ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/6716.02.10
За позовом Асоціації «Індустріальний Телевізійний Комітет»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Економіка»
про визнання поширеної інформації недостовірною, спонукання спростувати
недостовірну інформацію
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники
від позивача Чеботаєва І.В.- предст. (дов. від 15.02.2010р.), Крохмальна Л.Т.- предст.
(дов. від 10.12.2009р.)
від відповідача Дворський М.В.- предст. (дов. від 12.02.2010р.)
Позовні вимоги заявлені про визнання інформації, опублікованої у статті «Контроль для GFK Ukraine»журналу «Marketing Media Review»№15-16 (83) від серпня 2009року про позивача недостовірною; спонукання відповідача спростувати недостовірну інформацію, висвітлену у статті «Контроль для GFK Ukraine», що була опублікована у журналі «Marketing Media Review»№15-16 (83) від серпня 2009року, шляхом опублікування спростування у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації.
Ухвалою суду від 29.01.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/67 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 16.02.2010р.
У судовому засіданні 16.02.2010р. представник позивача надав суду письмові пояснення у яких уточнив, яку саме поширену у статті інформацію, вважає недостовірною та такою, що підлягає спростуванню.
Представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про припинення провадження у справі №20/67 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки до участі у справі повинен бути притягнутий автор статті -фізична особа Наталія Грищук. Повна інформація про автора статті надана відповідачем.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.
Відповідно до п. 6 листа Вищого господарського суду від 12.11.2008, № 01-8/676 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами законодавства про інформацію (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»підстави та порядок спростування інформації регламентують стаття 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та стаття 277 Цивільного кодексу України.
Водночас за загальними правилами цивільно-правової відповідальності за поширення недостовірної інформації зобов'язаними суб'єктами названих правовідносин є особи, які (незалежно від наявності їхньої вини) поширили відомості, що не відповідають дійсності, або виклали їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій.
При цьому під поняттям "спростування" розуміється доведення неправильності, помилковості, хибності будь-чиїх тверджень, переконань або їх заперечення. Спростування має відбуватись, як правило, у формі, ідентичній поширенню інформації, а коли це неможливо чи недоцільно, - в адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефективним. Крім того, спростування обов'язково має бути проведено або підписано особою, яка поширила неправдиву інформацію і цим порушила немайнові права позивача. У протилежному випадку застосовуються інші способи захисту - відповідь, висловлювання своєї думки тощо.
На вимогу суду відповідач надав повну інформацію про автора статті «Контроль для GFK Ukraine», що була опублікована у журналі «Marketing Media Review»№15-16 (83) від серпня 2009року. Так, відповідно до наданої інформації, автором статті є Грищук Наталія. Відповідачем надано суду копію паспорта фізичної особи Грищук Наталії Вікторівни, копію Наказу №65-к від 14.10.2009р. при звільнення Грищук Н.В. з посади кореспондента журналу «Marketing Media Review».
Таким чином, співвідповідачем у даній справі повинен бути автор статті «Контроль для GFK Ukraine»фізична особа Грищук Наталія.
Позивачами і відповідачами в судовому процесі господарських судів можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст. 1 ГПК України, тобто, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
У свою чергу, згідно з приписами статей 1, 21 ГПК господарський суд не має повноважень, необхідних для залучення зазначеної фізичної особи до участі у справі як відповідача.
За наведених обставин, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження у справі №20/67 підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Припинити провадження у справі №20/67.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Палій