Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" березня 2010 р. Справа № 63/01-10
вх. № 033/6-63
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Блауш Т.І., довіреність від 27.05.2009 року; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ольга", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Таксі", с.Тернова
про стягнення 1147,24 грн., -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суму франшизи в розмірі 1147, 24 грн. Позов обґрунтовано ст. 1172 ЦК України, ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 02.02.2010 року було задоволено клопотання позивача про технічне фіксування судового процесу.
В судовому засіданні 09.03.2010 року представник позивача підтримує позов у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали господарського суду.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
31 грудня 2008 року приблизно о 14 год. 20 хв. на перехресті вулиць Пролетарська та проспекту Московського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля ГАЗ-31105 державний номер АХ 7430 ВН, власником якого є ТОВ "Аіс-Таксі" (далі -відповідач) під керуванням водія Радушко Павла Івановича, який є найманим працівником відповідача. В даній ДТП було пошкоджено автомобіль "Пежо" державний номер АХ 1585 ВХ, власником якого є ВАТ "Ольга" (далі -позивач).
09.02.2009 року Московський районний суд м. Харкова розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності та встановив, що Радушко П.І. порушив п.12.1 ПДР України та постановив притягти Радушко П.І. до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Водій Радушко П.І., повідомив позивача про те, що автомобіль ГАЗ-31105 д. н. АХ 7430 ВН застрахований в Страховій компанії “Універсальна”.
В січні 2009 року позивач звернувся до СК “Універсальна” з проханням відшкодувати шкоду заподіяну Радушко П.І., а СК “Універсальна” повідомила позивача, що страхувальником автомобілю ГАЗ-З1105 д. н. АХ 7430 ВН є відповідач, поліс № ВВ/9545786.
17.03.2009 року була зроблена оцінка вартості матеріального збитку завданого даною ДТП. Вартість відновлювального ремонту згідно звіту № 19/03/09 від 17.03.2009 року становить 11752,25 грн., при цьому був застосований коефіцієнт зносу деталей 0,3293, тому вартість матеріального збитку склала 9276,29 грн. з ПДВ.
29.05.2009 р. СК “Універсальна” було проведено виплату по страховому випадку в розмірі 7730,24 грн. 26.08.2009 року позивачем було подано до СК “Універсальна” заяву про доплату ПДВ в розмірі 1546,05 грн. в зв'язку з тим, що ремонт автомобіля було проведено підприємством, яке є платником податку на додану вартість. Різниця, в розмірі 1546,05 грн., була виплачена СК “Універсальна” після отримання документів, що підтверджують сплату ПДВ за ремонт автомобіля.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частина 1 ст. 1172 ЦК України встановлює, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Пунктом 37.5 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1147,24 грн. франшизи є обґрунтованою, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1166, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аіс-Таксі" (юр. адреса: 62421, Харківська область, Харківський район, с. Тернова; факт. адреса: 61001, м. Харків, вул. Ганни, буд, 13; код ЄДРПОУ 33561513) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ольга" (61125, м. Харків, вул. Мало-М"ясницька, 9/11, код ЄДРПОУ 30236375) - 1147,24 грн. франшизи, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09 березня 2010 року