Справа № 2-2771/09
/вступна та резолютивна частини/
м. Донецьк 14.12.2009 р.
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
при секретарі Язиковій А.М.,
за участі позивача ОСОБА_1
за участі представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» «про спонукання до виконання договірних обов'язків»,-
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 82, 88 ч.1, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Корчиста
Справа № 2-2771/09
м. Донецьк 14.12.2009 р.
Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
при секретарі Язиковій А.М.,
за участі позивача ОСОБА_1
за участі представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» «про спонукання до виконання договірних обов'язків»,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» «про спонукання до виконання договірних обов'язків», посилаючись на те, що 13.06.2008 року між нею та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспортного засобу, а саме, належного їй на праві власності автомобілю BYD F-3 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, та видано страховий поліс №АА-129752. 25.01.2009 року сталося ДТП за участі ОСОБА_4, якій керував вказаним автомобілем на законних підставах. В наслідок ДТП її автомобіль отримав механічні ушкодження. За попередньою калькуляцією вартості ремонтних робіт, яку позивачка надала відповідачеві, матеріальна шкода, спричинена внаслідок ДТП, складає 22 583 гривні. Оскільки, відповідач по справі відмовив їй у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що ОСОБА_4 за висновками експерта порушив вимоги ПДР України, просила зобов'язати ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» виконати обов'язки за договором №540560230 страхування наземних транспортних засобів від 13.06.2008 року та провести страхову виплату власнику транспортного засобу автомобілю BYD F-3 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_1, у зв'язку з ДТП, яке сталося 25.01.2009 року, за її розрахунком, в розмірі 22 583 гривні; стягнути з відповідача на її користь пеню за порушення строків виплати страхового відшкодування в розмірі 2 258 гривень; стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити, вважаючи відмову позивачеві у виплаті страхового відшкодування правомірним, оскільки ДТП сталося з вини ОСОБА_4, якій керував належним позивачці транспортним засобом.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» «про спонукання до виконання договірних обов'язків», необґрунтовані та задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Як убачається з наданих та досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, між сторонами виник спір, якій випливає з договірних правовідносин, що регламентуються договором страхування.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.
З наданої суду ксерокопії Договору № 540560230 серії №АА-129752 страхування наземних транспортних засобів, якій 13.06.2008 року було укладено між ОСОБА_1 та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», убачається, що предметом договору є майнові інтереси страхувальника ОСОБА_1, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом BYD F-3 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належить ОСОБА_1 на праві власності /а.с. 3-7/.
Відповідно до п. 7 наведеного Договору страхування наземних транспортних засобів, убачаються підстави для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування, в тому числі, з правом часткової або повної відмови у виплаті /а.с. 3-7/.
Згідно ст.ст. 979-984, 988-991 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом. Страхувальником може бути фізична або юридична особа. Страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; за заявою страхувальника, у разі здійснення страховиком заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика. Страхувальник зобов'язаний: своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.
У відповідності до ксерокопії постанови інспектора відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобільно-технічного обслуговування інспекції УДАІ ГУМВС України в Донецькій області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_5 про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.02.2009 року, вбачається, що 25.01.2009 року о 14 годині 50 хвилин в Київському районі м. Донецька на перехресті вул. Щорса та пр. Панфілова сталося ДТП за участі автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 та автомобілю BYD F-3 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, внаслідок якого автомобілі отримали механічні ушкодження та вирішено у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовити у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, прийняти остаточне рішення в порядку ст. 97 КПК України після отримання акту СМЕ, в разі середнього ступнею та вище середнього ступню тяжкості тілесних ушкоджень, остаточно прийняти рішення після отримання висновків авто технічного дослідження, проведення якого доручити НІЕКЦ ГУМВС України в Донецькій області. Але, вбачається, що вказана постанова начальником ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька та автомобіль-технічної інспекції УДАІ ГУМВС України в Донецькій області не затверджена, крім цього, рішення щодо відсутності в діях водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, прийнято передчасно, оскільки висновки СМЕ отримано не було на час прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи, також, як вбачається зі змісту постанови, інспектором Колгановим С.А. не вирішено питання про притягнення водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення /а.с. 8-10/.
Крім цього, вказана постанова зацікавленими особами оскаржена не була, тобто, по теперішній час фактично вину водіїв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у спричиненні ДТП у встановленому законом порядку не встановлено.
Зі змісту ксерокопії висновку експерта №123 від 24.02.2009 року, вбачається, що експертом надано два варіанти висновку через суперечливість наявних в матеріалах дорожньо-транспортної пригоди доказів /а.с. 11-20/.
У відповідності до ксерокопії листа ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» від 01.06.2009 року № 3054, вбачається, що за результатами розгляду наданих ОСОБА_1 документів з приводу ДТП, що сталося 25.01.2009 року, було прийнято рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі, при цьому, підставою відмови у виплаті страхового відшкодування вказано, що ОСОБА_7, виконуючи вимоги п. 8.7.3(е) і п. 8.10 ПДР України, мав в своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даній ДТП і в нього були відсутні будь-які перешкоди технічного характеру, які б перешкоджали виконанню даних вимог /а.с. 22-23/.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно ч. 3, 4 ст. 26 Закону України «Про страхування» рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.
Аналізуючи вищенаведене, з урахуванням вищенаведених доказів у їх сукупності та в межах заявлених позивачкою вимог, суд приходить до переконання, з урахуванням відсутності оскарження ОСОБА_1 відмови відповідача ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у виплаті страхового відшкодування на її користь, що у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором страхування та стягнення пені, слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у відповідності до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати стягненню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 82, 88 ч.1, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Корчиста