Рішення від 17.02.2010 по справі 20/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/4317.02.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»

Про стягнення 113 031,03 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Бєлєнко О.О.- предст. (дов. від 29.01.2010р.)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 113 031,03грн. (105 416,03грн. -основного боргу, 7615,00грн. -пені), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки №22 від 12.10.2007р., а також витрати по сплаті державного мита -1130,31грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/43, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.02.2010р.

У судове засідання 02.02.2010р. представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 02.02.2010р. представник позивача надав суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 7348,86грн.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд 02.02.2010р. відкладено.

Відповідно до довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Волинська, 60, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №22 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується виготовити та поставити плаї залізобетонні СМ12-35Т4 (далі -продукція) в асортименті згідно Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.6.1. договору ціна за 1шт (СМ12-35Т4) продукції складає -3469,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 579,00грн.

Загальна вартість продукції (ціна Договору) згідно зі Специфікацією орієнтовно складає 346900,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 57817,00грн.

Сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 28.12.2007р., умовами якої сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2008р., а умовами додаткової угоди №2 від 30.12.2008р. сторонами продовжено термін дії договору до 31.12.2009р.

Позивачем було поставлено на користь відповідача продукцію на загальну суму 477 026,40грн., що підтверджується накладними №119 від 10.06.09 на суму 197 539,20грн., №125 від 30.06.09 на суму 107 000,40грн., №129 від 07.07.2009р. на суму 53 500,20грн. та №130 від 13.07.09 на суму 118 986,60грн., які підписані уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Умовами пп.. 7.2, 7.3 договору встановлений строк оплати товару, а саме: замовник перераховує постачальнику аванс в розмірі 50% вартості продукції. Решта суми (50%) за поставку продукції перераховується постачальнику протягом 10 (десяти) банківських днів після фактичної поставки продукції.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаної продукції в сумі 371 610,37грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, проте зобов'язання щодо повної оплати поставленої позивачем продукції в сумі 105 416,03грн. -відповідач не виконав.

05.10.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію від 01.10.2009р. з вимогою про сплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 105 416,03грн., яка отримана відповідачем 05.10.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач у семиденний термін відповіді на вимогу не надав, заборгованість у сумі 105 416,03грн. -не сплатив.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 105 416,03грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 105 416,03грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 7348,86грн. -пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами п.12.2 договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасну кінцеву оплату у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку пені позивача, який викладено у позовній заяві, останній нараховує пеню за період з 13.07.2009р. по 11.11.2009р.

Проте, оскільки згідно п.7.3. договору встановлено, що решта суми (50%) за поставку продукції перераховується постачальнику протягом 10 (десяти) банківських днів після фактичної поставки продукції, а остання поставка за договором на суму 118 986,60грн. була здійснена 13.07.2009р. згідно накладної №130, відповідно суд вважає періодом прострочення відповідачем оплати поставленої позивачем продукції з 28.07.2009р. по 11.11.2009р. -107 днів.

Також, суд враховує ту обставину, що з 15.06.2009р. ставки НБУ складала 11%, а з 12.08.2009р. -10,25%.

Згідно уточненого розрахунку суду, з відповідача за прострочення оплати одержаної продукції на суму 105 416,03грн. за період з 28.07.2009р. по 11.11.2009р. -107 днів підлягає стягненню 6400,05грн. пені.

Заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом не задоволена, оскільки позивачем не наведено належним та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 105 416,03грн. -основного боргу, 6400,06грн. -пені.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»(м. Київ, вул. Волинська, 60; код ЄДРПОУ 32846139) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних виробів»(65003, м. Одеса, вул. 2-й Ліманчик, 5-та Лінія, 13, код ЄДРПОУ 22465981) 105 416,03грн. -основного боргу, 6400,05грн. -пені, 1118,16грн. - державного мита, 233,46грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій

Попередній документ
8374552
Наступний документ
8374555
Інформація про рішення:
№ рішення: 8374553
№ справи: 20/43
Дата рішення: 17.02.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію