Цивільна справа № 2-81/09
Іменем України
27 лютого 2009 року Обухівський районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В. при секретарі Тітович О.В.
за участю прокурора Паєнка С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом прокурора Обухівського району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районної державної адміністрації, Державного комітету України по водному господарству до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, третя особа -човново-стоянковий кооператив «Риф», Дніпровське басейнове управління водних ресурсів,
Прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій зазначає, що відповідач самовільно без отримання передбачених законодавством дозволів здійснив будівництво на земельній ділянці, що розташована в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, орендується третьою особою і має інше цільове призначення. Просить в судовому порядку зобов'язати відповідача знести самовільно збудовані будівлі (споруди) - будинок сезонного відпочинку, елінг та ворота з хвірткою, які розташовані на земельних ділянках №№ 123, 125, 127, 129 в межах земельної ділянки, що перебуває в оренді човново-стоянкового кооперативу «Риф» в м. Українка Обухівського району Київської області та привести земельні ділянки у попередній стан.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 райдержадміністрації ОСОБА_3 позов підтримала, посилаючись на здійснення відповідачем самочинного будівництва не маючи на це ніяких дозволів та погоджень.
Представник позивача Державного комітету України по водному господарству в поданій до суду заяві позов підтримав, посилаючись на те, що відповідачем здійснено самочинне будівництво в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, про що неодноразово повідомлялось третій особі приписами.
Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечила, посилаючись на те, що відповідач самочинно побудувавши будинок сезонного відпочинку, елінг та ворота з хвірткою, набув на них право власності на підставі рішення третейського суду. Його право на спірні будівлі зареєстровано у відповідності до чинного законодавства. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи ЧСК "Риф" ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини, зазначені представником відповідача.
Представник третьої особи Дніпровського БУВР в судове засідання не з'явився, направив суду клопотання про слухання справи у його відсутності, в якому позов підтримав повністю.
Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 60 ЗК України та ч.2 ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Спірні будівлі (споруди) розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у державній власності, орендується третьою особою ЧСК "Риф" і відноситься до прибережної захисної смуги Канівського водосховища, що підтверджується матеріалами справи: розпорядженням
ОСОБА_1 райдержадміністрації № 814 від 08.12.2004 року, листами ЧСК "Риф", відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ОСОБА_1 райдержадміністрації, Державного комітету України по водному господарству, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів. Спірна земельна ділянка не перебуває у власності третьої особи.
Третій особі ЧСК "Риф" ОСОБА_1 райдержадміністрацією було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 6, 1269 га на території Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією відповідного договору, актом обстеження земельної ділянки, викопіровками, схемами землекористування та іншими матеріалами справи.
Відповідач є членом ЧСК "Риф", з яким 23.03.2007 року було укладено договір про передачу земельних ділянок №№ 123, 125, 127, 129 загальною площею 100 кв.м. кожна у тимчасове користування. Дана обставина визнається сторонами у справі та відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
Відповідач на вказаних вище земельних ділянках здійснив будівництво будинку сезонного відпочинку, елінгу та воріт з хвірткою, при цьому відповідний проект не розроблявся, а необхідна технічна документація відсутня, що вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників судового засідання.
Оскільки передбачені ст. 125 ЗК України правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку на ім'я відповідача відсутні, він не є належним власником або користувачем земельної ділянки.
Спірна земельна ділянка передана в оренду ЧСК "Риф" для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що підтверджується витягом із технічної документації ОСОБА_1 районного відділу земельних ресурсів, договором між ОСОБА_1 райдержадміністрацією та ЧСК "Риф".
Згідно ч.2 ст. 61 ЗК України та ч.2 ст. 89 ВК України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.
Спірні будівлі (споруди) збудовані відповідачем самочинно всупереч цільовому призначенню землі та з істотним порушення будівельних норм і правил, право власності на них не оформлялось, що підтверджується постановою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області по справі про адміністративне правопорушення, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актами перевірок, протоколами огляду місця події, а також іншими матеріалами справи.
Згідно ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за собою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Орендодавцем земельної ділянки - позивачем ОСОБА_1 райдержадміністрацією, яка представляє у спірних правовідносинах власника землі - державу, будь-які дозволи на забудову спірної земельної ділянки відповідачем не надавались і він вимагає знесення самочинної забудови.
Згідно ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Проведення перебудови самочинно збудованих відповідачем будівель (споруд) з дотриманням будівельних норм і правил неможливо, оскільки самочинна забудова проведена на земельній ділянці, що відноситься до прибережної захисної смуги Канівського водосховища на якій згідно чинного законодавства заборонено будівництво будь-яких споруд крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача знести об'єкти самочинного будівництва є правомірними і підлягають задоволенню.
Рішенням постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації «Принцип» від 02 вересня 2008 року за ОСОБА_2 визнано право власності на будинок сезонного відпочинку та інші споруди, що знаходяться на території ЧСК «Риф» в м. Українка на земельних ділянках №№123, 125, 127, 129 та вирішено КП КОР «ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за ОСОБА_2 право власності в т.ч. на зазначене майно. Ухвалою Фастівського районного суду від 22.09.2008 року виконавчий документ, виданий щодо виконання вказаного вище рішення третейського суду визнаний недійсним. Реєстрація права власності на спірні будівлі за позивачем 13.10.2008 року була скасована, відповідні дані анульовані з Єдиного реєстру прав власності, що підтверджується листами ОСОБА_1 БТІ.
Згідно ч.2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Суд вважає можливим покласти на відповідача також обов'язок по приведенню спірної земельної ділянки у попередній стан, оскільки з матеріалів справи вбачається, що він фактично користується нею без належних правових підстав, передбачених ЗК України, та здійснив самочинну забудову ділянки без будь-яких дозволів власника.
Посилання представника відповідача щодо наявності у відповідача права власності на спірну будівлю суд вважає безпідставним, оскільки з матеріалів справи не вбачається даних про набуття на момент вирішення спору відповідачем права власності на спірні будівлі у встановленому законом порядку.
Представником відповідача під час розгляду даної справи не спростовано належними та допустимими доказами обставини, що спірні ділянки входять до прибережної захисної смуги Канівського водосховища, самочинність забудови спірних земельних ділянок, порушення при проведенні забудови будівельних норм і правил, а також порушення вказаних вище норм ВК України та ЗК України.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 11, 15, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 375, 376 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 152 ЗК України, ст. ст. 5, 85, 88, 89 ВК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести самовільно збудовані будівлі (споруди) - будинок сезонного відпочинку, елінг та ворота з хвірткою, які розташовані на земельних ділянках №№ 123, 125, 127, 129 в межах земельної ділянки, що перебуває в оренді човново-стоянкового кооперативу «Риф» в м. Українка Обухівського району Київської області.
Зобов'язати ОСОБА_2 привести земельні ділянки №№ 123, 125, 127, 129 якими він користується і які розташовані в межах земельної ділянки, що перебуває в оренді човново-стоянкового кооперативу «Риф» в м. Українка Обухівського району Київської області, у попередній стан, що існував до моменту її забудови.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.