконання посадових обов'язків.

Рішення суду набрало законної сили - 01.11.2018.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, вказана частина статті вказує на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер (обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ). Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Пунктом 29 інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) із змінами, роз'яснено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону.

Приписами статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено черговість задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову суду від 08.05.2018 оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 08.05.2018, а заява кредитором подана 27.03.2019.

В силу частини 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Однак, в абзаці 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати.

Аналізуючи норми права та враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви:

- визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в розмірі 143 188, 43 гривень як вимоги першої черги та 2 000, 00 гривень, як вимоги шостої черги;

- в задоволенні грошової вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в розмірі 60 145, 32 гривень - відмовити.

При цьому суд бере до уваги наступне. Заявником проведено розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2016 по 01.03.2019. Водночас, судом розраховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2016 по 08.05.2018, оскільки 08.05.2018 суд визнав банкрутом Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості; відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Седлецького Олександра Валентиновича.

Повідомлення про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 08.05.2018.

30.07.2018 Львівський апеляційний господарський суд апеляційні скарги залишив без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 року у справі № Б-11/45-3/270-21/145 - без змін (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018).

20.11.2018 Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України і Заступника прокурора Львівської області залишив без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 08.05.2018 залишив без змін.

Так, Івано-Франківське обласне державне об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості знаходиться в процедурі ліквідації.

Статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено наслідки визнання боржника банкрутом, в тому числі і те, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень, зокрема, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.

Отже, датою звільнення заявника є 08.05.2018 (з моменту прийняття судом Постанови про визнання Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури).

З огляду на викладене у суду відсутні правові підстави щодо задоволення грошових вимог за період з 09.05.2018 по 01.03.2019.

Керуючись статтями 2, 23 - 26, 38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 12, 75, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № 5796/19 від 27.03.2019) про визнання грошових вимог в сумі 205 333, 75 гривень - задовольнити частково.

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в розмірі 143 188, 43 гривень як вимоги першої черги та 2 000, 00 гривень, як вимоги шостої черги.

3. Ліквідатору Седлецькому О. В. внести вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів боржника.

4. У задоволенні грошової вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості в розмірі 60 145, 32 гривень - відмовити.

5. Дану ухвалу направити:

- заявнику: ДП "Підгайчівський спиртовий завод" (вул. Заводська, 2, с. Долішнє Залуччя, Снятинського району, Івано-Франківської області, 78363);

- ліквідатору Седлецькому О. В. (а/с 34, м. Київ, 04107);

- банкруту: Івано-Франківському обласному державному об'єднанню спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (вул. Княгинин, 44, м. Івано-Франківськ, 76003);

- кредитору: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

6. Ухвала набирає законної сили 20.08.2019 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та порядку, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

7. Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту.

8. Повний текст ухвали складено 22.08.2019.

Суддя В. В. Михайлишин