ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/80822.01.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський шиноремонтний завод»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета -Міст»
простягнення 311 665,59 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Рудик В.В. -дов. № 12 від 01.11.2009 року;
від відповідача : не з'явився;
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гніванський шиноремонтний завод»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета - Міст»про стягнення 200 000,00 грн. -основного боргу, 34 527,43 грн. -пені, 38 160,19 грн. -інфляційних втрат, 8 049,66 грн. -3% річних та 30 928,31 грн. -процентів за користування чужими грошовими коштами.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки товару № 5102/0908 від 02 вересня 2008 року.
Ухвалою від 30.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.12.2009 року.
В судовому засіданні 21.12.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання 21.12.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 21.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 22.01.2010 року.
В судовому засіданні 22.01.2010 року представник позивача надав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 22.01.2010 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 22.01.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
02 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гніванський шиноремонтний завод», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМК Планета -Міст», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки товару № 5102/0908 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався виготовити і передати у власність покупцю огорожу (далі -товар) в асортименті згідно з специфікацією, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно оплатити відповідно до умов даного Договору.
Розділом 2 Договору сторони узгодили, що ціна та вартість товару (партії товару) визначаються сторонами у специфікації. Загальна сума Договору (ціна Договору) визначається як вартість товару, який було поставлено протягом строку його дії.
Відповідно до пункту 3.1 Договору оплата за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 30 -ти (тридцяти днів) від дня виставлення рахунка - фактури шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді часткової передоплати у розмірі 50% від вартості товару (партії товару) згідно з підписаною сторонами специфікацією.
Згідно з пунктом 3.2 Договору остаточна оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів після поставки товару.
Відповідно до розділу 4 Договору товар поставляється покупцю протягом 30 днів з дня підписання сторонами специфікації. Умови поставки -EXW згідно правил ІНКОТЕРМС -2000: склад постачальника: м. Гнівань, Вінницької обл., вул. Промислова, 5. Днем доставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або акту приймання -передачі.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 462 000,40 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 599 від 30.09.2008 року на суму 9 392,20 грн., № 598 від 06.10.2008 року на суму 216 141,96 грн., № 661 від 14.10.2008 року на суму 236 466,23 грн. та довіреностей серія НБЛ № 694211/587 від 26.09.2008 року, однак відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 262 000,40 грн., на доказ чого надано копії банківських виписок від 14.09.2009 року на суму 16 139,46 грн., від 04.06.2009 року на суму 50 000,00 грн., від 19.01.2009 року на суму 10 000,00 грн., від 17.03.2009 року на суму 20 000,00 грн., від 15.10.2008 року на суму 75 860,94 грн., від 03.09.2008 року на суму 90 000,00 грн., в результаті чого в останнього виникла заборгованість в сумі 199 999,99 грн.
06.05.2009 року позивач звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак претензія останнім залишена без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, суму заборгованості в розмірі 199 999,99 грн. не спростував.
Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 199 999,99 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 11.3 Договору за прострочення строку остаточної оплати, покупець сплачує пеню від суми заборгованості за кожний день прострочення остаточної оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 11.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 34 527,43 грн. за весь період прострочення.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 3.2 та 11.3 Договору, строків здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 34 482,08 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.
Також, позивач керуючись ст. ст. 536, 1048 та 1057 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за час користування чужими грошовими коштами в розмірі облікової ставки НБУ за період прострочення, а саме з 22 жовтня 2008 року по 22 квітня 2009 року в сумі 30 928,31 грн.
Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.
Відповідно до статті 1057 Цивільного кодексу України, договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.
До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
Враховуючи те, що сторони договором не передбачили можливість сплати відсотків, а також враховуючи, що статті Цивільного кодексу України, якими обґрунтовує позивач свої вимоги в цій частині, не регулюють та не застосовуються до даних правовідносин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 8 049,66 грн. та інфляційних втрат в сумі 38 160,19 грн.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, дати здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 8 049,58 грн. та інфляційні втрати в сумі 36 698,31 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета -Міст»(місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Волинська, буд. 60; фактична адреса: 02081, м. Київ, вул. Причальна, 1, код ЄДРПОУ 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гніванський шиноремонтний завод»(місцезнаходження: 23310, Вінницька обл., Тиврівський р -н, м. Гнівань, вул. Промислова, буд. 5, код ЄДРПОУ 35558633) 199 999 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. - основного боргу, 34 482 (тридцять чотири тисячі чотириста вісімдесят дві) грн. 08 коп. -пені, 8 049 (вісім тисяч сорок дев'ять) грн. 58 коп. -3% річних, 36 698 (тридцять шість тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн. 31 коп. -інфляційних втрат, 2 792 (дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 30 коп. - державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 44 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
15.02.2010 року