№ 2-а-162\10
27 січня 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Шестаковій О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної ради м. Донецька про оскарження дій та зобов»язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача, зазначивши, що вона з 2004 року знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку. У зв'язку із цим має право на отримання щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У квітні 2007 року вона звернулась до УПЗСН Пролетарської районної у м. Донецьку ради за призначенням державної допомоги, та з того часу перебуває в управлінні на обліку і отримує щомісячно зазначену державну допомогу у розмірі 129,03 грн. Вважає, що відповідач невірно нараховує та виплачує їй вказану допомогу, оскільки розмір допомоги не відповідає встановленому прожитковому мінімуму на дитину віком до 6 років, як це встановлено Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми». Тому просила суд визнати дії УПСЗН Пролетарської районної ради м. Донецька в частині недоплати державної допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку неправомірним та зобов»язати перерахувати вказану допомогу виходячи із розміру, встановленому Законом..
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з»явилась, надавши до суду письмові заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги не визнала та пояснила, що нарахування та виплата державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється на підставі Законів України «Про Державний бюджет України на відповідний рік». Не дивлячись на те, що деякі положення вказаних законів були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України, фінансування витрат, пов»язаних з реалізацією цих Законів, здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Оскільки ані Кабінетом Міністрів України, ані Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України» внесені не було, Управління праці та соціального захисту населення продовжує здійснювати виплати в межах затверджених бюджетних асигнувань.
Суд, вислухавши пояснення позивача, з»ясувавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як незастрахована у системі загальнообов»язкового державного соціального страхування з 01.04.07 року до 08.10.07 року. При цьому розмір допомоги, що отримала ОСОБА_1 склав 139,03 грн. з 01.04.2007 року до 01.10.2007 року та 130, 64 грн. з 01.10.07 року, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року.
Статтею 56 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про Державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, оцінюючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача в частині невиплати позивачу допомоги по догляду за дитиною у період з 01.04.07 року до 08.10.07 року у розмірах, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», не відповідають діючому законодавству.
Однак, відповідно до ст.. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила поновити їй строк для звернення до суду, вказавши, що про порушення своїх прав дізналась у листопаді 2009 року із засобів масової інформації і 01.12.2009 року звернулась до суду із позовом, що підтверджується копією позовної заяви. Однак, вказану причину пропуску строку для звернення до адміністративного суду суд вважає неповажною, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав і обов'язків громадян, обов'язково підлягають оприлюдненню в тому числі і рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 року.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду з вимогами про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити через пропуск строку на звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про допомогу сім'ям з дітьми”, «Про Державний бюджет України на 2008 рік», рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, ст.9, 10, 11, 69, 94, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Пролетарської районної в м. Донецьку ради про оскарження дій та зобов»язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя