ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/54522.01.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,
розглянувши справу№ 14/545
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг"
доЗакритого акціонерного товариства Компанія "Райз"
простягнення 30352,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача- не з'явився
від відповідача - Мозковий О.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (надалі -ТОВ "Оптіма-лізинг") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз" (надалі -ЗАТ Компанія "Райз") про стягнення 4125,68 грн. основного боргу, 2143,05 грн. плати за перепробіг, 417,51 грн. інфляційних нарахувань, 94,63 грн. відсотків річних, 493,73 грн. пені, 14531,67 грн. збитків, а всього -21806,27 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "Оптіма-лізинг" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за угодою фінансового лізингу № 20051075 від 16.08.2005 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.11.2009 р., зобов'язано сторони виконати певні дії.
В процесі розгляду справи позивачем подані суду уточнення до позовної заяви відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 4125,68 грн. основного боргу, 2143,05 грн. плати за перепробіг, 4068,74 грн. інфляційних нарахувань, 609,25 грн. відсотків річних, 4873,97 грн. пені, 14531,67 грн. збитків, а всього -30352,36 грн.
У судове засідання 06.11.2009 р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвали не виконав, проте від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2009 р. відкладено розгляд справи на 09.12.2009 р.
У судове засідання 09.12.2009 р. представники сторін з'явились.
Представники сторін заявили клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. розгляд справи відкладено на 22.01.2010 р.
У судове засідання 22.01.2010 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
У процесі розгляду справи у справі відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (лізингодавець) та Дочірнім підприємством "Райз-Агротехніка" (правонаступник -Закрите акціонерне товариство Компанія "Райз") (лізингоодержувач) укладено угоду фінансового лізингу № 20051075 від 16.08.2005 р. (надалі -Угода), відповідно до якої лізингодавець надає у виключне користування лізингоодержувачу, на визначений цією Угодою строк, транспортний засіб, що набувається лізингодавцем у власність за погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника транспортного засобу, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів згідно додатку 1.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»та ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання умов Угоди, згідно додатку № 1 та додаткової угоди № 2 від 28.02.2006 р. до Угоди фінансового лізингу, позивачем передано відповідачу у користування транспортні засоби та складено графік платежів.
Відповідно до п. 8.1 Угоди лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві: перший лізинговий платіж як це визначено в додатку 1 протягом трьох робочих днів після підписання угоди; щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежу (додаток 1).
Проте, відповідач в порушення умов Угоди та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов'язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 4125,68 грн., наявність якої підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаєморозрахунків між ЗАТ "Райз" та ТОВ "Оптіма-лізинг" станом на 10.06.2009 р., який підписано уповноваженими сторонами позивача та відповідача та скріплено печатками сторін.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено право лізингодавця відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідачем на підставі виконавчого напису № 385 від 23.02.2009 р., повернуто транспортні засоби, які були передані за Угодою, але борг не сплачено.
Станом на час розгляду справи жодних коштів на рахунок позивача від відповідача не надходило.
У своєму відзиві відповідач не погоджується з позовом, посилаючись на необґрунтованість суми основного боргу, відсутності детального розрахунку позовних вимог, доказів наявності заборгованості та збитків.
Проте, твердження відповідача спростовуються матеріалами справи.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 4125,68 грн. за Угодою документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 2143,05 грн. плати за перепробіг.
Відповідно до п. 3.6 Угоди у разі перевищення максимального загального пробігу, зазначеного у додатку 2, лізингоодержувач здійснює на вимогу лізингодавця платіж за надмірний пробіг, який вираховується за зазначеною у додатку 2 ставкою.
Беручи до уваги графіки платежів по автомобілям VW Passat Highline, ВАЗ 21099 та акт № 3 повернення лізингодавцю автомобіля Volkswagen Passat, кузов № WVWZZZ3BZ5Z000354, державний номер АА 5318АТ, акт № 10 повернення лізингодавцю автомобіля ВАЗ 21099, кузов № Y6D21099060026142, державний номер АА8130АІ до сплати підлягає перепробіг у сумі 2143,05 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4873,97 грн. пені, 4068,74 грн. інфляційних нарахувань, 609,25 грн. відсотків річних за прострочення сплати лізингових платежів за період з грудня 2008 року по червень 2009 рік.
Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.
Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.3 Угоди у разі прострочки здійснення лізингового платежу лізингоодержувач сплачує: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу; та обґрунтовані та документально підтверджені витрати, сплачені лізингодавцем для стягнення платежу.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що стягненню підлягають 4873,97 грн. пені, 4068,74 грн. інфляційних нарахувань, 609,25 грн. відсотків річних за заявлений період.
Також, позивач просить стягнути збитки в розмірі 14531,67 грн., які він поніс у зв'язку з вчиненням нотаріусом виконавчого напису № 385 від 23.02.2009 р. про повернення від ЗАТ Компанії "Райз" на користь ТОВ "Оптіма-лізинг" транспортних засобів, що були передані за Угодою.
З матеріалів справи вбачається, що за вчинення виконавчого напису на Угоді позивачу виставлено рахунок-фактури № 53 від 23.02.2009 р. на суму 14531,67 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, збитками є витрати, зокрема ті, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Слід зазначити, що стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Діяння заподіювача збитків має містити всі необхідні ознаки, а саме: воно повинно заподіювати збитки, бути протиправним, причинно-пов'язаним зі збитками, винним. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
Виходячи з цього, позивач повинен був довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу відповідач повинен доводити відсутність своєї вини.
В процесі розгляду справи позивачем доведено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги в частині стягнення збитків, які поніс позивач у розмірі 14531,67 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.
Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, код 13980201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Лізинг" (07400, Київська обл., м. Бровари, пров. Оболонський, буд. 4, код 31033785) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 4125 (чотири тисячі сто двадцять п'ять) грн. 68 коп. основного боргу, 2143 (дві тисячі сто сорок три) грн. 05 коп. плати за перепробіг, 4068 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 74 коп. інфляційних нарахувань, 609 (шістсот дев'ять) грн. 25 коп. відсотків річних, 4873 (чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 97 коп. пені, 14531 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 67 коп. збитків, 303 (триста три) грн. 52 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяМ.М. Нарольський
Дата підписання рішення: 05.02.2010 р.