проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" серпня 2019 р. Справа № 922/1749/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Рибак Я.В. - посвідчення адвоката № 2003 від 18.01.2018; ордер серія ХВ № 1426/216 від 30.07.2019,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна", м. Харків, (вх. № 2358 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 (ухвала підписана 15.07.2019; суддя Лавренюк Т.А.) у справі № 922/1749/19
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Харківське автотранспортне підприємство № 16363", м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБ Слобожанщина", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна", м. Харків,
про стягнення 273 745,00грн.,-
Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" заборгованості в розмірі 273 745,00 грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просив суд покласти на відповідача. Також позивач зазначив, що у зв'язку із розглядом справи він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19 закрито провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю Харківське автотранспортне підприємство № 16363" 4 106,18грн. судового збору, 15 000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю Харківське автотранспортне підприємство № 16363" 15 000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позивачем не надано суду належних доказів сплати грошових коштів адвокату за професійну правничу допомогу, оскільки у наявному у матеріалах справи платіжному дорученні №5595 від 17.05.2019 отримувачем коштів за надані юридичні послуги визначено фізичну особу-підприємця Кузьмич Т.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна", м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19. Встановлено учасникам справи - не пізніше 5 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу. Призначено справу до розгляду на "20" серпня 2019 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Зубченко І.В., суддя Радіонова О.О.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю Харківське автотранспортне підприємство № 16363" 15 000,00грн. судових витрат на професійну правничу допомогу та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 14.08.2019 за вх. 7645 позивачем подано через канцелярію суду клопотання про відкладення судового засідання з причин знаходження його представників у відпустці та за вх. 7646 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, з посиланням на те, що на адресу ТДВ “Харківське АТП 16363” копія апеляційної скарги не надходила.
У судовому засіданні 20.08.2019 представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши клопотання позивача, колегія суддів встановила, що до апеляційної скарги відповідачем були додані належні докази направлення на адресу ТДВ “Харківське АТП 16363” цінним листом № 6102229137564 з описом вкладення копії апеляційної скарги з доданими документами, а саме: опис вкладення до цінного листа від 25.07.2019 та поштову квітанцію №3000366529 від 25.07.2019 (а.с.165,168,170).
Згідно інформації у розділі “Форма пошуку” офіційного веб-порталу Публічного акціонерного товариства “Укрпошта”, лист № 6102229137564 з копією апеляційної скарги з доданими документами вручено позивачу 13.08.2019.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є врученою, оскільки вона була направлена на юридичну адресу позивача, доставлена своєчасно працівником поштового відділення за вказаною адресою та була вручена представнику позивача.
Також, у матеріалах справи наявні належні докази направлення на адресу ТДВ “Харківське АТП 16363” цінним листом з описом вкладення копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про призначення апеляційної скарги до розгляду на 20.08.2019. З поштового повідомлення № 6102229017879 вбачається, що ухвалу апеляційного суду про призначення справи до розгляду на 20.08.2019 ТДВ “Харківське АТП 16363” отримало 12.08.2019, а саме, уповноваженою особою - Бондарь.
Проте, позивач вчасно не скористався наданим йому процесуальним правом на ознайомлення з матеріалами справи. Свого уповноваженого представника у судове засідання не направив.
Крім того, з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи позивач звернувся 14.08.2019 з проханням оповістити про надання змоги на ознайомлення за телефонним номером позивача.
Проте, колегія суддів зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оповіщання судом за телефоном сторону у справі про ознайомлення з матеріалами справи, позивач не позбавлений процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи в будь-який час у відповідності до ст. 42 ГПК України. Більш того, представник позивача не скористався своїм процесуальним правом та на момент слухання справи (20.08.2019) з матеріалами справи не ознайомився.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 та ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи за умови, що цей учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання.
За приписами ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищезазначене та враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також зважаючи на те, що неможливість позивача особисто з'явитись в судове засідання та забезпечити явку представника в судове засідання не позбавляє його можливості направити в судове засідання іншого представника на підставі довіреності, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання позивача про перенесення розгляду справи, та розглядає справу за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" (відповідача) 273 745,00 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу транспортного засобу № 5676/19/016258 від 15 березня 2019 року.
Позов обґрунтовано тим, що право вимоги до ТОВ "Міранна" на вказану суму виникло у позивача на підставі Договору про відступлення права вимоги, укладеного 06.05.2019 між ТОВ "ТБ Слобожанщина" (первісний кредитор) та ТОВ “Харківське автотранспортне підприємство № 16363” (новий кредитор).
В процесі розгляду справи у суді першої інстанції 12.07.2019 Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" подало заяву про відмову від позову, з посиланням на те, що 09.07.2019 ТОВ "Міранна" добровільно погасило заборгованість в сумі 273 745,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2278 від 09.07.2019 та банківською випискою. З цих підстав позивач просив суд закрити провадження по справі № 922/1749/19 та стягнути з відповідача понесені ТДВ "АТП 16363" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 4 106,18 грн. та витрати на професійну правничу допомогу (а.с.106-107)
Також 12.07.2019 за вх. 16938 Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" подало до суду заяву про стягнення з ТОВ "Міранна" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. та витрат на відрядження представника позивача в сумі 2 500,00 грн. (а.с. 112-114).
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
З підстав того, що заяву про відмову позивача підписано директором ТДВ "Харківське АТП № 16363" ОСОБА_1 та вона не суперечить інтересам позивача і є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства, господарський суд першої інстанції обґрунтовано на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України заяву ТДВ "Харківське АТП № 16363" задовольнив, закрив провадження у справі та стягнув з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 106,18 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 квітня 2019 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (Замовник або Клієнт) та адвокатом Кузьмич Тетяною Євгенівною (Виконавець), яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 211 від 15.04.1998, укладено договір про надання правової допомоги № 24/04-2019 (надалі - Договір № 24/04-2019), згідно умов якого позивач замовляє, а адвокат Кузьмич Т.Є. надає послуги (правову допомогу) із комплексного супроводу питання, пов'язаного із несплатою ТОВ "Міранна" грошових коштів за придбані транспортні засоби.
При цьому у п.4.1 цього договору сторони визначили, що вартість правової допомоги, наданої адвокатом та порядок розрахунків між сторонами визначається згідно партнерського договору про сумісне надання правової допомоги №06/06/19 від 06.06.2019
В матеріалах справи наявний укладений 06 червня 2019 року між адвокатом Кузьмич Т.Є. та адвокатом Мироненко І.В Партнерський договір № 06/06/19 від 06.06.2019 про сумісне надання правової допомоги, у п. 3.1 якого зазначено, що вартість наданої клієнту адвокатом Мироненко І.В. правової допомоги включена у вартість правової допомоги, що визначена пунктом 4.1. Договору № 24/04-2019.
При цьому у п.п. 3.2, 3.3 Партнерського договору сторони визначили, що у клієнта не виникає додаткових обов'язків по оплаті правової допомоги адвокату Мироненко І.В. Оплата за сумісно надану адвокатами правову допомогу здійснюється виключно адвокату Кузьмич Т.Є. на умовах, визначених Договором № 24/04-2019 від 24.04.2019.
Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем було надано до суду: договір про надання правової допомоги № 24/04-2019 від 24.04.2019, укладений між адвокатом Кузьмич Т.Є. та Товариством з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363"; договір про надання правової допомоги № 06/06 від 06.06.2019, укладений між адвокатом Мироненко І.В. та Товариством з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363"; партнерський договір про сумісне надання правової допомоги № 06/06/19 від 06.06.2019, укладений між адвокатом Кузьмич Т.Є. та адвокатом Мироненко І.В.; акт приймання-передачі юридичних послуг (правової допомоги) № 11/07-19 від 11.07.2019 до договору про надання правової допомоги № 24/04-19 від 24.04.2019 на суму 15 000,00грн.; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на суму 15 000,00грн.
Представництво інтересів позивача в судовому засіданні здійснювала адвокат Мироненко Ірина Василівна на підставі довіреності від 06.06.2019 та договору про надання правової допомоги № 06/06 від 06.06.2019.
При цьому, задовольняючі вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. господарський суд послався на те, що 17 травня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" оплатило адвокату Кузьмич Т.Є. вартість правової допомоги в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5595 від 17.05.2019 на суму 30 000,00 грн.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарським судом залишено поза увагою наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В контексті норми ст. 126 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Таким чином, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи на користь адвоката.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарським судом належним чином не з'ясовано обставини, пов'язані з наявністю чи відсутністю доказів на підтвердження фактичного здійснення позивачем витрат саме на професійну правничу допомогу адвоката.
Так, з наданого позивачем до матеріалів справи платіжного доручення № 5595 від 17.05.2019 вбачається, що ТДВ “АТП 16363” перерахувало оплату за юридичні послуги у розмірі 30000 грн. згідно договору № 24/04-2019 від 24.04.2019 Фізичній особі-підприємцю Кузьмич ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ).
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що за кодом НОМЕР_1 дійсно взято на облік з 19.01.2018 року Фізичну особу-підприємця Кузьмич Тетяну Євгенівну.
В матеріалах справи відсутні докази сплати витрат на професійну правничу допомогу адвокату Кузьмич Тетяні Євгенівні, в тому числі гонорара адвоката за представництво в суді.
Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.1,2 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
При цьому слід зазначити, що оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси) значно відрізняються ставками внеску до бюджету. Так, відповідно до ст. 167 Податкового кодексу України адвокат сплачує у 2019 році - 18% чистого прибутку, а фізична особа-підприємець - 5% без ПДВ від суми доходу, або 3% із ПДВ.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в податкових органах саме як фізична особа-підприємець.
У платіжному дорученні № 5595 від 17.05.2019 отримувачем коштів за юридичні послуги згідно договору № 24/04-2019 від 24.04.2019 зазначено саме Фізичну особу-підприємця Кузьмич ОСОБА_4 Євгенівну (код НОМЕР_1 ), а не адвоката, як то передбачено чинним законодавством та договором № 24/04-2019 від 24.04.2019.
Проте, відповідно до наведених норм чинного законодавства до складу судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню стороні в господарському судочинстві належать суми, сплачені такою особою лише адвокату.
Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів сплати саме адвокату гонорару за професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ "Міранна" на користь ТДВ "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. задоволенню не підлягають.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 15 липня 2019 року у справі № 922/1749/19 скасуванню в частині стягнення з ТОВ "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
До апеляційної скарги апелянтом додані документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката на суму 8 416,66 грн., а саме: копію Договору про надання правової допомоги № 8/07-19 від 24.07.2019, копію Акта № 2 від 12.08.2019 наданої правової допомоги за Договором № 8/07-19 від 24.07.2019, копію платіжного доручення № 69 від 13.08.2019 про оплату стороною наданої правової допомоги; копію ордера адвоката.
Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених Законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2019 між ТОВ “Міранна” (Клієнт) та адвокатським бюро “Антона Новакова” (адвокат) було укладено Договір № 8/07-19 про надання правової (правничої) допомоги.
У п.1.1 договору зазначено, що Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в порядку надання правової допомоги захищати права та законні інтереси у судових справах, зокрема у справі № 922/1747/19 зі стадії апеляційного оскарження в обсізі і умовах, викладених у договорі.
Відповідно до п. 4.1, п.4.2 договору розмір гонорару визначається сторонами виходячи з фактично витраченого Адвокатом часу на надання правової допомоги, виходячи з погоджених у цьому договорі критеріїв. Розмір гонорару визначається в акті правової допомоги
Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування витрат з оплати послуг адвоката, останній надав суду: копію Договору про надання правової допомоги № 8/07-19 від 24.07.2019, копію Акта № 1 від 12.08.2019 наданої правової допомоги за Договором № 8/07-19 від 24.07.2019, копію платіжного доручення № 69 від 13.08.2019 про оплату стороною наданої правової допомоги. Копію ордера адвоката.
В контексті норми ст. 126 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду копію платіжного доручення № 69 від 13.08.2019, яке підтверджує перерахування відповідачем на рахунок Адвокатського бюро “Антона Новакова” 8 416,66 грн. оплати правової (правничої)допомоги згідно Договору № 8/07-19 від 24.07.2019 по справі № 922/1749/19 на підставі Акту № 2 від 12.08.2019.
Згідно зі ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.
У ч. 8 ст. 129 ГПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269).
Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вказаної позиції дотримується також Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
Проаналізувавши подані представником відповідача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем підтверджено правовий статус представника - адвоката, надано докази виконання робіт та оплати відповідачем наданих послуг, прийнятих згідно з актом виконаних робіт за договором та факт понесених позивачем витрат у розмірі 8 416,66 грн.
Таким чином, оцінивши заявлені до стягнення витрати, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд встановив, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення у розмірі 8 416,66 грн. є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне заяву представника відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі та стягнути з позивача на користь позивача витрати на правничу допомогу у справі у розмірі 8.416,66 грн.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1921,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Керуючись статтями 254, 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, статтями 280, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна", м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі №922/1749/19 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/1749/19 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Харківське автотранспортне підприємство № 16363" (61172, місто Харків, вулиця Роганська, будинок 160; код ЄДРПОУ 01332106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранна" (61106, місто Харків, проспект Московський, будинок 297 Б; код ЄДРПОУ 25614246) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу згідно договору № 8/07-19 від 24.07.2019 в розмірі 8 416,66 грн.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 22.08.2019.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова