ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/18002.02.10
Справа №23/180 02.02.2010
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»
додержавного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарство «Укрдіпродор»
простягнення 36 415,34 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Поштар Т.П. (пред. за довір. від 28.12.2009 року)
від відповідача:Древицький О.В. (пред. за довір. від 02.02.2010 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор»заборгованості за договором фінансового лізингу №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року у сумі 36 415,34 грн. (у тому числі 29 077,36 грн. основної заборгованості, 821,11 грн. пені, 102,54 грн. трьох процентів річних, 284,80 інфляційних втрат та 6 129,53 грн. штрафу). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює сплату лізингових платежів за договором №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29.09.2009 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
28 жовтня 2009 року Позивачем подано суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою останній просив стягнути з Відповідача 64 190,84 грн. основного боргу, 3 051,99 грн. пені, 427,20 грн. трьох процентів річних, 425,77 грн. інфляційних втрат, 4086,35 грн. штрафу.
Перед початком розгляду справи по суті представникам сторін було роз'яснено права та обов'язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 02.02.2010 року представником Відповідача надано суду докази оплати основної заборгованості за весь період дії договору фінансового лізингу №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Представник Позивача у судовому засіданні підтвердив сплату Відповідачем зазначених сум, та пояснив, що спір в даній частині відсутній. Крім того, ним було подано клопотання про припинення провадження у справі в частині відповідних позовних вимог.
У судовому засіданні 02.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем (стара назва - ТОВ «ТІБІАЙ Лізинг») та Відповідачем 22.08.2008 року було укладено договір фінансового лізингу №080822-144/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Відповідачу автомобіль «Volkswagen Transporter T5», а Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати лізингові платежі відповідно до встановленого сторонами графіку.
У відповідності до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).
Позивачем 19.09.2008 року було передано Відповідачу автомобіль Volkswagen Transporter T5 (державний номерний знак АА5489НТ, номер кузова WV2ZZZ7HZ9Y003824) вартістю 204 317,73 грн., що підтверджується актом прийому-передачі майна в користування за договором №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року.
Протягом березня-жовтня 2009 року Відповідач допустив прострочення сплати чергових лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості перед Позивачем у розмірі 64 190,84 гривень.
Після порушення провадження у справі Відповідачем було погашено суму основної заборгованості у повному обсязі.
Заявою про припинення провадження у справі від 02.02.2010 року Позивач у зв'язку зі сплатою Відповідачем у добровільному порядку суми основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат просив суд припинити провадження у справі у відповідних частинах позову.
Суд приймає відмову Позивача від відповідних позовних вимог та припиняє провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 64 190,84 гривень основної заборгованості, 3 051,99 грн. пені, 427,20 грн. трьох процентів річних та 425,77 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 8.2.1. договору №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року Відповідач зобов'язався щоквартально письмово інформувати Позивача про стан та місцезнаходження майна.
Як стверджує Позивач, з 3 кварталу 2008 року по 3 квартал 2009 року Відповідач звіт у встановленій договором формі не подавав.
Означені обставини Відповідач не заперечував та не надав суду доказів належного виконання ним пункту 8.2.1. договору №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 614 Цивільного кодексу України). Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 11.2.3. договору №080822-144/ФЛ-Ю-А від 22.08.2008 року сторонами визначено, що за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1 цього договору Відповідач несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 1 (одного) відсотку загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.
У судовому засіданні представник Відповідача заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій судом.
Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (стаття 83 Господарського процесуального кодексу України, стаття 551 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що Відповідач є державним підприємством, а також враховуючи, що ним добровільно сплачено суму основної заборгованості, пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати, суд вважає доцільним зменшити суму штрафу за неподання звітів та задовольнити відповідну позовну вимогу у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам з урахуванням того, що погашення боргу було здійснено після порушення провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарство «Укрдіпродор»(03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський 39; ідентифікаційний код 05416892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119 м. Київ, вул. Дегтярівська 21-г, ідентифікаційний код 33880354) 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 копійок) штрафу, 721,82 грн. (сімсот двадцять одну гривню 82 копійки) державного мита та 315,00 грн. (триста п'ятнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання:08.02.2010 року