Ц.с. № 2-66/09
Іменем України
27 лютого 2009 року Обухівський районний суд
Київської області в складі:
Головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Кубар О.Є., Личак О.Л., за участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Старобезрадичівська сільська рада, управління земельних ресурсів в Обухівському районі про усунення перешкод у користуванні власністю,
В вересні 2008 року позивачка по справі ОСОБА_6 звернулася до Обухівського районного суду Київської області із позовом, в якому просила суд зобов'язати відповідача ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення огорожі на її земельній ділянці.
Обґрунтовуючи зазначений позов позивачка вказала, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії KB №090471 виданого 21.04.2005 року їй належить земельна ділянка площею 2, 894 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старобезрадичівської сільської ради. Дана земельна ділянка була їй виділена при розпаюванні земель на підставі розпорядження Обухівської райдержадміністрації від 29.10.2004 року №692. В 2006 році відповідачка ОСОБА_7 самовільно встановила огорожу на земельній ділянці позивача площею 0, 1 га. В добровільному порядку відповідачка відмовляється знести самовільно встановлену нею огорожу, чим порушує права позивача у користуванні власністю, а тому позивачка змушена була звернутись до суду для вирішення даного спору.
В судовому засіданні позивачка збільшила розмір позовних вимог, та окрім вищевказаної позовної вимоги, просила стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., та понесені нею судові витрати в розмірі 1606 грн. 50 коп.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, та просила їх задовільнити в повному обсязі, оскільки відповідачка порушує права позивача у користуванні своєю земельною ділянкою, та завдає їй страждання та моральні переживання своїми неправомірними діями.
Представник позивача ОСОБА_1, також підтримала позовні вимоги та просила їх задовільнити, оскільки відповідачка ОСОБА_7 самовільно захопила частину земельної ділянки позивача, що призводить до моральних страждань позивача та членів її сім»ї.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні, оскільки вважає що у відповідачки право власності на земельну ділянку виникло раніше ніж у позивача, що підтверджується її державним актом на право власності на земельну ділянку від 23.03.1999 року, який на даний час є чинним та ніким не скасований. Також вона вважає, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги, щодо стягнення з неї моральної шкоди, так як в діях відповідача відсутня вина, а щодо стягнення витрат понесених для проведення геодезичного дослідження в сумі 1500 грн., то вони не відносяться до судових, а тому вони просять відмовити у задоволенні позову як безпідставному, та необгрунтованому.
Представники третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 при вирішенні спору покладаються на розсуд суду. Суд вислухавши представників позивача, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши надані сторонами докази встановив наступне:
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 29.10.2004 року № 692 ОСОБА_6 була виділена земельна ділянка площею 2, 894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку 21.04.2005 року, що підтверджується вищевказаним державним актом.
З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні частки (паї) громадянам в межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, вбачається, що підставі вказаного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 29.10.2004 року № 692, окрім позивача були виділені земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ще 18 громадянам. Також в зазначеній технічній документації є фрагмент схеми паювання земель, та зведений план земельних ділянок площею 49, 35 га., з яких вбачається що ця земельна ділянка повністю складається з земельних часток (паїв).
Крім того висновком №2166 від 04.11.2004 року Обухівського районного відділу земельних ресурсів «Про наявні обмеження на використання земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) в межах Старобезрадичівської сільської ради» була перевірена та погоджена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки в тому числі і позивача, та надано висновок про можливість виготовлення державних актів на землю.
Рішенням виконкому Старобезрадичівської сільської ради №4/2 від 30.07.1998 року відповідачці ОСОБА_7 була виділена у приватну власність земельна ділянка площею 0, 332 га. в с Нові Безрадичі по вул. Підгірна, 28-а, для будівництва та обслуговування житлових будівель та господарських споруд, та для ведення особистого селянського господарства, на підставі якого 23.03.1999 року вона отримала державний акт на право власності на землю, та зареєструвала його в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №1506, що підтверджується даним державним актом.
Рішенням Старобезрадичівської сільської ради від 19.06.2003 року 6-ї сесії 24-го скликання відповідачці ОСОБА_7 була виділена земельна ділянка розміром 0, 103 га. для ведення ОСГ та внесена до її державного акту на право власності на земельну ділянку, який був виданий їй 23.03.1999 року, що підтверджується зазначеним державним актом на право власності на землю.
03.10.2007 року позивачка ОСОБА_6 звернулася до Старобезрадичівської сільської ради із заявою щодо «накладки» її земельної ділянки на земельну ділянку відповідачки, що підтверджується копією заяви. Листом від 11.12.2007 року за вих. № 439 Старобезрадичівська сільська рада повідомила позивачку, що згідно довідки Управліїтя земельних ресурсів у Обухівському районі земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не «накладаються».
Згідно довідки Управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 30.05.2007 року за вих. № 03-15/2908 зазначено, що земельній ділянці ОСОБА_6І, площею 2, 894 га, яка розташована в межах Старобезрадичівської сільської ради, присвоєний кадастровий номер 3223187700:04 :007:0031.
Згідно кадастрової зйомки земельної ділянки позивачки, виготовленої ФОП «ОСОБА_8В.» в 2008 році, вбачається, що на її земельній ділянці площею 2, 8941 га., розташована огорожа яка була поставлена відповідачкою ОСОБА_7, що займає площу 0, 1019 га., що визнається сторонами. Згідно листів Старобезрадичівської сільської ради від 23.10.2008 року, 25.11.2008 року за вих. № 430/1-14, № 461/1-14, зазначено, що рішення 6-ї сесії 24-го скликання від 19.06.2003 року про передачу у власність земельної ділянки площею 0, 103 га. ОСОБА_7 в Старобезрадичівській сільській раді відсутні у зв'язку з вилученням їх правоохоронними органами.
Згідно листа Управлшня земельних ресурсов у Обухівському районі від 10.12.2008 року за вих. № 03-15/3971 зазначено, що технічна документація щодо складання правовстановлюючого документа на земельну ділянку площею 0, 103 га ОСОБА_7 в архіві управління відсутня.
Листом від 03.02.2009 року Генеральної прокуратури України зазначено, що в матеріалах кримінальної справи, в зв'язку з якою вилучалися рішення та протоколи 6-ї сесії 24-го скликання, вони відсутні в зв'язку з чим проводиться службова перевірка.
Згідно протоколу виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради від 26.06.2003 року наданим архівним відділом Обухівської райдержадмііністрації вбачається, що ОСОБА_7 була наділена земельна ділянка розміром 0, 10 га. по вул. Підгірна, 26.06.2003 року, а не 19.06.2003 року, як зазначено в її державному акті на право власності на землю.
Постановою Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2008 року підтверджується факт неправомірного зайняття ОСОБА_7 земельної ділянки позивача.
Оцінивши .зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають право власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України; набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність; безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним Кодексом України. Згідно до ст. 125 ч. 1 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст. 126 ч. 1 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами. Відповідно до ст. 125 ч. 2 ЗК України, зазначено, що приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради від 26.06.2003 року, відповідачці ОСОБА_7 було наділено земельну ділянку площею 0, 10 га. по вул. Підгірна, саме 26.06.2003 року, а не 19.06.2003 року, як зазначено в її державному акті на право власності на земельну ділянку, крім того у відповідача відсутній акт встановлення меж її земельної ділянки у натурі (на місцевості), який згідно п.1.14 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі від 04.05.1999 року №43, видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки, та який попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків. Суд вважає необгрунтованим посилання представника відповідача ОСОБА_9, що в відповідачки ОСОБА_7 право власності на земельну ділянку площею 0, 103 га. виникло в 2003 році, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку виданий їй був 23.03.1999 року, та зареєстрований під №1506, а тому право власності на земельну ділянку площею 0, 103 га., не могло виникнути раніше ніж з»явилась підстава його набуття передбачена ст. 116 ЗК України. З врахуванням викладеного суд приходить ' до висновку, що відповідачка ОСОБА_7 не набула права власності на земельну ділянку площею 0, 103 га. у встановлено законом порядку оскільки рішення зазначене у її державному акту не відповідає протоколу виконавчого комітету Старобезрадичівської сільської ради від 26.06.2003 року, про наділення їй земельної ділянки площею 0, 10 га, крім того межі земельної ділянки площею 0, 103 га. у натурі на місцевості не встановлювались, а в зв»язку з затвердженням постановою КМУ від 02.04.2002 року №449 нової форми державного акта на право власності на земельну ділянку, та внесенням до п. 1.2 наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174, змін до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі від 04.05.1999 року №43, відповідач ОСОБА_7 повинна була отримати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 103 га. нової форми, та здійснити його реєстрацію у відповідності до п.3.2 зазначеної Інструкції у структурних підрозділах Центру земельного кадастру при Держкомземі України. Суд вважає, що позивачка по справі надала суду відповідні докази, щодо правомірності набуття нею права власності на земельну ділянку, а також те, що відповідачем по справі дані її права землевласника порушенні, тому дані її права підлягають судовому захисту, в порядку визначеному ст. 41 Конституції України, ст. 152 ч.2 ЗК України.
Законними і такими, що підлягають частковому задоволенню суд вважає і позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, оскільки дані вимоги позивача ґрунтуються на вимогах ст. ст. 23, 1167 ЦК України та підтвердженні доказами. Зокрема позбавлення позивача права користуватися своєю земельною ділянкою на протязі тривалого часу спричинило позивачу незручності, викликало істотні вимушені зміни в його життєдіяльності, тобто замість звичного ритму життя позивач змушений був звертатися в різні інстанції для захисті порушених прав. Щодо суми відшкодувань то суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен становити 1500 грн. Крім того враховуючи що позивачка несла витрати по сплаті судового збору, та витрати пов»язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи при зверненні до суду, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України, дані витрати підлягають стягненню із відповідачки на користь позивачки з врахуванням положень Декрету КМУ «Про державне мито», а що стосуються витрат понесених позивачем в зв»язку з геодезичним дослідженням в сумі 1500 грн., то це витрати понесені позивачем на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та до судових витрат не відносяться, а тому стягненню з відповідача вони не підлягають.
На підставі викладеного та, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 116, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, п.п.1.14, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі від 04.05.1999 року №43, суд,
Позов задовольнити частково.
Усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_6 своєю земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2, 894 га., що розташована на території Старобезрадичівської сільської ради.
Зобов»язати ОСОБА_7 знести самовільну побудовану нею дерев»яну огорожу, що займає площу 0, 1019 га., що розташована на земельній ділянці ОСОБА_6 площею 2, 294 га. на території Старобезрадичівської сільської ради.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 24 грн. 50 коп..
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд протягом 20 днів, після подачі в 10-ти денний термін заяви про апеляційне оскарження, з моменту проголошення даного рішення суду.