ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 44/93-22/70908.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЮЛГ»
про стягнення заборгованості в розмірі 142 141, 65 грн.
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Пархомчук Р.І. (довіреність від 11.01.2010 року);
від відповідача: Балдинюк В.В. (довіреність від 20.01.2009 року);
08.02.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»(надалі ТОВ «Елегант-Фарм», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ЮЛГ»(надалі ТОВ фірма «ЮЛГ», відповідач) суми основного боргу в розмірі 142 141, 65 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару згідно товарно-транспортних накладних, які додані до позовної заяви. Враховуючи, що проведення заліку зустрічних вимог суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»у зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позов зазначив про відсутність боргу перед позивачем, оскільки між позивачем та відповідачем проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 139 849, 90 грн. що підтверджується заявою від 28.03.2006р., окрім того фактична сума поставки згідно представлених до справи накладних була меншою і становила 140 206, 60 грн..
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -
Товар поставлений позивачем на користь відповідача згідно товарно-транспортних накладних № 40502, № 40503 від 01.03.2006р., № 40575 від 07.03.2006р., № 40685 від 13.03.2006р. які в належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, ТОВ фірма «ЮЛГ»не оплачений. Фактична сума поставки за вказаними накладними складає 140 206, 60 грн., при цьому судом приймається в цій частині заперечення відповідача, оскільки факт надання накладних № 40502 від 01.03.2006р. № 40575 від 07.03.2006р. що містять виправлення, саме позивачем підтверджує їх внесення при прийманні товару, а про згоду позивача з сумою прийнятого товару свідчить підпис повноважного представника ТОВ «Елегант-Фарм»скріплений печаткою підприємства. Внесення таких виправлень до накладних № 40502 від 01.03.2006р. № 40575 від 07.03.2006р. які залишились у позивача після здійснення поставки товару в односторонньому порядку лише відповідачем унеможливлене. При цьому суд враховує, що позивачем до матеріалів справи, під час перегляду рішення прийнятого по справі в апеляційному порядку, представлені зазначені накладні без виправлень, які є роздруківками таких накладних і не містять печатки підприємства-отримувача товару (ТОВ фірми «ЮЛГ»), тоді як на накладних з виправленнями по сумах поставки окремих товарів печаткою відповідача скріплені всі сторінки накладної, що відповідно є підтвердженням отримання товарів відповідачем саме по таким накладним.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка продукції на користь відповідача підтверджує виникнення між сторонами відносин, які виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Товар прийнятий відповідачем згідно товарно-транспортних накладних від 01.03.2006р. № 40502 на суму 10 925, 73 грн., № 40503 на суму 121, 39 грн., від 07.03.2006р. № 40575 на суму 113 570, 08 грн., від 13.03.2006р. № 40685 на суму 15 589, 40 грн. мав бути оплачений з відстрочкою платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної), про що прямо зазначено у накладних.
Враховуючи, що у позивача перед відповідачем також рахувалась заборгованість за поставлені товари, останній звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог у зв'язку з чим наполягає про проведення зарахування на суму 139 849, 90 грн. в результаті чого заборгованість ТОВ фірма «ЮЛГ»за поставлені товари згідно спірних накладних на вказану суму припинилась і становила лише 356, 70 грн.. Заява датована 28.03.2006р. та отримана директором ТОВ «Елегант-Фарм»31.03.2006р. що підтверджується підписом вказаної особи на заяві скріпленим печаткою підприємства.
Відповідно до ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вказівки що вміщені у постанові Вищого господарського суду України у даній справі, дослідивши заяву про зарахування зустрічних вимог, суд визнає наявними підстави вважати припиненими зобовязання відповідача перед позивачем за поставлені товари за накладними № 40502, № 40503 від 01.03.2006р., № 40575 від 07.03.2006р., № 40685 від 13.03.2006р. згідно з заявою від 28.03.2006р. виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін
Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.
За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань. Якщо друга сторона вважає, що заява першої сторони є нікчемним правочином, а відтак не припиняє зобов'язання (наприклад, за відсутністю зобов'язання другої сторони або в разі недопустимості зарахування зустрічних вимог згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 203 ГК України, статтею 602 ЦК України), то друга сторона вправі звернутися до суду з позовом про примусове виконання зобов'язання першою стороною в натурі або про застосування інших способів захисту, встановлених законом (п. 31 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211).
В даному випадку факт звернення позивача з позовною заявою про стягнення заборгованості підтверджує незгоду позивача із зарахуванням зустрічних вимог, обґрунтовується недопустимістю здійснення заліку в процесі банкрутства, є належним способом захисту, що є підставою для надання оцінки представленій заяві з точки зору вчинення одностороннього правочину.
Зарахування зустрічних вимог згідно із заявою поданою відповідачем 28.03.2006р. узгоджується з положеннями чинного законодавства при врахуванні обставин щодо порушення у відношенні позивача справи про банкрутство виходячи з наступного.
В силу положень ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким іншим випадком встановленим законом є порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури щодо однієї із сторін, відповідно зарахування однорідних зустрічних вимог не допускається між особами, якщо щодо однієї із них порушена справа про банкрутство та відкрита ліквідаційна процедура. В силу положень статті 30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону. Разом із тим, вимоги Закону про банкрутство не допускають під час провадження в справі про банкрутство індивідуального задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника (постанова Верховного Суду України від 11.04.2006р. N 4/797-7/73). Таким чином, проведення зарахування зустрічних вимог між сторонами у випадку якщо у відношенні однієї зі сторін порушено справу про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру буде порушенням черговості задоволення вимог кредиторів, яка регламентується законом.
При вирішенні даного спору, суд бере до уваги, що 13.03.2006р. Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі 43/184 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ «Елегант-Фарм»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 22.03.2006р. в газеті «Урядовий кур'єр»№ 54 надруковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.
Таким чином, станом на дату подання відповідачем заяви про залік зустрічних вимог - 28.03.2006р. у відношенні позивача було порушено провадження у справі про банкрутство та діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, під час дії якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів не містить заборони погашення банкрутом власної заборгованості в тому числі шляхом проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог з окремим кредитором.
Постановою Господарського суду міста Києва від 14.09.2007р. у справі 43/184 ТОВ «Елегант-Фарм»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, та саме з указаної дати положення закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унеможливлюють здійснення заліку зустрічних однорідних вимог з боржником, оскільки з відкриттям ліквідаційної процедури здійснюються заходи по ліквідації підприємства пов'язані в тому числі із задоволенням вимог кредиторів у порядку черговості за рахунок коштів банкрута, що виключає задоволення вимог окремих кредиторів в індивідуальному порядку.
У заяві від 28.03.2006р. зазначено про погашення заборгованості ТОВ «Елегант-Фарм»перед ТОВ фірма «ЮЛГ»на суму 139 849, 90 грн. яка виникла за поставлені медикаменти в період з 3 жовтня 2002р. по лютий 2006р. та підтверджується наданими актами звірки по отриманій оплаті та відвантаженим товарам за вказаний період, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Доказів у спростування відсутності заборгованості про яку зазначено у заяві від 28.03.2006р., а саме за згідно акту звірки за період з 01.01.2005р. по 01.02.2006р. та товарно-транспортними накладними від 03.02.2006р. № К-0336, від 01.02.2006р. № К-0290, від 27.01.2006р. № К-0241, від 23.01.2006р. № К-0186, від 30.01.2006р. № К-0249, від 13.01.2006р. № К-0093, від 10.01.2006р. № К-0042, від 03.01.2006р. № К-0006, позивачем до справи не представлено.
Таким чином, внаслідок припинення зобов'язань на суму 139 849, 90 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за товари поставлені складає 356, 70 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.
З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому підстави для припинення провадження в частині розгляду заявлених вимог щодо стягнення з відповідача 139 849, 90 грн. відсутні через наступне.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства. Підставами для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, зокрема є припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось не врегульованих питань або спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Матеріали справи не підтверджують відсутність спору між сторонами, жодних доказів врегулювання сторонами питань з приводу яких виник спір і того, що між ними не залишилось невирішених питань, суду не представлено. Спір між сторонами в цій частині не є вирішеним, від позову позивач не відмовився, проведений залік зустрічних вимог не свідчить про врегулювання спору, а тому в задоволені вимог про стягнення з відповідача суми в розмірі 139 849, 90 грн. слід відмовити.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 1 421, 41 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 384, 85 грн..
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ЮЛГ»(04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди 2, р/р 26009013328271 в Київській міській дирекції УСБ МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21480062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»(юрид. адреса: 03142, м. Київ, вул. Чорнобильська 18, кв. 81; 03142, м. Київ, б. Вернадського 79, р/р 26007301243499 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250, ідент. код 32048022) 356, 70 грн. (триста п'ятдесят шість гривень 70 копійок) основного боргу, 384, 85 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 85 копійок) судових витрат.
3. В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 11.02.2010