Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" березня 2010 р. Справа № 21/08-10
вх. № 162/5-21
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ільяш Ю.М. дов. б/н від 16.02.2010р.
відповідача - не з*явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Китайський Торговий Дім", м. Київ
до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків
про стягнення 48422,08 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якійпросить суд стягнути з відповідача 48 422,08грн. заборгованості, яка складається з суми основного боргу, пені, інфляційних, 3%річних, посилаючись на часткове виконання відповідачем своїх обов'язків по договору №355/06-09ВХ від 24.06.2009р.
Представник позивача за вх.№5128 від 11.03.2010р. звернувся до суду з клопотанням про зменшення позовних вимог у зв'язку з допущенням помилки при розрахунку заявлених позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 41 067,60грн. основного боргу, пеню в сумі 2 821,85грн., 3%річних в сумі 384,79грн., інфляційних нарахувань в сумі 1 067,76грн.Враховуючи, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог , суд приймає заяву позивачу як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.
Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.
Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №355/06-09ВХ від 24.06.2009р. , додатки №1/2009/Харків , №2 , №4 до вищезазначеного договору, які є його невід*ємною частиною.
Згідно з умовами п.1. договору постачальник ( позивач) зобов8язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію у власність покупця (відповідача), а покупець зобов8язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору .
В додатку №1/2009/Харків до договору №355/06-09ВХ від 24.06.2009р. сторони передбачили строки та умовам оплати товару , а саме в п.1 додатку сторони визначили строк поставки :
Асортиментні товари: сім днів
товари під замовлення : чотирнадцять днів
в п.3 додатку сторони передбачили строки платежу , а саме 30 з дня поставки за умови здійснення покупцем 20% передплати згідно рахунку .
Позивач на виконання умов договору передав відповідачеві товар по видатковій накладній №100 від 09.07.2009р. на суму 55272,0грн., відповідач товар прийняв через свого представника, що діяв за довіреністю ЯПТ №099516/4555 від 06.07.2009р., частково оплатив товар, що підтверджується банківськими виписками позивача з ТОВ КБ "Євробанк" в сумі від 03.07.2009р. на суму 11 054,40грн. та від 21.08.2009р. на суму 3 150,0грн., таким чином заборгованість складає 41067,60грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 41067,60грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В п.4 договору сторони передбачили , що за порушення строків оплати товару згідно даного договору покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення оплати .
Враховуючи, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання , нарахована позивачем пеня в сумі 2821,85грн. за період з 08.08.2009р. по 30.11.2009р. визнана судом обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача .
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1067,76 грн. та 3% річних в сумі 384,79 грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.
Згідно з вимогами ст34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .
Керуючись ст.ст. 33, 44,49, 82-84 ГПК України,-
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків"(м.Харків, Київський р-н, вул.Героїв Праці, буд.7, код 34859030, р/р 26006065159900 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайський торговий дім"(м.Київ, вул.Драгоманова, буд.44-А, кв.223, код 33882514, р/р 260040096202 в ТОВ КБ "Євробанк",МФО 380355) -41 067, 60грн. основного боргу, пеню в сумі 2821,85грн., інфляційні витрати в сумі 1067,76грн., 3%річних в сумі 384,79грн., витрати на оплату державного мита в сумі 453,42грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу .
Суддя
Рішення підписано 16.03.2010р.