Справа №2-а-474\10
22 лютого 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого - Панас Н.Л.
При секретарі - Михайловській Р.О.
За участю позивача - ОСОБА_1
Та представника відповідача - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними та спонукання до нарахування пенсії, -
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що перебувала з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 06.01.1956 року. У 2009 році від працівників відповідача вона дізналася, що рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 05.11.1982 року їх шлюб було розірвано. Однак вони до смерті ОСОБА_3 мешкали однією родиною, що підтверджено також рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 17.09.2008 року. 11.12.2009 року вона звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію, у зв»язку із втратою годувальника. Однак, відповідач своїм рішенням №80 від 21.12.2009 року відмовив їй у цьому, посилаючись на те, що шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Вважає таке рішення неправомірним, а тому просила його скасувати та зобов»язати відповідача нарахувати їй пенсію, у зв»язку із втратою годувальника. Також просила стягнути з начальника УПФУ в Пролетарському районі міста Донецька на її користь заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 1700 грн.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. Також пояснив, що про наявність рішення про розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_3 вона дізналася лише у 2009 році від працівників відповідача.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав і пояснив, що дійсно позивач звертався до них із заявою про призначення йому пенсії у зв»язку із втратою годувальника. Однак, оскільки, згідно з листом відділу РАЦС Пролетарського РУЮ міста Донецька, шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано у 1986 році, правових підстав для призначення йому пенсії, у зв»язку із втратою годувальника в них не було.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності зі ст.36 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне соціальне пенсійне страхування» пенсія у зв»язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім»ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених в частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатними членами сім»ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, зазначеного в статті 26 цього закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців зі дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 рокків або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку та працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення ними (нею) 8 річного віку. Зазначені особи повинні були бути на повному утриманні померлого годувальника або одержувати від нього допомогу, яка була для них постіним і основним джерелом засобів для існування.
Рішенням Пролетарського районного суду міста Донецька від 17 вересня 2008 року був встановлений факт проживання однією родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та знаходження ОСОБА_1 на утриманні у ОСОБА_3 з 06.01.56 року до дня його смерті, тобто до 21.02.2006 року (а.с.7, 8).
У відповідності з ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішенням суду встановлений факт проживання позивача однією родиною з ОСОБА_3, який помер 21.02.2006 року та знаходження позивача на його утриманні до дня його смерті, повторного доказування цього факту не потрібно і тому суд вважає, що рішення №80 від 21.12.2009 року було прийнято відповідачем неправомірно, а тому позов в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання відповідача провести позивачеві нарахування пенсії у зв»язку із втратою годувальника підлягає задоволенню.
Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності зі ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка його заподіяла при наявності її вини.
Але позивачем не наведено жодного доказу того, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, не надано жодного доказу на підтвердження розміру заподіяної моральної шкоди, а тому в цій частині в задоволенні позову суд вважає можливим відмовити.
Як вбачається з квитанції №17 від 22.01.2010 року позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір у розмірі 3 грн.40 коп. (а.с.2). Оскільки позов в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання вчинити певні дії був задоволений, у відповідності зі ст.94 КАС України, суд вважає можливим стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 3 грн.40 коп.
На підставі вищевикладеного, ст.1167 ЦК України, ст.36 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 10, 11, 12, 14, 71, 72, 94, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі міста Донецька щодо ненарахування ОСОБА_1 пенсії у зв»язку із втратою годувальника неправомірними.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в Пролетарському районі міста Донецька нарахувати ОСОБА_1 пенсію у зв»язку із втратою годувальника - ОСОБА_3, який помер 21 лютого 2006 року.
Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн.40 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити, у зв»язку із безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена сторонами повністю або частково до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів зі дня проголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається протягом десяти днів зі дня проголошення постанови.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: