Справа № 2-486/2009
16 лютого 2009 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М. , при секретарі Берник М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що жилий будинок по вул. Гагаріна, 39 в с. Бузова, Києво-Святошинського району належав до смерті в рівних частинах (по 1/2 частині) її батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які в ньому постійно проживали та були зареєстровані, що підтверджується будинковою книгою. Після смерті її батька ОСОБА_3, який помер 29 листопада 1989 року, 1/2 частка в спільному майні, яке набуто подружжям за час шлюбу, отримала 27 лютого 1991 року згідно свідоцтва про право на спадщину за законом її мати ОСОБА_4, яка 14 грудня 2003 року також померла. До смерті її матері вона проживала разом із нею та доглядала її на протязі шести місяців, про що свідчить довідка з ОСОБА_2 сільської ради від 15 грудня 2003 року № 2029. Все своє майно її мати не встигла заповісти їй за заповітом, але вона його фактично прийняла шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, як передбачено вимогами ст. 1268 ЦК України, а саме вона стала проживати та користуватись жилим будинком, зробила в ньому поточний ремонт, підтримує будинок в належному стані, користується земельною ділянкою, яка закріплена для обслуговування жилого будинку, сплачує належні платежі. Той факт, що вона фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила її, можуть підтвердити свідки. Причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини за законом, передбаченого ст. 1270 ЦК України, стала її довготривала хвороба, якою вона була практично прикута до ліжка, що підтверджується довідкою Київської клінічної лікарні від 21 квітня 2004 року.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття нею спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_4, визнати за нею право власності на жилий будинок по вул. Гагаріна, 39 в с Бузова, Києво-Святошинського району.
Судом відповідно до вимог п. 4 ст. 10, ст. 31 ЦПК України було роз"яснено позивачці ОСОБА_1 її право уточнити позовні вимоги.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 сільська рада Києво-Святошинського району в судове засідання не з"явився, про день і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, відповідач ОСОБА_2 сільська рада Києво-Святошинського району надала суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть 29 листопада 1989 року помер ОСОБА_3, який доводився батьком позивачці ОСОБА_1 Згідно свідоцтва про смерть 14 грудня 2003 року померла ОСОБА_4, яка доводилась матір"ю позивачці у справі ОСОБА_1 Як зазначала позивач ОСОБА_1 після смерті її матері відкрилася спадщина на жилий будинок № 39 по вул. Гагаріна в с. Бузова, Києво-Святошинського району. Як вказувала ОСОБА_1, до смерті її матері вона проживала разом із нею та доглядала її на протязі шести місяців.
Згідно витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи) після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою спадкові справи не заводились та не оформлялись. Згідно довідки КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області № 222/09 від 21 січня 2009 року за даними реєстру прав власності нерухомого майна станом на 21 січня 2009 року за ОСОБА_4 право власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: с. Бузова, вул. Гагаріна, 39, не зареєстровано. У своїх позовних вимогах ОСОБА_1 просила встановити факт прийняття нею спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_4, визнати за нею право власності на жилий будинок по вул. Гагаріна, 39 в с Бузова, Києво-Святошинського району.
Згідно п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів.
У відповідності до вимог п. 31 даної Інструкції нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законові, не подані відомості (інформація) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії та інше.
За правилами п. 32 вказаної Інструкції нотаріус на прохання особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, повинен викласти причини відмови в письмовій формі і роз"яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус не пізніш як у триденний строк виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову вказуються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу; прізвище, ім"я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.
Згідно роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. п. 23, 24 постанови „Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки звернення ОСОБА_1 з вказаним позовом до суду є передчасним, так як позивач не надала суду постанову про відмову нотаріуса у вчиненні ним нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її матері ОСОБА_4
Керуючись ст. ст. 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297, 1298 ЦК України, п. п. 31, 32, 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882, п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, ст. ст. 3, 10, 31, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Києво-Святошинського району про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.