Справа №359/10293/17
Провадження №2/359/216/2019
5 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Коробові О.П.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представник позивача ОСОБА_4,
за участю представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_5,
розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
І. Зміст доводів пред'явленого позову.
1. В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом та посилався на те, що він працював в ДП «Украерорух» на посаді начальника відділу режиму та охорони служби безпеки. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №864/о від 16 листопада 2017 року позивач був звільнений з роботи з 20 листопада 2017 року за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Однак позивач звертався до ДП «Украерорух» із службовими записками про переведення його на вакантні посади начальника контрольно-ревізійного відділу юридичної служби, начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації, начальника служби інформаційних технологій, заступника директора з авіаційної безпеки, режиму та охорони, а також начальника служби авіаційної безпеки. Відповідач не перевів ОСОБА_1 на жодну з цих посад, тоді як на підставі п.15 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» позивач має право переважного залишення на роботі. Ці обставини свідчать про те, що його звільнення з роботи було проведено з порушенням вимог, передбачених ч.2 ст.40 та ч.2 ст.494 КЗпП України. Тому ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора ДП «Украерорух» №864/о від 16 листопада 2017 року про звільнення позивача з роботи з 20 листопада 2017 року за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити позивача на роботі в ДП «Украерорух» на посаді начальника відділу режиму та охорони служби безпеки та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 листопада 2017 року до дня поновлення позивача на роботі.
2. В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.27-28 т.2): просить визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора ДП «Украерорух» №864/о від 16 листопада 2017 року в частині звільнення позивача з роботи з 20 листопада 2017 року за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити позивача на роботі в ДП «Украерорух» на посаді начальника відділу режиму та охорони служби безпеки та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2017 року до 18 вересня 2018 року.
ІІ. Процесуальні питання у цивільній справі.
3. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року (а.с.41-42 т.1) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 9 липня 2018 року (а.с.229-230 т.1) було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 16 травня 2019 року (а.с.129-130 т.2) був поновлений судовий розгляд цивільної справи для повторного дослідження посадових інструкцій начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльності цивільної авіації, заступника директора з адміністративно-господар-ських питань, начальника служби авіаційної безпеки, начальника контрольно-ревізійного відділу, начальника служби інформаційних технологій та заступника директора з авіаційної безпеки, режиму та охорони ДП «Украерорух».
ІІІ. Позиції учасників цивільного процесу з приводу пред'явленого позову.
6. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримують позов та наполягають на його задоволенні.
7. Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не визнають позов та заперечують проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вони посилаються на те, що ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційним вимогам до обраних ним посад. Крім того, посада заступника директора з адміністративно-господарських питань була іншою особою, кандидатура якої перебувала на погодженні в Міністерстві інфраструктури України. Посада начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації була вказана позивачем некоректно та була відсутньою у штатному розписі. Ці обставини свідчать про те, що підстави для поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Тому представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 просять суд відмовити у задоволенні позову.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
8. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №617/о від 3 грудня 2014 року (а.с.61 т.1) ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду провідного інженера відділу охорони та захисту активів служби безпеки.
9. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №557/о від 2 листопада 2015 року (а.с.62 т.1) позивач був переведений на посаду заступника начальника відділу режиму та охорони служби безпеки.
10. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №229/о від 27 березня 2017 року (а.с.63 т.1) ОСОБА_1 був переведений на посаду начальника відділу режиму та охорони служби безпеки.
11. Ці обставини додатково підтверджуються копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої на ім'я позивача (а.с.11-12 т.1).
12. Наказом директора ДП «Украерорух» №236 від 6 липня 2017 року (а.с.103-105 т.1) з 10 липня 2017 року була введена в дію оновлена організаційна структура підприємства та новий штатний розпис керівного складу, погоджений 29 червня 2017 року Міністерством інфраструктури України.
13. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №247 від 14 липня 2017 року (а.с.111-117 т.1) посада начальника відділу режиму та охорони служби безпеки підлягала скороченню.
14. 20 вересня 2017 року позивачу було вручено попередження про наступне вивільнення №1-24-3236 від 28 серпня 2017 року (а.с.13 т.1), яким його було повідомлено про скорочення посади начальника відділу режиму та охорони служби безпеки протягом двох місяців з дня вручення попередження. ОСОБА_1 також був наданий перелік вакантних посад (а.с.14-19 т.1), в якому містились посади заступника директора з адміністративно-господарських питань, начальника контрольно-ревізійного відділу, начальника служби інформаційних технологій, начальника служби авіаційної безпеки, начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації та заступника начальника цього відділу тощо.
15. 27 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. заступника директора з адміністративно-господарських питань ДП «Украерорух» ОСОБА_12 із службовою запискою №6.1-06-341 (а.с.25 т.1), в якій він просив надати посадові інструкції з обов'язковим визначенням кваліфікаційних вимог, що висувались до кандидатів на заміщення таких вакантних посад: заступника директора з адміністративно-господарських питань, заступника директора з підтримки виробничої діяльності, начальника служби авіаційної безпеки, начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки Украероруху від актів незаконного втручання в діяльність в цивільній авіації та заступника начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
16. 3 жовтня 2017 року ОСОБА_1 подав директору ДП «Украерорух» ОСОБА_3 заяви про переведення його на посади начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки Украероруху від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації, заступника директора з адміністративно-господарських питань та начальника служби авіаційної безпеки (а.с.75-77 т.1).
17. 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся також до начальника департаменту персоналу ДП «Украерорух» ОСОБА_13 із службовою запискою (а.с.31 т.1), в якій він повторно просив надати посадові інструкції з обов'язковим визначенням кваліфікаційних вимог, що висувались до кандидатів на заміщення таких вакантних посад: заступника директора з авіаційної безпеки, режиму та охорони, начальника служби авіаційної безпеки, начальника служби інформаційних технологій, начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки Украероруху від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації та начальника контрольно-ревізійного відділу юридичної служби.
18. В той же день позивач вдруге звернувся до директора ДП «Укаерорух» ОСОБА_3 із службовими записками (а.с.26-30 т.1), в яких він просив перевести його на посади начальника контрольно-ревізійного відділу, начальника відділу захисту інфраструктури служби безпеки Украероруху від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації, начальника служби інформаційних технологій, заступника директора з авіаційної безпеки, режиму та охорони, а також начальника служби авіаційної безпеки.
19. 25 жовтня 2017 року начальник департаменту персоналу ДП «Украерорух» ОСОБА_13 надіслала позивачу лист №1-32.1-4264 (а.с.32-34 т.1), в якому вона виклала кваліфікаційні вимоги до посад начальника служби авіаційної безпеки, начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльності цивільної авіації, заступника директора з підтримки виробничої діяльності та заступника директора з адміністративно-господарських питань.
20. 15 листопада 2017 року Первинна профспілкова організація апарату управління ДП «Украерорух» надала згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку із змінами в організаційній структурі підприємства. Це підтверджується копією протоколу засідання Первинної профспілкової організації апарату управління ДП «Украерорух» №25-11 від 15 листопада 2017 року (а.с.80 т.1).
21. Наказом т.в.о. директора ДП «Украерорух» №864/о від 16 листопада 2017 року (а.с.81 т.1) позивач був звільнений з роботи з 20 листопада 2017 року за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
22. Викладені в хронологічному порядку обставини свідчать про те, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які регулюються главою ІІІ «Трудовий договір» КЗпП України.
V. Норми права та стала судова практика, якими керується суд при вирішенні спору.
23. Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
24. Згідно з ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстави, зазначеної у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу.
25. Відповідно до ч.2 ст.492 КЗпП України при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
26. Згідно з п.15 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби надається право переважного залишення на роботі, на яку вони були зараховані вперше після звільнення з військової служби, при скороченні чисельності або штату працівників.
27. Відповідно до ч.3 ст.492 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
28. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.1 п.19 постанови №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не скористався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
29. Згідно з ч.1, ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
VI. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
30. Як вбачається з листа начальника департаменту персоналу ДП «Украерорух» ОСОБА_13 №1-32.1-4264 від 25 жовтня 2017 року (а.с.32-34 т.1), станом на день звільнення позивача з роботи начальник відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації повинен був мати повну вищу освіту відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста; досвід роботи в авіаційній галузі на керівних посадах - не менше 1 року. Перевага надавалась особам, які мали навички ефективного керівництва підрозділами і підлеглими посадовими особами; постановки завдань і організації їх виконання, оперативного прийняття і реалізації управлінських рішень; контролю за виконанням доручень; своєчасного виявлення та вирішення ситуацій, що призводять до конфлікту інтересів; аналізу, прогнозування та планування роботи; підготовки правових актів та службових документів; користування комп'ютерною технікою. При цьому досвід служби (роботи) в силових структурах відповідного спрямування держави вважався перевагою.
31. ОСОБА_1 відповідав наведеним кваліфікаційним вимогам: його стаж роботи на посаді заступника начальника відділу режиму та охорони служби безпеки ДП «Украерорух» становить півтора року, а на посаді начальника цього відділу - майже 8 місяців. Крім того, стаж військової служби позивача налічує 28 календарних років. Ця обставина свідчить про те, що позивач не тільки відповідав кваліфікаційним вимогам, але й мав переважне право на заняття посади начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
32. ОСОБА_1 також є ветераном військової служби. Це підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 11 грудня 2013 року (а.с.27 т.1). З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої на ім'я позивача (а.с.11-12 т.1), вбачається, що ДП «Украерорух» є першим місцем роботи ОСОБА_1 після його звільнення з військової служби. Ці обставини свідчать про те, що на підставі п.15 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» позивач мав переважне право на залишення на роботі.
33. Крім того, зі змісту стенограми засідання комісії ДП «Украерорух», виконаної позивачем (а.с.14-19 т.2), вбачається, що члени комісії навіть не запропонували ОСОБА_1 жодної іншої посади, яка б на їх думку відповідала його кваліфікаційному рівню. Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не подали докази на спростування достовірності вказаного письмового доказу.
34. Системний аналіз наведених доказів переконливо свідчить про те, що звільнення позивача з роботи було проведено з істотними порушеннями вимог, передбачених ч.2 ст.40 та ч.2, ч.3 ст.492 КЗпП України, а також п.15 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
35. З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача на працю належить визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора ДП «Украерорух» №864/о від 16 листопада 2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, поновити позивача на роботі в ДП «Украерорух» на посаді начальника відділу режиму та охорони служби безпеки з 20 листопада 2017 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 461019 гривень 94 копійок.
VІI. Доводи учасників цивільного процесу, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
36. З посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарських питань ДП «Украерорух» №2.2-05-24 від 24 жовтня 2017 року (а.с.143-151 т.2) вбачається, що особа, яка претендувала на заміщення цієї посади, повинна була мати повну вищу освіту за напрямом діяльності з організації повітряного руху чи експлуатації засобів аеронавігаційної системи, а також додаткову освіту за напрямом розслідування авіаційних подій, інцидентів та інспектування авіаційної діяльності. На посаду начальника служби авіаційної безпеки ДП «Украерорух» могла бути призначена особа, яка мала повну вищу освіту відповідного напряму (магістр, спеціаліст) та післядипломну освіту у галузі управління і забезпечення авіаційної безпеки. Ця обставина підтверджується копією положення «Про службу авіаційної безпеки» №2.2-04-25 від 1 листопада 2017 року (а.с.153-163 т.2). З посадової інструкції заступника директора з авіаційної безпеки, охорони та режиму ДП «Украерорух» №2.2-05-17 від 12 червня 2017 року (а.с.176-182 т.2) вбачається, що особа, яка претендувала на заміщення цієї посади, повинна була мати відповідну підготовку в галузі функціонування систем управління якістю та забезпечення авіаційної безпеки, підтверджену сертифікатами ICAO з курсів «ASTP - 123/Management» та «ASTP - National inspectors course». Крім того, вона повинна була мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня у структурі забезпечення авіаційної безпеки - не менше 3 років. Начальник служби інформаційних технологій повинен був мати повну вищу освіту у сфері IT, стаж роботи в цій сфері, а також володіння та постійне використання під час виконання службових обов'язків англійської мовою на 5-му рівні за шкалою Украероруху. Ця обставина підтверджується копією положення «Про службу підтримки програмного забезпечення, корпоративної мережі, обладнання та користувачів» №2.2-04-2 від 27 січня 2017 року (а.с.197-203 т.1).
37. ОСОБА_1 не відповідав переліченим кваліфікаційним вимогам. Тому суд критично оцінює посилання представника позивача ОСОБА_4 на те, що його довіритель мав право на переведення на посади заступника директора з адміністративно-господар-ських питань, начальника служби авіаційної безпеки, заступника директора з авіаційної безпеки, охорони та режиму, начальника служби інформаційних технологій. Крім того, ОСОБА_1 не має фінансової освіти та навиків роботи в бухгалтерській сфері, тому він не міг бути переведений на посаду начальника контрольно-ревізійного відділу.
38. Дійсно, посаду начальника відділу захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації ОСОБА_1 помилково вказав, як начальник відділу захисту інфраструктури служби безпеки Украероруху від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації. Однак включення словосполучення «служби безпеки Украероруху» в назву вказаної посади не було суттєвою помилкою та не могло бути перешкодою для забезпечення переважного права позивача на залишення на роботі.
VIII. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
39. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, досто-вірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
40. Згідно з ч.1-ч.2 та ч.4 ст.77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, підтверд-жують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
41. Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не повідомили суду жодних обставин, що стосуються предмета доказування та мають значення для правильного вирішення спору. За цими ознаками показання вказаних свідків є неналежними доказами.
42. Крім того, в матеріалах цивільної справи міститься копія положення «Про відділ захисту інфраструктури від актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації авіаційної безпеки» №2.2-04-62 від 13 грудня 2017 року (а.с.136-142 т.2) та копія положення «Про службу інформаційних технологій» №2.2-04-61 від 5 грудня 2017 року (а.с.165-174 т.2). Однак вказані документи були прийняті та затверджені вже після звільнення ОСОБА_1 з роботи. Відтак, кваліфікаційні вимоги, наведені в цих Положеннях, не могли бути застосовані до позивача під час вирішення питання про залишення його на роботі. За цими ознаками вказані письмові докази також не стосуються предмета доказування та є неналежними доказами.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ тимчасового виконуючого обов'язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №864/о від 16 листопада 2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 з роботи з 20 листопада 2017 року за скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді начальника відділу режиму та охорони служби безпеки з 20 листопада 2017 року.
Стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2017 року до 5 липня 2019 року в розмірі 461019 гривень 94 копійок.
Рішення суду в частині поновлення позивача на роботі звернути до негайного виконання.
Повний текст рішення суду складений 5 серпня 2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець