Ухвала
15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 378/771/18
провадження № 61-15126ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради «Київський інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У серпні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 була подана з порушенням вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору в установленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіббув встановлений у розмірі 1 762,00 грн.
З оскаржуваних заявником судових рішень вбачається дві вимоги немайнового характеру (визнати незаконним та скасувати розпорядження виконуючого обов'язки голови Київської обласної ради «Про звільнення ректора від 03 травня 2018 року № 169; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді ректора) та одна вимога майнового характеру (стягнути з Київської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 червня 2018 року по дату постановлення рішення суду).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Отже, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень щодо скасування розпорядження про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді ректора.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання касаційної скарги, в частині оскарження судових рішень щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сума судового збору становить 1 409,60 грн (1 762,00 грн*0,4)*200%).
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату.
Касаційна скарга направлена до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 06 серпня 2019 року, що підтверджується відповідним поштовим штемпелем і штрихкодованим ідентифікатором на конверті.
До касаційної скарги заявником додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст ухвали апеляційного суду заявник отримав 12 липня 2019 року, надавши відповідні докази.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судового рішення заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 27 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 рокузалишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалидо 16 вересня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара