ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/15 (8/334/09)20.01.10
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Роксолана»
до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»
про стягнення 357 доларів США пені, 107, 74 доларів США збитків
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Хіцевич О.Ю., гол. юр-т, дов. №567 від 19.11.2009.
В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходилась справа №8/334/09 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Роксолана»до Відкритого акціонерного товариства «Родовід банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк»про стягнення 357 доларів США пені, 107, 74 доларів США збитків.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2009 направлено справу №8/334/09 за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2009 суддею Сташківим Р.Б. прийнято справу до свого провадження та присвоєно №34/15 (8/334/09), розгляд справи призначено на 20.01.2010.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач на дату закінчення строку договору строкового банківського кладу з правом поповнення в іноземній валюті юридичної особи-резидента №34/18-ДУ-08 від 05.09.2008 (далі - Договір) 07.09.2009 вкладу не повернув, а повернув лише 21.09.2009, в зв'язку з чим позивачем було нараховано суму пені в 357,50 доларів США та 107,74 доларів США збитків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 11.01.2010 до загального відділу суду від позивача, в порядку ст.22 ГПК України надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що згідно з постановою Правління НБУ від 13.03.2009 №138 з 16.03.2009 в ПАТ «Родовід банк»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 до 15.09.2009. Постановами Правління НБУ №451 від 15.09.2009 та №616 від 15.10.2009 термін дії мораторію продовжено до 15.12.2009.
Відповідач послався на ст.ст. 58, 85 Закону України та просив врахувати суд, що протягом дії мораторію не нараховуються штрафні санкції.
Щодо суми збитків, яку просить позивач стягнути як упущену вигоду, відповідач заперечив, оскільки позивачем не надано доказів того, що у позивача були наміри на укладення будь-яких договорів з банками на розміщення цих коштів, наприклад укладений договір банківського вкладу.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.09.2008 між позивачем (Вкладник) та відповідачем (Банк) було укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок №26520007000006 (далі -Рахунок) грошові кошти (далі -Вклад) в сумі 21 00 доларів США та зобов'язується повернути Вкладникові суму Вкладу 7 вересня 2009 року і сплатити нараховані проценти за Вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим договором.
02.10.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до Договору.
10.11.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до Договору,Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок №2652000700006 (далі - Рахунок) грошові кошти (далі -Вклад) в сумі 27 500 доларів США та зобов'язується повернути Вкладникові суму Вкладу 7 вересня 2009 року і сплатити нараховані проценти за Вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.
В зв'язку з закінченням 7 вересня 2009 року строку дії Договору, позивач 02.09.2009 звернувся до Банку з листом за вих. №233 та просив повернути суму вкладу та нараховані проценти відповідно до умов вищезазначеного договору на поточний валютний рахунок ТДВ СК «Роксолана»№26502008280033 в АКБ «Індустріалбанк»м. Запоріжжя, МФО 313849.
В зв'язку з тим, що Банк у передбачений Договором строк суму вкладу не повернув, позивач звернувся до Банку з листом за вих. №252 від 22.09.2009 та за прострочення повернення суми вкладу на 13 календарних днів нарахував Банку пеню в сумі 357,50 доларів США та 107,74 доларів США упущеної вигоди.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором (частина 2 статті 1060 ЦК України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2).
Аналогічні положення закріплені й у статті 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як слідує з наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку позивача вклад в сумі 27 500 грн. був повернутий позивачеві - 21.09.2009.
Так, постановою Правління Національного банку України від 13.03.2009 №138 «Про призначення тимчасової адміністрації у ПАТ «Родовід Банк»(із змінами внесеними постановою Правління НБУ від 18.03.2009 №142) призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік (16.03.2009 -15.03.2010), мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 16.03.2009 до 15.09.2009 та продовжено з 16.09.2009 до 15.12.2009 відповідно до постанов Правління Національного банку України від 15.09.2009 №551 та від 15.10.2009 №616, крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку та погоджених Національним банком України.
Згідно з п.3 ст.85 Закону передбачено, що протягом дії мораторію:
1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;
2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як слідує з матеріалів справи, позивач нараховує пеню за прострочення повернення суми вкладу за 13 календарних днів, за період з 08.09.2009 до 20.09.2009.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку підстав для стягнення 357,50 доларів США пені за несвоєчасний переказ коштів.
Позивач, посилаюсь на ст. 623 ЦК України просив суд стягнути з відповідача збитків (упущеної вигоди) в сумі 107, 74 доларів США.
Дану вимогу позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконав зобов'язань згідно Договору та несвоєчасно не повернув вклад,а відтак позивач не мав можливості в додаткові розміщенні страхових резервів та отриманні прибутку.
За умов розміщення суми вкладу на депозитному рахунку позивач отримав би дохід у розмірі 11% річних.
Як зазначалось вище, відповідач проти даної вимоги заперечив, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження даної вимоги.
Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником (ст. 224 Господарського кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4 ст. 623 ЦК України).
Таким чином, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) дійсно були би ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання, зроблені з цією метою приготування.
Таким чином, позивачем не доведено суду наявність усіх складових цивільного правопорушення за цим позовом, а також розмір заявлених до стягнення збитків та заходи, вжиті позивачем щодо одержання доходів.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку підстав для стягнення з відповідача пені та збитків під час дії мораторію у Банку
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.
Повний текст рішення підписано 10.02.2010.