Справа № 2-А-591/10
04 березня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючої судді Зайцевої С.А.
при секретарі Солодовник О.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька «про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії»,-
встановив:
29.01.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії в якому вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29/2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Позивач просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача, зобов'язати його зробити нарахування до пенсії, як «Дитині війни» за період з 01.01.2009 року.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача з зобов*язанням його зробити нарахування до пенсії,як «Дитині війни» за період з 01.01.2009 року з встановленням кінцевої дати здійснення перерахунку по 31.12.2009 року.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав письмове заперечення ,в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю,справу розглянути у відсутності представника .
Суд,заслухавши позивача,перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії “Дитина війни”, у зв'язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Пролетарському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком (а.с.4-6).
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно вимог статті 11 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити нарахування доплати до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком та з цього приводу зазначає наступне.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривен.
Відповідно до частини 3 статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму,встановлюються відповідними законами України,цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Проте,на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам,віднесеним до категорії « дитина війни».Крім того,постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 червня № 2/385 положення пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,яким передбачено,що дітям війни(крім тих,на яких поширюється дія Законів України»Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту « та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,підвищення проводиться у таких розмірах : з 22 травня -48,1 гривні,з 1 липня-48,2 та з 1 жовтня-49,8 гривні визнано незаконними.
Таким чином,стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції :»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується замість пенсії,підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком «.
Враховуючи викладене,суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача за 2009 рік.
Статтею 7 Закону України» Про соціальний захист дітей війни» передбачено,що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій,передбачених цим Законом,здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України « Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат,з огляду на приписи статті 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та статті 113 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « в яких визначено,що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах,пов*язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії,визначені законодавством для відповідних категорій громадян,виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України»Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат,з огляду на те,що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги,відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України,за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,держава відповідає перед людиною за свою діяльність,утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов*язком держави.
На підставі вищевикладеного, суд вважає можливим визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішенні ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується відповідною квитанцією (арк.с.1).
Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню з коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії” - задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії позивачу ОСОБА_1 , як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити позивачу ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Судові витрати у розмірі 3 грн.40коп. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів місцевого бюджету Пролетарського району м.Донецька.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення,а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи,яка бере участь у справі ,то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд м. Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.А.Зайцева