ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/52603.02.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Кристал"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арлана"
пророзірвання договору та стягнення 10 000,00 грн.
Суддя Демченко Т.С.
Представники:
від позивачаДяченко О.М. за дов. б/н від 07.08.2009 р.
від відповідачане з'явився
У судовому засіданні 03.02.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Кристал" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлана" про розірвання договору та стягнення 10 000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.12.2009 р. порушено провадження у справі № 54/526, розгляд справи призначено на 03.02.2010 р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців від 25.01.2010 р., була завчасно ним отримана 13.01.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 08933549.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд
20.05.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Кристал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арлана" був укладений договір № 1\20\05\09 про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, відповідно до умов якого відповідач, як виконавець, зобов'язався на власний ризик своїми силами та засобами надавати інформаційні, консультаційні та юридичні послуги позивачу в строки та на умовах, передбачених даним договором, а позивач, як замовник, зобов'язався своєчасно прийняти їх та оплатити (п. 2.1. договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктами 2.2., 2.3. договору визначено, що надання передбачених договором послуг передбачає постановку замовником задачі виконавцю відповідно до заявки, яка є невід'ємною частиною договору. Надання юридичних послуг по стягненню заборгованості, а також умови представництва інтересів замовника обумовлюються сторонами в кожному конкретному випадку окремою заявкою.
Відповідно до п. 6.1. договору ціна даного договору складається з вартості наданих відповідачем інформаційних послуг і становить 10 000,00 грн. За надання передбачених даним договором інформаційних послуг позивач здійснює 100 % попередню оплату їх вартості.
21.05.2009 р. позивачем було здійснено попередню оплату у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 100.
Виходячи зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача, позивач не надавав відповідачеві заявку на отримання послуг, а тому послуги за договором не надавалися.
У зв'язку з відсутністю потреби в отриманні послуг від відповідача позивач звертався до останнього з пропозицією достроково розірвати договір шляхом підписання додаткової угоди про розірвання договору та вимагав повернути перераховану попередню оплату. Відповідач відповіді на звернення позивача не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічна норма щодо господарських договорів міститься в ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України. При цьому частина 2 ст. 188 Господарського кодексу України встановлює, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Пунктами 10.2. та 10.2.1. договору передбачено, що дія даного договору може бути достроково припинена на вимогу однієї із сторін в порядку та на умовах, що сторони не мають взаємних майнових претензій. Про намір достроково припинити дію даного договору будь-яка сторона зобов'язана попередити про це іншу сторону не пізніше, ніж за тридцять днів до обумовленої дати припинення.
Таким чином, позивач, дотримуючись вимог чинного законодавства, належним чином виконав умови договору щодо його дострокового розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача про розірвання договору підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача перераховану попередню оплату у розмірі 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Як визначено п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦКУ, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Зважаючи на розірвання судом договору, підстава, за якою відповідачем були отримані грошові кошти, відпала, виходячи з чого у відповідача виник обов'язок повернути одержане майно (грошові кошти).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 10 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір № 06/08-1 від 06.08.2009 р. про надання правової допомоги, укладений позивачем з Адвокатським об'єднанням "Міжнародна адвокатська компанія "Протекта", додатковий договір № 2 від 15.09.2009 р., відповідно до якого вартість послуг було збільшено з 3 000,00 грн. до 10 000,00 грн., платіжне доручення № 207 від 01.02.2010 р. про оплату позивачем 9 485,06 грн. за правову допомогу та свідоцтво № 495 від 03.04.2006 р. про реєстрацію адвокатського об'єднання.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат, з-поміж інших, входять витрати на оплату послуг адвоката.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.
Водночас, при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, суд бере до уваги тривалість розгляду і складність справи, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець (згідно з нормами часу на виконання робіт працівниками юридичних служб, встановлених наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 108 від 11 травня 2004 р.), вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в м. Києві. Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували розумність витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн., суд з урахуванням зазначених вище критеріїв вважає, що розмір розумних витрат на оплату послуг адвоката у цій справі має становити 3 000,00 грн.
З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 1\20\05\09 від 20.05.2009 р. про надання інформаційно-консультативних та юридичних послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Кристал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арлана".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арлана" (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, ідентифікаційний код 34661931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна група "Кристал" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 35371856) 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. боргу, 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 187 (сто вісімдесят сім) гривень 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.С. Демченко
Датою підписання повного тексту рішення є 08.02.2010 р.