ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/46315.02.10
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Київській області
До Приватного підприємця ОСОБА_1
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Управління виробничо-технічного обслуговування КП «Кіровгеологія»
Про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно, стягнення 26 236,42 грн.
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача Аніщенко С.О. по довіреності № 44 від 13.11.2009р
Від відповідача ОСОБА_1 -приватний підприємець
Від третьої особи не з'явився
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Приватного підприємця ОСОБА_1 про:
- розірвання договору оренди № 208-б від 17.08.2005р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області до Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1;
- зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути державне майно (будівлю будівельної дільниці площею 562,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Горького, 1) балансоутримувачу - Управлінню виробничо-технічного обслуговування КП «Кіровгеологія»;
- стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 17 027,43 грн. заборгованості з орендної плати, 9 208,99 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2009р. порушено провадження у справі № 36/463, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління виробничо-технічного обслуговування КП «Кіровгеологія», розгляд справи призначено на 14.12.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.01.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 15.02.2010р.
В судовому засіданні 15.02.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.
Відповідач в судовому засіданні 15.02.2010р. надав суду платіжне доручення № 12 від 25.01.2010р., яким він перерахував позивачу 4 000,00 грн. Позов в частині стягнення 22 236,42 грн. відповідач визнав.
Представник третьої особи в судове засідання 15.02.2010р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 18.01.2010р., не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі позивач, орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, орендар) 17.08.2005р. було укладено договір № 208-б оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування будівлю будівельної дільниці загальною площею 562,0 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Горького, 1, що знаходиться на балансі Управління виробничо-технічного обслуговування КП «Кіровгеологія», з метою надання послуг населенню.
За актом приймання-передачі, підписаним представниками балансоутримувача та орендаря, відповідачу було передане обумовлене договором приміщення, що не заперечують представники сторін.
Сторони визначили, що договір укладено строком на 364 дні, що договір діє з 17.08.2005р. до 15.08.2006р. включно (п. 10.1 договору).
На момент укладення договору сторони визначили (пункт 3.1 договору), що розмір орендної плати становить 1 406,00 грн., без ПДВ.
Орендна плата за кожний наступний місяць, відповідно до п. 3.2 договору, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.3 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату орендних платежів щомісячно, не пізніше 05-го числа наступного місяця, у співвідношенні: 30% орендної плати перераховується відповідачем балансоутримувачу, 70% - до державного бюджету.
Додатковою угодою № 1 до договору сторони збільшили розмір орендної плати з січня 2007 року до 2 673,39 грн., без ПДВ, і продовжили дію договору до 13.08.2008р.
Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору оренди № 208-б від 17.08.2005р. був продовжений.
Відповідач, в порушення умов договорів та вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не сплачував в повному обсязі орендні платежі з квітня 2007 року по вересень 2009 року, і станом на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем становить 13 027,43 грн. Факт наявності заборгованості в розмірі 13 027,43 грн. відповідач визнав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач свої зобов'язання за договором оренди № 208-б від 17.08.2005р. в частині сплати орендної плати за період з квітня 2007 року по вересень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі перед позивачем становить 13 027,43 грн.
Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оренди № 208-б від 17.08.2005р. суду не надав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 13 027,43 грн.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. підлягає припиненню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідач оплатив заборгованість в сумі 4 000,00 грн. після порушення провадження у справі, провадження у справі в цій частині, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.
Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В пункті 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0,5% суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки відповідач припустився прострочки платежів по договору оренди № 208-б від 17.08.2005р. з нього, на підставі п. 3.5 зазначеного договору, з урахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», підлягає стягненню пеня в сумі 9 208,99 грн., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо розірвання договору оренди № 208-б від 17.08.2005р., укладеного між сторонами, то вона також підлягає задоволенню з огляду на наступне.
При укладенні договору оренди № 208-б від 17.08.2005р. сторони дійшли згоди (пункт 9.1 договору), що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач листом № 14.14-777 від 17.05.2008р. звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив, що термін договору оренди № 208-б від 17.08.2005р. продовжуватися не буде, а також вимагав по закінченню терміну дії договору звільнити орендоване приміщення.
Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач продовжує користуватися майном в порушення умов договору оренди в частині сплати орендних платежів.
Відповідач доказів належного виконання умов договору оренди № 208-б від 17.08.2005р., укладеного з позивачем, в частині оплати орендних платежів за період з квітня 2007 року по вересень 2009 року суду не надав.
Крім того, з відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню в доход Державного бюджету України судові витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, № 208-б від 17.08.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Приватним підприємцем ОСОБА_1.
Зобов'язати Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути державне майно (будівлю будівельної дільниці площею 562,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Горького, 1) балансоутримувачу - Управлінню виробничо-технічного обслуговування «Кіровгеологія»(12504, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 149).
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, пл. Л.Українки, 1, код ЄДРПОУ 19028107, Р/Р 31119094700001, Одержувач: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код установи 24074109, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094) 13 027 (тринадцять тисяч двадцять сім) грн. 43 коп. заборгованості, 9 208 (дев'ять тисяч двісті вісім) грн. 99 коп. пені.
Провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 4 000,00 грн. припинити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 347 (триста сорок сім) грн. 36 коп. державного мита
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяТрофименко Т.Ю.