Справа №2-589\10
23 лютого 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого - Панас Н.Л.
При секретарі - Михайловській Р.О.
За участю позивача - ОСОБА_1
Та відповідача - ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та моральної шкоди, -
У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 17 жовтня 2009 року відповідач отримав від неї у якості займу суму коштів у розмірі 2000 грн., які зобов»язалась повернути з відсотками 20 листопада 2009 року у розмірі 3000 грн., про що нею була дана розписка. Але у встановлений строк відповідач гроші не повернула. Тому просила стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 3000 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала і просила задовольнити. Також пояснила, що моральна шкода заподіяна їй тим, що відповідач тривалий час не повертав їй кошти. Отримана відповідачем сума коштів є для неї значною. Вона змушена була звертатися в суд, до міліції за захистом своїх порушених прав. Вважає, що сума в 3000 грн., компенсує понесені нею моральні страждання.
Відповідач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково і пояснив, що дійсно займав у позивача кошти, які повинен був повернути у листопаді 2009 року. Але повернути кошти своєчасно не зміг через важке матеріальне становище. Не заперечує проти стягнення з неї в судовому порядку вказаної суми коштів і понесених позивачем судових витрат, але заперечує проти стягнення моральної шкоди, оскільки вважає, що в цій частині позовні вимоги не відповідають вимогам закону.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцю таку ж суму коштів (суму позики)або рівну кількість речей того ж роду та якості.
У відповідності зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума більш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який підтверджує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або певної кількості речей.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлено законом або договором.
Як вбачається з розписки, наданої 17.10.2009 року відповідач отримав від позивача позику у розмірі 2000 грн., яку зобов»язався повернути з відсотками, загальною кількістю 3000 грн. 20 листопада 2009 року (а.с.5).
Відповідач не заперечував той факт, що він дійсно отримував від позивача вказану в розписці суму і зобов»язався повернути позивачеві вказану там же суму у вказаний строк.
Тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в цій частині і стягнення з відповідача на користь позивача суми позики з відсотками у розмірі 3000 грн.
У відповідності зі ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності зі ст.1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його заподіяла, при наявності його вини.
У той же час, згідно з роз»ясненнями, викладеними у постанові Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними доповненнями та змінами), спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.
Діюче законодавство, яке регулює правовідносини які стосуються позики, зокрема статті 1046-1053 ЦК України, не передбачає відшкодування позикодавцеві моральної шкоди, оскільки цими статтями передбачені інші заходи впливу на позичальника, зокрема - неустойка, штраф, пеня, відсотки тощо. А тому позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.1046-1053 ЦК України, постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з наступними доповненнями та змінами), керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики у розмірі 3000 грн., судовий збір у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 3171 (три тисячі сто сімдесят одну) грн.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів зі дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: