ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/567 (20/147пд)10.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія»
до Акціонерного страхового товариства «Вексель»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритий акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк
про визнання п.п.8.1.1 п.8.1 договору недійсним та спонукання до вчинення
дій
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Ареф'єв А.Ю.,
від відповідача - Пуха О.В.,
від третьої особи - не з'явився.
У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія»(далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Акціонерного страхового товариства «Вексель»(далі -відповідач) про визнання п.п.8.1.1.п. 8.1 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202-1117/08-ДОФ (далі -Договір) недійсним та спонукання до вчинення дій, а саме перерахувати на реквізити третьої особи страхове відшкодування у розмірі 23 977,96 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.08.2009 передано справу №20/147пд за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Відповідно до резолюції заступника Голови Господарського суду м. Києва матеріали справи передані судді Сташківу Р.Б. для подальшого розгляду.
Ухвалою суду від 25.08.2009 суддею Сташківим Р.Б. прийнято господарську справу до свого провадження та присвоєно їй №34/567 (20/147пд).
Розгляд справи відкладався.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті ДТП, яке мало місце 24.11.2008, застрахований автомобіль ВАЗ 21240, д.н. АН 4190 СЕ отримав механічні пошкодження.
Проте, відповідач, в порушення умов Договору прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на п.п.7.3.4 п.7.3, п.п.8.1.1 п.8.1, п.п.11.2.6, 11.2.8 п.11.2 Договору та п.п.9.4.7 Правил.
Позивач, просить визнати недійсним п.п.8.1.1 п.8.1 Договору недійсним, оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист прав споживачів», гл. 67 ЦК України, ст.ст. 352-361 ГК України, оскільки даний пункт порушує права підприємства на отримання послуги -страхового відшкодування, яке спричинене ДТП.
05.10.2008 представник позивача подав клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, в якому уточнив позовні вимоги та просив суд:
- визнати недійсним п.п.8.1.1 п.8.1 розділу 8 Договору;
- стягнути з відповідача на користь третьої особи страхове відшкодування у розмірі 23 997,96 грн.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що пред'явлена матеріально-правова вимога АСТ «Вексель»незаконна та необґрунтована, та така, яка ґрунтується на неправильному розумінні та застосуванні норм матеріального права, прийнятті фактичних обставин справи, а тому на думку відповідача. Позов не підлягає задоволенню.
Позивач також просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточний рахунок відповідача №26501301366 в ГУ «Промінвестбанк»м. Київ, МФО 300012 до розгляду справи по суті, в межах грошових коштів, заявлених у позовній заяві в сумі 23 977,96 грн.
Суд зазначене клопотання відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Розглянувши матеріали справи та подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, Господарський суд м. Києва,
15 серпня 2008 року між Акціонерним страховим товариством «Вексель»(Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднана вантажно-транспортна компанія»(Страхувальник) укладено Договір, керуючись Законом України «Про страхування»та Правилами добровільного страхування наземного транспортного (крім залізничного) №202 (далі -Правила), Страховик на підставі заяви Страхувальника, на умовах цього Договору прийняв під страховий захист майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить чинному законодавству України та пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, зазначеним у розділі 3 цього Договору.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що страховим випадком є пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (Збиток внаслідок ДТП).
24.11.2008 в с. Зелене, Івано-Франківської області, о 14 год. 00 хв., застрахований автомобіль ВАЗ 212140 д.н. АН 4190 СЕ, в результаті ДТП отримав механічні пошкодження.
Зазначені пошкодження підтверджуються довідкою ст. інсп. ДПС відділення ДАІ Надвірнянського району .
В результаті експертизи, що була проведена незалежною оціночною компанією «Аргумент», відповідно до листа відповідача, направленого на адресу третьої особи вих. №2678 від 13.01.2009, розмір збитків, завданих ДТП автомобілю складає 23 977,96 грн.
29.01.2009 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №29/01-26-09 від 29.01.2009, вх. №111 від 30.01.2009 з приводу проведення повторної незалежної експертизи.
Відповідач листом від 02.02.2009 відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі, з посиланням на п.п.7.3.4 п.7.3, п.п.11.2.6, 11.2.8 п.11.2 Договору та п.п.9.4.7 Правил.
Позивач, в даному випадку вимагає визнати недійсним п.п.8.1.1 п.8.1 Договору недійсним, оскільки на його думку, він не відповідає вимогам Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист прав споживачів», гл. 67 ЦК України, ст.ст. 352-361 ГК України, оскільки даний пункт порушує права підприємства на отримання послуги -страхового відшкодування, яке спричинене ДТП.
Позивач, зазначає, що технічний асистанс це допомога на дорогах внаслідок ризиків, яка на його думку є додатковою послугою, яка потребує додаткової оплати за ведення цієї послуги, а також узгодження зі Страхувальником.
Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 Договору при настанні страхового випадку Страхувальник зобов'язаний негайно повідомити про подію, що має ознаки страхової до Асистуючої компанії за телефоном, вказаним в цьому Договору або сервісній картці та виконувати всі надалі рекомендації
Пунктом 14.3 Договору визначено, що на умовах цього Договору, під допомогою на дорогах (технічний асистанс) мається на увазі виникнення необхідності отримання Страхувальником послуг Асистуючої компанії в межах, що визначені цим Договором, в зв'язку з відмовою у роботі окремих агрегатів, систем та вузлів ТЗ. Відмовою в роботі окремих агрегатів, систем та вузлів ТЗ на умовах цього Договору визначається порушення роботи ТЗ внаслідок недопустимих змін параметрів або властивостей окремих агрегатів, систем та вузлів ТЗ внаслідок подій, які передбачені п.4.1-4.7 цього Договору.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що позивач помився, що йому за договором надається послуга технічних асистанс, оскільки за договором надається послуги цілодобової диспетчерської служби (інформаційна підтримка при ДТП). Дана послуга є однією із умов програми страхування «А». Договір не передбачає необхідність її додаткової оплати, оскільки вона є однією із умов укладеного договору страхування, за що страхувальник сплатив страхову премію.
У відповідності до розділу 1 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), під асистуючою компанією розуміється фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або юридична особа, яка визначена у договорі страхування та яка від імені Страховика при зверненні Страхувальника щодо настання події, що має ознаки страхового випадку, надає та/або організовує необхідну технічну, консультативну чи іншу, передбачену договором страхування, допомогу Страхувальнику в обсязі, який передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України «Про страхування»передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
У відповідності до п.7.2.1 п.7.2 Договору визначено, що Страхувальник зобов'язаний виконувати умов Договору в повному обсязі.
Так, п.п.7.3.4 п.7.3 Договору передбачено, що Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках передбачених Договором.
Згідно з п.п.11.2.6 п.11.2 Договору підставою для відмови Страховика у здійсненні страхового відшкодування є невиконання або несвоєчасне виконання без поважних на це причин дій, передбачених Розділом 8 Договору. У випадку неможливості виконання дій в строки, що передбачені Розділом 8 Договору, Страхувальник зобов'язаний письмово повідомити про це із зазначенням причини та погодити зі Страховиком інші строки виконання дій, передбачених Розділом 8 Договору. У випадку відсутності в строки, зазначені в Розділі 8 письмового повідомлення від Страхувальника про поді., що має ознаки страхової, та/або неподання або подання не в повному обсязі в строки документів, що підтверджують настання страхового випадку та зазначені у розділі 8 цього Договору, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач звертався до ТОВ «Перша асистуюча компанія»та просив повідомити, чи повідомляв Страхувальник про ДТП, яке мало місце 24.11.2008, під яким номером було зареєстровано повідомлення та чи здійснював виїзд аварійний комісар на місце ДТП.
Проте, відповіді на заяву відповідача ТОВ «Перша асистуюча компанія»не надала.
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що саме не виконання ТОВ «Об'єднана вантажно-транспортна компанія»п.п.8.1.1 п.8.1 Договору стало причиною для прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Разом з тим, відповідно до п.п.11.2.8 п.11.2 Договору підставою для відмови Страховика у здійсненні страхового відшкодування є невиконання Страхувальником своїх обов'язків, передбачених цим Договором.
Так, пунктом 10.1 Договору страхування визначено, що рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або про відмову у здійснені виплати приймається Страховиком не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів -у випадку викрадення ТЗ, та не пізніше 10 (десяти) календарних днів -у випадку пошкодження ТЗ з моменту отримання Страховиком всіх необхідних документів, зазначених у п. 8.1.5 договору, які підтверджуються факт настання страхового випадку та розмір збитків.
Позивач, в супереч ст. 33 ГПК України, якою передбачено, що обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону не довів суду того факту, що ним був наданий повний пакет документів, передбачених п.8.1.5 Договору страхування.
Що ж стосується заперечень відповідача з приводу того, що відповідач не надав роз'яснення з приводу необхідності у будь-якому разі при настання ДТП телефонувати до Асистуючої компанії суд їх до уваги не бере в силу наступного.
Відповідно до умов Договору, Страхувальник з Правилами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) АСТ «Вексель»№202 та іншими умовами, вказаними на звороті цього Договору ознайомлений, про що свідчить підпис Страхувальника у Договорі.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Отже, позивач не довів суду належними доказами своїх вимог, та не довів в чому саме п.п.8.1.1 п.8.1 Договору не відповідає вимогам Закону України «Про страхування», Закону України «Про захист прав споживачів»та нормам ЦК України та як відповідач, в зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх договірних зобов'язань порушив права Товариства на отримання страхового відшкодування, яке спричинене ДТП.
За встановлених у ході судового розгляду обставин, позивач не довів достатніх правових підстав і для стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 23 997,96 грн., оскільки суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв'язку з неналежним виконання позивачем умов Договору.
Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог. Таким чином господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя Сташків Р.Б.