Рішення від 08.02.2010 по справі 22/711

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/71108.02.10

За позовом Приватного підприємства «Діла»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Овчаренко Т.Б. (довіреність від 25.09.2009р.);

від відповідача: не з'явились;

У судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Діла»(надалі ПП «Діла», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»(надалі ТОВ «Всесвіт-Асістанс», відповідач) 32 575, 40 грн. суми основного боргу, 2 590, 50 грн. пені, 4 573, 65 грн. індексу інфляції, 958, 80 грн. 3% річних

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором про надання лабораторно-діагностичних послуг застрахованим особам № 17/11/1.7/30 від 17.11.2006р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати наданих послуг. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені нарахування якої передбачено договором, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 05.01.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.12.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2006р. між ПП Медична лабораторія «Діла»та ТОВ «Всесвіт-Асістанс»укладено договір № 17/11/1.7/30 про надання лабораторно-діагностичних послуг застрахованим особам за умовами якого замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) зобов'язується забезпечити проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу осіб, що мають страхові свідоцтва замовника, в порядку передбаченому договором.

Згідно положень договору (п. 1.2.1) застрахованими особами є фізичні особи, що уклали договір Добровільного медичного страхування (ДМС) з замовником або відносно яких замовником укладено відповідні договори ДМС.

Згідно з положеннями договору для позивача виникав обов'язок щомісячно оформлювати рахунок-фактуру на оплату фактично наданих послуг та акт прийому-передачі виконаних робіт по формі згідно додатку до договору (п. 5.3), а замовник (відповідач у справі) зобов'язаний був звірити акт прийому-передачі виконаних робіт на протязі двох днів та сплатити фактично отримані послуги шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок виконавця на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку-фактури (п. 5.4 договору).

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Д-00001208 від 30.11.2007р., № Д-00001049 від 31.08.2008р., № Д-00001240 від 30.09.2008р., № Д-00001442 від 31.10.2008р., № Д-00001733 від 31.12.2008р., № Д-00000097 від 31.01.2009р., які підписані сторонами та скріплені печатками обох підприємств, разом з актами позивачем складались рахунки-фактури на оплату про що зазначено у актах. Акт за № Д-00001574 від 30.11.2008р. відповідачем не затверджений, однак такий отриманий ним 08.04.2009р. що підтверджується повідомленням про вручення документа кур'єром.

Виставлені на оплату рахунки-фактури за надані послуги відповідачем не оплачені на загальну суму 32 575, 40 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень договору (п. 5.4) виходячи з факту отримання відповідачем рахунків-фактур на оплату разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які ним підписані, строк виконання зобовязання щодо оплати наданих послуг за договором станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунків-фактур.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату (вих. 3.1/398 від 25.08.2009р.) у якому просив погасити заборгованість за отримані послуги, однак коштів в оплату послуг щодо яких виник спір позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 32 575, 40 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2 Договору № 17/11/1.7/30 від 17.11.2006р. за несвоєчасну сплату наданих виконавцем послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, вираженої у річних відсотках за кожний календарний день затримки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, згідно розрахунку представленого на вимоги суду, який виконаний позивачем в межах строку встановленого законодавством -не більше півроку, за кожним актом з урахуванням строку настання виконання зобовязання по оплаті у відповідності з умовами договору, виходячи з облікових ставок встановлених листом НБУ від 17.05.2007р. № 14-011/1150-5118 в періоді нарахування пені з 06.12.2007р. по 31.12.2007р. -8, 0 %, Постановою НБУ від 29.12.2007 р. № 492 за обліковою ставкою 10% в періоді нарахування пені з 01.01.2008р. по 29.04.2008р., Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 за встановленою ставкою в розмірі 12% в періоді нарахування пені з 30.04.2008р. по 15.06.2009р., Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), складає 3 685, 80 грн..

Однак, оскільки при прийнятті рішення суд обмежений предметом заявлених вимог, а в цій частині позовні вимоги не уточнювались, такі уточнення відповідачу не направлялись, державне мито не сплачувалось, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 3 593, 02 грн., що заявлений до стягнення в межах даної справи.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги, прострочення оплати за актами зазначеними у позовній заяві, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 4 573, 65 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 943, 96 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 17/11/1.7/30 від 17.11.2006р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, відзиву на позов, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги суду не надано, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 416, 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт-Асістанс»(юрид. адреса: 04209, м. Київ. вул. Лебединська 3-Б; адреса: 03110, м. Київ, вул. Олексіївська 14, літера «А», п/р 2600132226 в Акціонерному банку «Діамант», МФО 320854, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34293327) на користь Приватного підприємства «Діла»(юрид. адреса: 03110, м. Київ, вул. Головка 6, к. 6; адреса: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна 2, ідент. код 25587390) 32 575, 40 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят п'ять гривень 40 копійок) суми основного боргу, 2 590, 50 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 50 копійок) пені, 4 573, 65 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят три гривні 65 копійок) інфляційних збитків, 958, 80 грн. (дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 80 копійок) 3% річних, 416, 85 грн. (чотириста шістнадцять гривень 85 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 15.02.2010

Попередній документ
8373549
Наступний документ
8373551
Інформація про рішення:
№ рішення: 8373550
№ справи: 22/711
Дата рішення: 08.02.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію