справа № 2а -4050/09
05 листопада 2009 року
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді: Корчистої О.І.
при секретарі: Язиковій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни, посилаючись на те, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними по не нарахуванню належної йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по теперішній час, зобов'язати відповідача зробити нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії України за віком в подальшому.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі. Позовні вимоги не визнав, вказавши на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву, вказавши на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Разом з тим, у 2007 році не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, визначених відповідно до цього Закону. Таким чином, для перерахунків або підвищень пенсій він не застосовується. У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, застосувавши положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 5).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, за період з 09 липня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня - 410,06 грн., з 01 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30 % + 415,11 грн. х 3 х 30 %).
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач не звертався до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік та частково за 2008 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року 31.12.2007 року та частково задовольнити з 11.09.2008 року по 31.12.2008 року (дата подання позову згідно штампа реєстрації 11.09.2009 року).
Частково відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Що стосується вимог позивача щодо з нарахування доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 року, то суд відмовляє позивачу у їх задоволенні, оскільки в даному випадку, вказаний Закон ніким не оскаржений і не відмінений, тому у суду немає підстав для визначення цих дій неправомірними у вказаний період, оскільки відповідач діяв у межах та на підставі повноважень наданих законодавством і як наслідок чого Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька вірно сплачувало доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком позивачу.
Проте, оскільки вимоги позивача стосуються зобов'язання відповідача вчинити певні дії з нарахування доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду по справі (рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень), який б можливо було перевірити на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька на момент розгляду справи відсутні підстави для прийняття будь-якого рішення, вчинення дії або бездіяльності стосовно перерахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, відповідачем у майбутньому. Отже у суду відсутні і підстави для визнання таких дій (бездіяльності) законними або навпаки або для спонукання до вчинення цих дій у майбутньому. Отже, захисту в судовому порядку підлягають порушені права, а не можливість їх порушення у подальшому.
Крім того, немає потреби спонукати суб'єкта владних повноважень до виконання законних дій, обов'язок вчинення яких буде встановлений державою у майбутньому.
Таким чином, вимоги позивача про подальший перерахунок йому доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності із змінами чинного законодавства, не підлягають задоволенню.
Таким чином позовні вимоги необхідно задовольнити частково, а саме, за період з 11.09.2008 року по 31.12.2008 року.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 11.09.2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування за рахунок державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 11.09.2008 року по 31.12.2008 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.І. Корчиста
справа № 2а -4050/09
/вступна та резолютивна частини/
05 листопада 2009 року
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді: Корчистої О.І.
при секретарі: Язиковій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни,-
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 11.09.2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування за рахунок державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 11.09.2008 року по 31.12.2008 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.І. Корчиста