Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" березня 2010 р. Справа № 15/370-09
вх. № 9852/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Суза І.А., дор. від 16.03.2009 року № 2170
відповідача - Сумцова Н.В.
3-ї особи не з'явився
розглянувши справу за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" м. Харків
до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків
3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-1361, м. Харків
про стягнення 11204,08 грн.
Позивач КП КГ "Харківкомуночиствод" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідачів Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ та Військової частини А-1361 заборгованість в сумі 11204,08 грн., з яких основний борг - 10989,29 грн., пеня - 214,79 грн. за невиконання в частині своєчасної оплати умов договору № ІІІ-10952/06-Б-2 від 12.03.2007 року щодо приймання стічних вод. Позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2009 року виключено із складу учасників судового процесу 2-го відповідача - Військову частину А-1361 та залучено Військову частину А-1361 м. Харкова до справи у якості 3-ї особи яка не заявляє самостійно вимог на предмет спору на стороні відповідача.
22 лютого 2010 року представник позивача в судовому засіданні надавав заяву про зменшення позовних вимог, в якій пояснив, що 25 січня 2010 року відповідачем було частково сплачено борг за послуги водовідведення в сумі 4 500,00грн., в зв'язку з чим, зменшує позовні вимоги до 1 704,08грн., а саме: борг за послуги водовідведення - 1489,29 грн. та пеня - 214,79 грн. Заява була прийнята судом до розгляду, розгляд справи продовжений з її урахуванням.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1489,29 грн. основного боргу та 214,79 грн. пені.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму боргу, надав суду клопотання про зменшення розміру пені на 80%.
Представник 3-ї особи в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
12.03.2007 року між ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харкова та Військовою частиною А-1361, м. Харкова був укладений договір №ІІІ-10952/06-Б-2 на приймання стічних вод. Відповідно до додаткової угоди до договору від 12.03.2007 року Військовою частиною А-1361, м. Харкова виступає Споживачем, а Квартирно-експлуатційний відділ м. Харкова являється Платником за надані послуги водовідведення Споживачу.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із Розпорядженням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.02 2009 р. № 121 затверджена нова редакція статуту ДКП КГ „Харківкомуночиствод", в якій змінено найменування Державного комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" на Комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод". 20.02.2009 р. була проведена державна реєстрація нової редакції статуту Позивача, всі інші реквізити Позивача залишаються без змін.
Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався надати послуги з прийому стічних вод, а відповідач - здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.03.2004 р. № 201 „Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає ДКП „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова", рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідвєдєння, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова" та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 691 „Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006 р. № 803 „Про встановлення тарифів на послугу з водовідведення, яку надає Державне комунальне підприємство каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод" для всіх споживачів міста Харкова".
Пунктом 1.3. договору сторони зобов'язались керуватися "Правилами прийняття стічних вод абонентів у каналізаційну мережу м. Харкова" затвердженими рішенням виконавчого комітету Харківської міської Ради №581 від 18.06.2003р., введених в дію 01.07.03р., Наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002р. (з додатками "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів"), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №402/6690, введених в дію 06.05.2002р., Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Держжилкомгоспу України від 01.07.94р. №65, та іншими нормативними документами (п. 1.3. договору).
Відповідач та 3-я особа уклавши договір № ІІІ-10952/06-Б-2 від 12.03.2007 року, тим самим прийняли на себе зобов'язання щодо виконання положень вказаних „Правил прийняття...".
Як свідчать матеріали справи, відповідно до обсягів скинутих стічних вод із урахуванням діючих тарифів відповідачу, за період з 01.08.2009року по 30.09.2009 року, включно нарахована сума в розмірі 10989,29 грн. та виставлені платіжні вимоги на цю суму відповідно до ч.1 ст.198 ГПК України та ст.ст. 13,14 Закону України "Про поштовий зв'язок".
Як свідчать матеріали справи, відповідач під час розгляду справи частково погасив суму заборгованості, а саме 10.12.2009 року сплатив 5000 грн. та 25.01.2010 року перерахував 4500,00 грн.
За таких обставин, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем, суд вважає за необхідне в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 9500 грн. провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Так, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за надані послуги з водовідведення становить 1489,29 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, своїми діями відповідач та 3-я особа порушила умови Договору, додаткових угод та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 1489,29 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.4. Договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент згідно із Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення сплати за спожиті комунальні послуги сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996р., та відповідно якого сума пені складає 214,79 грн.
Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету, що призвело до скрутного фінансово - економічного стану підприємства, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 80 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 42,96 грн. В іншій частині стягнення пені відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 112,04 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково..
Стягнути з Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (адреса: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61 у тому числі р/р № 35217001000219, банк - ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” (адреса: 61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, у тому числі р/р 26005010041510 в АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 03361715) суму боргу за послуги водовідведення у розмірі 1489,29грн., 42,96 грн. - пені ,112,04 грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 171,83 грн. - відмовити.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 18.03.2010 року.