Рішення від 29.01.2010 по справі 41/824

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/82429.01.10

За позовомДержавного підприємства завод «Генератор»

доВідкритого акціонерного товариства «Науково -технічний центр «Сузір'я»

простягнення 41 805,17 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хлопонін Д.Ю. -дов. № 8/226 від 20.02.2009 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство завод «Генератор»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Науково -технічний центр «Сузір'я»про стягнення 41 805,17 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію за період з грудня 2007 року по березень 2008 згідно Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 34а/94 -06 від 01січня 2007 року.

Ухвалою від 09.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.12.2009 року.

В судовому засіданні 28.12.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського кодексу України судом оголошено перерву до 29.01.2010 року.

В судовому засіданні 29.01.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.01.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між Державним підприємством завод «Генератор», (далі -енергопостачальна організація, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Науково -технічний центр «Сузір'я»(далі -споживач, відповідач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 34а/94 -06 (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого за цим Договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору у вигляді гарячої води на: опалення -в період опалювального сезону.

Згідно з пунктом 2.2 Договору усі нові, або реконструйовані системи теплоспоживання споживача, до введення їх в роботу повинні бути прийняті в експлуатацію енергопостачальною організацією згідно з вимогами «Правил користування тепловою енергією»та «Правил технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж з оформленням відповідного акта -допуску».

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що визначення кількості теплової енергії для споживача, який не має приладів обліку, здійснюється розрахунковим методом (додаток № 1).

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно діючим на 01.01.2007 року тарифам, з розрахунку вартості 1 Гкал 187,00 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДВ -37, 40 грн., всього 224,40 грн. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 6.3 Договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється згідно оформлених двосторонніх актів та виставлених платіжних документів в термін до 10 -го числа наступного за звітним місяця.

Як вбачається з матеріалів справи за період з грудня 2007 року по березень 2008 року позивач поставив, а відповідач спожив теплової енергії на загальну суму 30 830,40 грн., що засвідчується актами від 29 грудня 2007 року на суму 8 078,40 грн., від 31 січня 2008 року на суму 10 368,00 грн., від 29 лютого 2008 року на суму 10 368,00 грн., від 31 березня 2008 року на суму 2 016,00 грн., проте відповідач за спожиту теплову енергію не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 30 830,40 грн.

13 липня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, проте вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Під час розгляду справи відповідач на виконання умов Договору частково погасив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 195 від 23 грудня 2009 року на суму 15 000,00 грн., а тому провадження у справі в частині стягнення 15 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 830,40 грн. (30 830,40 грн. -15 000,00 грн.)

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню на суму 15 830,40 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 667,38 грн. та 9 307,39 грн. -інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 6.3 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 9 307,39 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1 582,35 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Науково -технічний центр «Сузір'я» заборгованості в розмірі 15 000,00 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Науково -технічний центр «Сузір'я»(місцезнаходження: 04209, м. Київ, Оболонський р -н, вул. Полярна, 20, код ЄДРПОУ 14315434) на користь Державного підприємства завод «Генератор» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, Оболонський р -н, вул. Новокостянтинівська, буд. 18, код ЄДРПОУ 14312453) 15 830 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 40 коп. -основного боргу, 9 307 (дев'ять тисяч триста сім) грн. 39 коп. -інфляційних втрат, 1 582 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят дві) грн. 35 коп. -3% річних, 417 (чотириста сімнадцять) грн. 20 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 52 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

15.02.2010 року

Попередній документ
8374504
Наступний документ
8374506
Інформація про рішення:
№ рішення: 8374505
№ справи: 41/824
Дата рішення: 29.01.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію