ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/77808.02.10
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Закритого акціонерного товариства "Укрреставрація"
про стягнення 2 338,46 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Цурка Н.О.- довіреність №Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009;
від відповідача: не з'явилися;
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укрреставрація" про стягнення 2 338,46 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2009 року по 01.11.2009 року згідно Договору № 91096 о/р 31096016 від 04.11.2008 року.
З цих підстав, враховуючи ст.625 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 909, 54 грн. -основного боргу, 212, 30 грн. -пені, 173, 77 грн. -індексу інфляції, 42,85 грн. -3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати -102,00 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 07.12.2009 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.01.2010.
28.01.2010 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 08.02.2010.
08.02.2010 представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
08.02.2010 представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.02.2010 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
04.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 91096 о/р 31096016 про постачання електричної енергії (далі - договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. 1 Договору, позивач постачає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.
Згідно п.5 додатку 2.5 до Договору, відповідач зобов'язується щомісячно направляти свого представника до позивача, для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період, та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату ( акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура). Крім того, відповідач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.
Пунктом 13 Додатку 2.5 до Договору зобов'язує відповідач провести остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію до 20 числа поточного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.
За період з 01.01.2009 р. по 01.11.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 1 909, 54 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, а також звітами про використану електроенергію за спірний період.
Відповідач за поставлену енергію грошові кошти в розмірі 1 909, 54 грн. не сплатив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1 909, 54 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків та заборгованість із сплати спожитої електричної енергії.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 909, 54 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач припустився прострочення оплати за спожиту електроенергію, а тому позивач, на підставі п. 4.2.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 212, 30 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 4.2.2. Договору встановлено, що у випадку внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 212, 30 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 173, 77 грн. -індексу інфляції та 42,85 грн. -3 % річних.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 173, 77 грн. -індексу інфляції та 42,85 грн. -3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укрреставрація" (04070, м. Київ, площа Контрактова, 4, код ЄДРПОУ 31244188) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) -1 909 (одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн. 54 коп. -основного боргу, 212 (двісті дванадцять) грн. 30 коп. -пені, 173 (сто сімдесят три) грн. 77 коп. -індексу інфляції, 42 (сорок дві) грн. 85 коп. -3 % річних, 102 (сто дві) грн. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 15.02.2010р.