Справа № 2-814\10
22 лютого 2010 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Пивоварової Ю.О.,
при секретарі Шестаковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що вона перебувала у шлюбі із відповідачем з 22.11.2002 року. Від цього шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 05.09.2006 року шлюб між ними розірвано. З цього періоду відповідач добровільно оказувати матеріальну допомогу на утримання дитини відмовляється, тому просила суд стягувати аліменти на утримання дитини у примусовому порядку у розмірі 1\4 частини від всіх видів доходу до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, зазначивши, що на теперішній час вона не працює, дитина проживає разом з нею, відповідач жодного разу не надавав ніякої допомоги сину, його життям не цікавився.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_1 перешкоджає йому брати участь у вихованні та догляді за сином, не повідомляє їх місце проживання, тому вважає, що до вирішення питання про участь у вихованні дитини він не повинен сплачувати аліменти. Крім того, зауважив, що на теперішній час він не працює, тому надавати допомогу сину не має фінансової можливості.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження останнього (а.с. 2).
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 05.09.2006 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.3).
Дитина проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, що підтверджується копією акту про проживання (а.с.7).
Відповідач ОСОБА_2 не працює, інших утриманців не має, за станом здоров»я може надавати допомогу на утримання дитини.
Згідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Статею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище дитини, стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не дозволяє йому брати участь у вихованні дитини, тому він не повинен сплачувати аліменти, суд до уваги не бере, оскільки діюче сімейне законодавство не передбачає ніяких умов щодо можливості звільнення від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини із зазначених відповідачем підстав. Крім того, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження факту перешкоджання у спілкуванні з сином. Як пояснив відповідач, жодного разу він не звертався до органів опіки та піклування чи до суду за вирішенням даного спору у примусовому порядку.
Таким чином, оцінюючи наведене, з урахуванням вимог ст. 181, 182 Сімейного Кодексу України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, а саме: в частині стягнення аліментів на її користь з відповідача на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1\4 частини від всіх видів доходу (заробітку), що буде відповідати принципам розумності та справедливості та потребам неповнолітньої дитини, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, на підставі ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 51 грн та 120 грн.
На підставі викладеного, ст. 180-182, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити повністю.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, яка проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1\4 частини від всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 25.01.10 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до 14.08.2021 року, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 120 грн. та судовий збір у розмірі 51 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення віддруковано суддею у нарадчій кімнаті.
Суддя