ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 2/28902.02.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-рекламний
комбінат»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг
Центр»
про стягнення 42 385,98 грн.
.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідачів Сергієнко Л.Г.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні перерви.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-рекламний комбінат»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій по Договору №127 від 01.04.08р., а також інфляційних і 3% річних, всього в сумі 42 385,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2009р. порушено провадження у справі.
Від позивача через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли дві заяви про об'єднання даної справи зі справою №11/442, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют Інжинірінг Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-рекламний комбінат" про визнання Договору суборенди нерухомого майна № 127 від 01.04.2008 розірваним з 28.02.2009, зобов'язання відповідача підписати угоду про розірвання Договору суборенди та акт передачі-прийому приміщення з оперативної суборенди, зобов'язання відповідача надати можливість позивачу забрати належне майно, що знаходиться в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2.
Суд ухвалою від 12.11.09р. відмовив в задоволенні даних заяв позивача.
Крім того, від позивача 10.11.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд:
- розірвати Договір суборенди нерухомого майна №127 від 01.04.08р.
- зобов'язати Відповідача звільнити та передати Позивачу за актом приймання передавання приміщення легка споруда, площею 154,5 кв.м., що находиться за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 2;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача: 32 445 грн. 00 коп. орендної плати, 6673 грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року, 738 грн. 05 коп. індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу по орендній платі, що загалом складає 39856,68 грн.
- судові витрати покласти на Відповідача.
Суд відмовив в прийнятті до розгляду Уточнення позовних вимог від 10.11.09р. в частині заявлення вимог про розірвання договору №127 від 01.04.08р. та повернення приміщення. Натомість судом прийняті Уточнення позовних вимог від 10.11.09р. в частині зміни (фактично -зменшення) заявленої до стягнення суми позовних вимог, а саме Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача: 32 445 грн. 00 коп. орендної плати, 6673 грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період з грудня 2008 року по серпень 2009 року, 738 грн. 05 коп. індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу по орендній платі, що загалом складає 39 856,68 грн.
Ухвалою від 12.11.09р. суд відклав розгляд справи на 01.12.2009р., зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 22.10.09р. та зобов'язав позивача надати суду докази виконання ним п. 2.3 Договору, а саме: надати рахунки на сплату орендної плати по Договору №127 від 01.04.08р. за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно (оригінали -для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії -для долучення до матеріалів справи) та надати докази виставлення цих рахунків Відповідачу.
Ухвалою від 01.12.09р. суд відклав розгляд справи на 15.12.2009р., зобов'язав сторін надати суду певні документи та пояснення, перелік яких судом зазначено в ухвалі.
В судовому засіданні 15.12.09р. для дослідження наданих сторонами документів та пояснень, судом було оголошено перерву на 22.12.09р.
Ухвалою від 22.12.09р. суд відклав розгляд справи на 19.01.2010р. та зобов'язав сторін надати суду певні документи та пояснення, перелік яких судом зазначено в ухвалі.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахування Заяви про уточнення позовних вимог від 10.11.2009р.
Представники Відповідача у судових засіданнях проти позову заперечували з підстав, викладених у наданих суду відзиві та поясненнях, та в задоволенні позову просили відмовити.
В судовому засіданні 19.01.10р., за згодою присутніх представників сторін, судом оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та для оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, судом було оголошено перерву на 02.02.10р.
Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Представники позивача в призначене судове засідання 02.02.10р. не з'явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Сторони були завчасно повідомлені про призначення судом засідання на 02.02.10р. -а саме в судовому засіданні 19.01.10р. представникам сторін було оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та за їх згодою, оголошено перерву в судовому засіданні для оголошення вступної та резолютивної частин рішення на 02.02.10р. о 14 год. 30 хв., про що зроблено відповідний запис в протоколі судового засідання від 19.01.10р., та про що представники сторін розписалися в «Розписці про оголошення перерви».
Позивачем не надано суду доказів, що він був позбавлений можливості направити свого повноважного представника в судове засідання, в тому числі свого керівника, зважаючи на що судове засідання 02.02.10р. проводилось за відсутності повноважних представників позивача.
В судовому засіданні 02.02.10р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами письмові пояснення, заслухавши усні пояснення присутніх представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
1 квітня 2008 року між Дочірнім підприємством «Виробничо-рекламний комбінат»(з 6 березня 2008 року реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю згідно рішення власника № 06-03-08/2 Загальних зборів учасників ТОВ «Синонім»від 6.03.2008 року, протокол №1 загальних зборів учасників ТОВ «Виробничо-рекламний комбінат»яке створюється шляхом реорганізації ДП «Виробничо-рекламний комбінат» від 20 червня 2008 року та є правонаступником Дочірнього підприємства) (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абсолют Інжиніринг Центр»(далі - Відповідач) було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 127 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Позивач надав, а Відповідач отримав в тимчасове платне користування нежитлове приміщення для розміщення дільниці по виготовленню вузлів та деталей до вентиляційної системи (надалі - «Приміщення»), загальною площею 855,6 кв. м., літери Е, П, Д, Н, Л та легка споруда розміщене за адресою: 02081, м. Київ, вул. Канальна, 2.
Під час розгляду справи відповідач зазначав, що при укладенні Договору суборенди Позивач повинен був повідомити Відповідача про всі права третіх осіб на орендовані приміщення та надати Відповідачу всі необхідні документи для підтвердження свого права на сдачу нерухомого майна в суборенду, а також документи, що свідчать про права власника на розпорядження об'єктами нерухомості та право власності на земельну ділянку (основний Договір оренди нерухомого майна, акт про право власності на земельну ділянку, документацію, належним чином зареєстровану в БТІ), але при укладенні Договору суборенди Позивачем не було надано жодного документу, якій би свідчив про право Позивача здавання об'єктів нерухомості в суборенду та документи, які підтверджують право власності основного орендодавця-власника земельної ділянки та об'єктів нерухомості, розташованих на ній.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій по Договору суборенди, укладеному Позивачем та Відповідачем.
Відповідно до п. 5.1. Договору оренди нерухомого майна №1 від 1 серпня 2007 року укладеного між ТОВ «УКР-ТОП-СЕРВІС»та Позивачем, останньому надається право без письмової згоди Орендодавця (ТОВ «УКР-ТОП-СЕРВІС») передавати в суборенду (повністю або частково) майно, яке є предметом цього договору оренди.
Тобто, Позивач за Договором оренди від 1 серпня 2007 року мав право на укладення Договору суборенди з Відповідачем, та передачу йому в користування нерухомого майна визначеного в Договорі суборенди.
Що стосується тверджень Відповідача, що при укладенні Договору суборенди Позивачем не було надано жодного документу, якій би свідчив про право Позивача здавання об'єктів нерухомості в суборенду та документи, то таке право Позивача передавати зазначені в Договорі суборенди приміщення в оренду Відповідачу, підтверджуються наданим суду Договором оренди нерухомого майна №1 від 1 серпня 2007 року укладеного між ТОВ «УКР-ТОП-СЕРВІС»та Позивачем.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто перед укладенням Договору суборенди, Відповідач, якщо мав бажання повинен був поцікавитися у Позивача наявністю в нього права укладати Договір суборенди, і у випадку якщо Відповідач укладав Договір суборенди без попереднього ознайомлення з основним договором оренди та без ознайомлення з іншими необхідними Відповідачу для укладення Договір суборенди документами, то це є власним волевиявленням Відповідача.
Щодо посилання Відповідача, що Позивачем не було надано документи, які підтверджують право власності основного орендодавця-власника земельної ділянки та об'єктів нерухомості, розташованих на ній, то як вже зазначалось вище, Відповідач мав право заздалегідь перед укладенням Договору суборенди поцікавитися наявністю таких документів, і у випадку якщо щось би Відповідача не влаштовувало -відмовитись від укладення Договору суборенди.
Щодо витребування від Позивача та дослідження документів, які підтверджують право власності іншої особи (основного орендодавця згідно Договором оренди нерухомого майна №1 від 1 серпня 2007 року) -на земельну ділянку та об'єкти нерухомості, розташованих на ній та передані відповідачу за Договором суборенди, то ці документи не стосуються предмету спору по даній справі, оскільки в даному випадку предметом спору є не «правомірність укладення основного Договору оренди №1 від 1 серпня 2007 року», або «правомірність реєстрації за основним орендодавцем певної земельної ділянки», а питання - стягнення заборгованості та штрафних санкцій по Договору суборенди, укладеному Позивачем та Відповідачем.
Пунктом 2.1. Договору суборенди встановлено, що за оренду приміщення Відповідач сплачує Позивачу щомісячну орендну плату в сумі 40 490 грн. 40 коп.
1 квітня 2008 року Позивач передав, а Відповідач прийняв в користування Приміщення, що підтверджується Актом прийняття-передачі основних засобів в оперативну суборенду № 127.
1 червня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1 та пункт 2.1 Договору, та виклали їх у наступній редакції: «п. 1.1. Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування нежитлові приміщення загальною площею 780,4 кв. м. під літерами Е, П, Д, К, Н, Л», «п. 2.1. Орендна плата становить 39 832 грн. 00 коп.». При цьому, на виконання умов Додаткової угоди Відповідач 1 червня 2008 року згідно акту прийому-передачі повернув Позивачу частину приміщення будівлі під літерою Н, а саме площу 136,4 кв. м. Тобто в користуванні Відповідача з 1 червня 2008 року перебували приміщення будівлі під літерами Е -152,4 кв.м.. П - 107,9 кв.м., Д - 173,9 кв.м., Н- 52,5 кв.м., Л- 78,0 кв.м., П - 61,2 кв.м., приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.
1 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1 та пункту 2.1 Договору, та виклали їх у наступній редакції: «п. 1.1. Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування нежитлові приміщення загальною площею 704,4 кв.м. під літерами Е, П, Д, К, Н.», «п. 2.1. Орендна плата становить 32 174 грн. 00 коп.». При цьому, на виконання умов Додаткової угоди Відповідач 1 листопада 2008 року згідно акту прийому-передачі повернув Позивачу частину приміщення будівлі літера Л. у розмірі 78 кв.м. та частину приміщення будівлі літера П площею 61,2 кв. м. Тобто в користуванні Відповідача з 1 листопада 2008 року залишились приміщення будівлі під літерами Е -152,4 кв.м., П - 171,1 кв.м.. Д - 173,9 кв.м., Н- 52,5 кв.м., приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.
15 грудня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1 та пункту 2.1 Договору, та виклали їх у наступній редакції: «п. 1.1. Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування нежитлові приміщення загальною площею 314,9 кв.м. під літерами П, Н.», «п. 2.1. Орендна плата становить 22 333 грн. 34 коп.». При цьому, на виконання умов Додаткової угоди Відповідач 15 грудня 2008 року згідно акту прийому-передачі повернув Позивачу приміщення будівлі літера Е. у розмірі 152,4 кв.м., приміщення будівлі літера Д площею 173,9 кв. м., частину приміщення літера П площею 63,2 кв.м. Тобто в користуванні Відповідача з 15 грудня 2008 року залишились приміщення будівлі під літерами П - 107,9 кв.м., Н- 52,5 кв.м., приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.
23 січня 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду №4 до Договору, відповідно до якої сторони змінили пункт 1.1 та пункту 2.1 Договору, та виклали їх у наступній редакції: «п. 1.1. Орендодавець передає Орендареві за плату на певний строк у користування нежитлові приміщення загальною площею 207,0 кв.м. під літерами Н.», «п. 2.1. Орендна плата становить 12 506 грн. 66 коп.». На виконання умов Додаткової угоди Відповідач 23 січня 2009 року згідно акту прийому-передачі повернув Позивачу приміщення будівлі літера П у розмірі 107,9 кв.м. Тобто в користуванні Відповідача з 23 січня 2009 року залишились приміщення будівлі під літерами Н - 52,5 кв.м., приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.1 Договору, строк його дії встановлений з 01.04.08р. по 31.12.08р. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
В матеріалах справи відсутні докази, що протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору суборенди від однієї зі сторін Договору до іншої надійшла заява про припинення або зміну умов Договору, а тому Договір суборенди вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені.
Як вбачається з письмових пояснень Позивача та Відповідача, вони проводили переговори щодо повернення орендованих за Договором приміщень Позивачу і після 23.01.09р.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач і Відповідач наводять суду різні обставини проведення вищенаведених усних переговорів, та надають різні пояснення стосовно результату переговорів, і тому суд не може дійти достовірного висновку про хід переговорів та про складені в результаті переговорів усні домовленості.
З письмових доказів, наданих сторонами на підтвердження обставини, які склалися після проведення усних переговорів, вбачається наступне.
28 січня 2009 року Відповідач передав Позивачу лист №9 (отримання даного листа 28.01.09р. підтверджується Позивачем та написом про отримання листа на примірнику Відповідача) в якому просив прийняти з оперативної оренди приміщення літ. Н та приміщення легка споруда з 1.02.2009 року.
29 січня 2009 року Відповідач передав Позивачу Лист №12, в якому просив Позивача надати можливість переїзду з складів (відсутнє посилання в листі з яких саме будівель чи приміщень бажав виїхати відповідач) до 31.01.09р., а також визнав існування у Відповідача заборгованості за «надані послуги» (за які саме послуги та згідно якого договору -не зазначено) в розмірі 63 989,22 грн., та оплату цієї заборгованості обіцяв провести, враховуючи фінансові можливості, до 31.01.09р.
Позивач зазначає, що 28 лютого 2009 року, представник Відповідача вперше після проведених переговорів, з'явився на територію Позивача і скориставшись нагодою Позивач передав представнику Відповідача проект Акту приймання передавання приміщення Літ. Н., який був підготовлений ще в січні місяці 2009 року (чому, в такому випадку, Позивачем не було надіслано або передано вищевказаний акт на адресу Відповідача раніше, Позивачем не пояснено та не обґрунтовано).
Позивач вказує, що Відповідач не повернув приміщення під літ Н. Позивачу, без обґрунтування своєї позиції., Акт залишився не підписаним, приміщення непереданим, і тому з огляду на таку позицію Відповідача, при першій зустрічі (18.05.2009 року) з представником Відповідача, Позивач під розписку передав на підпис акт приймання передавання приміщення літ Н.
Підписаний зі сторони Відповідача акт Позивач отримав лише 25 травня 2009 року, і тому Позивач вважає, що Відповідач продовжував користуватись приміщенням літ. Н. до 25 травня 2009 року.
Проте, вищенаведені твердження Позивача спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.
Позивачем надано суду дві належним чином засвідчені копії Акту №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди від 28.02.09р., і на одному примірнику цього акту наявний напис «вхідний №48 від 25.05.09р.», а на іншому відсутній. При цьому, як вбачається з тексту акту, він датований 28.02.09р. та на наданих суду належним чином засвідчених копіях акту та на оглянутому в судовому засіданні оригіналі акту стоїть дата -28.02.09р., та виправлення цієї дати відсутні.
Щодо того, що на одному з примірників наданого суду Акту від 28.02.09р. зазначено «вхідний №48 від 25.05.09р.», то даний напис не свідчить що акт складений та підписаний 25.05.09р. Даний напис лише свідчить, що певною особою з невстановлених причин був вчинений такий напис на акті, і біля даного напису відсутні прізвище та посада особи, яка вчинила даний напис, та відсутня печатка юридичної особи (якщо даний напис вчинено певною посадовою особою від імені юридичної особи).
На другій наданій Позивачем належним чином засвідчені копії Акту №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди від 28.02.09р. який не підписаний ні з боку Позивача ні з боку Відповідача, нижче тексту вчинений напис «отримав 18.05.09р. Галатіба С.М. / підпис». Як вбачається з Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на Відповідача, доданого ним до відзиву, Галатіба Сергій Миколайович зазначений як «особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи (Відповідача) без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».
Проте отримання 18.05.09р. Галатіба С.М. не підписаного документу - «Акт №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди від 28.02.09р.»не може свідчити, що даний акт був підписаний сторонами після 28.02.09р. та після 18.05.09р., оскільки на цьому екземплярі акту не вказано з якою метою його було отримано (або для підписання, або для отримання не підписаного примірника вже існуючого документу для використання з якоїсь потреби у господарській діяльності тощо). Крім того, Галатіба С.М. не вказав, отримує він цей акт від імені Відповідача, чи як фізична особа для власних потреб.
Зважаючи на все вищенаведене, суд приходить до висновку, що Позивачем та Відповідачем саме 28.02.09р. було укладено Акт №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди, за яким Відповідачем Позивачу було повернуто з суборенди приміщення в будівлі за літерою Н загальною площею 52,5 кв.м. (капітальні приміщення).
Отже, враховуючи Додаткову угоду №4 від 23 січня 2009 року до Договору, у Відповідача в оренді залишилось приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.
Відповідно до п. 2.5 Договору, розмір орендної плати може бути змінений тільки за погодженням сторін. В матеріалах справи відсутні докази, що сторони дійшли згоди (уклали додаткову угоду, обмінялись взаємно-погоджувальними листами тощо) про зміну розміру орендної плати в зв'язку з поверненням Відповідачем Позивачу за Актом №127н від 28.02.09р. частини орендованих приміщень. В матеріалах справи також відсутні докази, що в судовому порядку вирішується чи було вже вирішено спір про зміну розміру орендної плати за Договором суборенди. Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що розмір орендної плати, визначений в Додатковій угоді №4 від 23 січня 2009 року до Договору («п. 2.1. Орендна плата становить 12 506 грн. 66 коп.») не змінився в зв'язку з укладенням між сторонами 28.02.09р. Акту №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди.
Щодо посилання Позивача, що ним було в односторонньому порядку перераховано розмір орендної плати і розмір орендної плати є іншим ніж в Додатковій угоді №4 від 23 січня 2009 року до Договору, то дане твердження позивача судом відхиляється зважаючи на вищенаведене в попередньому абзаці обґрунтування, та зокрема оскільки суперечить умовам договору та нормам закону (зокрема ст. 188 ГК України.)
Відповідач зазначає, що не є дійсним той факт, що з 28 лютого 2009 року він продовжує користуватись легкою спорудою загальною площею 154,5 кв. м., оскільки з 27 січня 2009 року Позивач без попередження, незаконно заблокував доступ до Приміщення, та продовжує безпідставно нараховувати орендну плату. Відповідач зазначає, що до теперішнього часу в Приміщенні знаходиться майно, що необхідне для провадження господарської діяльності Відповідача, що призводить до прямих витрат Відповідача.
Також Відповідач вказує, що спроба співробітником Відповідача - громадянином Фалько В.В. вивезти частину майна, яке знаходиться в Приміщенні і необхідне для ведення господарської діяльності Відповідача, закінчилася тим, що він був змушений звернутися до органів ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві. Після виклику наряду ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України, Директор Позивача громадянин Кінзерський В.М., розпорядився випустити з території автомобіль Відповідача з частиною матеріалів, що підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.05.2009 р.
Відповідач вважає, що з 27 січня 2009 р. Приміщення співробітниками Позивача без попередження було опломбовано, на двері Приміщення повішені додаткові замки.
Відповідно до ст. 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Враховуючи вищенаведене, Постанова Начальника ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України у м. Києві та Ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Дарницького РУ ГУМВС України у м. Києві від 25.05.09р. про відмову в порушенні кримінальної справи не є обов'язковою для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
17.04.09р. Відповідачем Позивачу було направлено лист № 37 (фіскальний чек УДППЗ «Укрпошта»від 17.04.09р.), відповідно до якого просить дію Договору вважати недійсною з 01.02.09р., та в зв'язку з опечатуванням дверей в Приміщенні просить з 27.01.09р. зазначає, що не може платити кошти за оренду приміщень, якими фактично не користується через неможливість доступу до них та просить надати можливість забрати матеріали, які належать Відповідачу.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач звертався до суду з приводу спонукання Позивача примусово прийняти з оренди по акту орендовані за Договором Приміщення - приміщення будівлі під літерами Н - 52,5 кв.м. або приміщення легка споруда загальною площею 154,5 кв.м., у зв'язку з тим що на думку Відповідача з 27 січня 2009 року Позивач без попередження заблокував доступ до Приміщення. Натомість між сторонами в добровільному порядку укладено Акт від 28.02.09р. про повернення Позивачу з оренди приміщення будівлі під літерами Н - 52,5 кв.м.
Також в матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач звертався до суду щодо спонуканням усунення перешкод в користування орендованими за Договором Приміщенням, у зв'язку з тим що на думку Відповідача з 27 січня 2009 року Позивач без попередження заблокував доступ до Приміщення.
Інших доказів вчинення Позивачем Відповідачу перешкод у доступі до орендованих за Договором приміщень з 27.01.09р., Відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено вчинення Позивачем з 27.01.09р. заблокування доступу до орендованих Відповідачем Приміщень (та зокрема з 28.02.09р. до приміщення - легка споруда загальною площею 154,5 кв.м.), а тому посилання Відповідача, що він не міг користуватися Приміщеннями і тому не мусить сплачувати орендну плату, є безпідставними та необґрунтованими.
В матеріалах справи відсутній Акт повернення Відповідачем Позивачу орендованого за Договором приміщення - легка споруда загальною площею 154,5 кв.м., а отже це приміщення станом на день винесення даного рішення залишається в користуванні Відповідача та Позивачу не поверталось .
Як вбачається з Заяви позивача про уточнення позовних вимог та Розрахунку заборгованості, Позивач просить суд стягнути з Відповідача:
- 32 445 грн. 00 коп. орендної плати з розрахунку 5407,50 грн. на місяць, за період з березня по серпень 2009 року включно;
- 6673 грн. 63 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, за період прострочення з жовтня 2008 року по вересень 2009 року;
- 738 грн. 05 коп. індексу інфляції за весь період прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу по орендній платі;
- судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідно до пункту 2.3. Договору встановлено, що Орендна плата за користування приміщенням сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, щомісячно не пізніше п'ятого числа поточного місяця на рахунок Орендодавця, згідно виставлених рахунків.
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що Орендар компенсує Орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг, які сплачує орендодавець по окремим договорам з відповідними організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія і т.п.) за встановленими тарифами, та витрати орендодавця по сплаті послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання. Вартість вказаної компенсації не входить до складу орендної плати за користування приміщенням згідно цього Договору, і сплачується орендарем окремо, згідно виставлених Орендодавцем рахунків.
Ухвалою від 22.12.09р. суд вимагав Позивача надати суду докази виконання Позивачем п. 2.3 та п. 2.7 Договору суборенди, а саме надати рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг по Договору №127 від 01.04.08р. за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно та надати докази виставлення цих рахунків Відповідачу.
В наданому суду 19.01.10р. Поясненні Позивач зазначає, що на виконання п. 2.3 та 2.7 Договору він щомісяця виставляв рахунки Відповідача засобами факсового зв'язку та шляхом передачі наручно представникам Відповідача, і враховуючи ту обставину, що між сторонами спору були довірливі стосунки, рахунки передавались наручно, без оформлення будь-яких розписок. Позивачем надано суду належним чином завірені копії рахунків-фактур за період з квітня 2008 року по серпень 2009, і доказом отримання Відповідачем рахунків, на думку Позивача, є їх оплата.
Позивач вважає, що наявність за Відповідачем боргу по орендній платі, не має жодного причинно-наслідкового зв'язку з виставленням рахунків, оскільки Відповідач неодноразово в судовому засіданні повідомляв про свою позицію, та ніби-то відсутності у нього зобов'язання по оплаті рахунків оскільки договір суборенди ніби-то припинений, з огляду на це, на думку Позивача, вбачається що Відповідач визнав отримання від Позивача рахунків для оплати, лише з своїх власних причин не вважав за потрібне проводити оплату по ним, що стало наслідком утворення заборгованості.
Однак, відповідно до пояснення Відповідача від 19.01.10р. він зазначає, що ним не отримувались від Позивача рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг та акти прийняття-передачі виконаних робіт по Договору за період з жовтня 2008 року по серпень 2009 включно.
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Як вбачається з наданих суду Відповідачем відзиву та додатків до нього, Відповідачем було надано суду належним чином засвідчені копії отриманих ним від Позивача рахунків-фактур на сплату за послуги оренди (суборенди) по Договору та на відшкодування комунальних послуг згідно Договору:
- завірена копія Рахунку-фактури №ВК-0013.10 від 14.10.2008р.;
- завірена копія Рахунку-фактури №ВК-0011.11 від 31.10.2008р.;
- завірена копія Рахунку-фактури №ВК-0017.12 від 15.12.2008р.;
- завірена копія Рахунку-фактури №ВК-0000008 від 31.12.2008р.;
- завірена копія Рахунку-фактури №ТО-0000018 від 16.01.2009р.;
- завірена копія Рахунку-фактури №ТО-0010.2 від 03.02.2009р.
Тобто, Позивачем певним чином на виконання п. 2.3 Договору, було виставлено Відповідачу вищенаведені рахунки-фактури за період оренди (суборенди) з жовтня 2008 року по лютий 2009 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, наданих Відповідачем платіжних доручень (копії долучені до відзиву), а також як вбачається з наданих Позивачем виписок та довідок банків, а також платіжних доручень (копії виписок, платіжних доручень, а також оригінали довідок банків Позивачем долучено до позову), у Відповідача станом на час звернення Позивача до суду з даним позовом, відсутня заборгованість по оренді та по вартості фактично спожитих комунальних послуг по Договору по лютий місяць 2009 року включно.
Щодо нарахування Позивачем Відповідачу заборгованості в розмірі 32 445 грн. 00 коп. з орендної плати (з розрахунку 5407,50 грн. на місяць, за період з березня по серпень 2009 року включно), суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось вище, суд прийшов до висновку, що розмір орендної плати, визначений в Додатковій угоді №4 від 23 січня 2009 року до Договору («п. 2.1. Орендна плата становить 12 506 грн. 66 коп.») не змінився в зв'язку з укладенням між сторонами 28.02.09р. Акту №127н передачі прийняття основних засобів з оперативної оренди. Тобто Позивачем зроблений невірний розрахунок розміру орендної плати, тоді як за період з березня по серпень 2009 року включно згідно Додаткової угоди №4 від 23 січня 2009 року до Договору, орендна плата становить 12 506 грн. 66 коп. на місяць, а не 5407,50 грн. на місяць.
Відповідно до пункту 2.3. Договору встановлено, що Орендна плата за користування приміщенням сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря, щомісячно не пізніше п'ятого числа поточного місяця на рахунок Орендодавця, згідно виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з п. 2.3 Договору, та положень ст. 530 ЦК України, обов'язок Відповідача сплатити за оренду (суборенду) Приміщень згідно Договору настає після виставлення позивачем рахунку на сплату орендної плати.
Суд ухвалами вимагав від Позивача, проте Позивач не надав суду доказів виставлення рахунків на сплату орендної по Договору №127 від 01.04.08р. за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно, та зокрема за період, за який заявлена до стягнення заборгованість - з березня 2009 року по серпень 2009 року включно.
Посилання позивача, що він щомісяця виставляв рахунки Відповідачу засобами факсового зв'язку та шляхом передачі наручно представникам Відповідача без оформлення будь-яких розписок, судом відхиляються, оскільки:
- Відповідач у наданому суду письмовому поясненні заперечує факт отримання від Позивача рахунків на сплату орендної по Договору №127 від 01.04.08р., зокрема за період з березня 2009 року по серпень 2009 року включно;
- будь-яких інших доказів виконання Позивачем встановленого п. 2.3 Договору обов'язку виставляти Відповідачу рахунки на сплату орендної плати по Договору, зокрема за період з березня 2009 року по серпень 2009 року включно, Позивачем не надано.
А отже, у Позивача у відповідності до ст. 530 ЦК України, не виникло право вимагати від Відповідача виконання умов Договору в частині сплати орендної плати по Договору за період з березня 2009 року по серпень 2009 року включно, оскільки у відповідності до ст. 530 УК України, момент вимоги Позивача до Відповідача по виконанню цього зобов'язання ще не настав.
Враховуючи все вищенаведене, суд не погоджується та вважає необґрунтованим позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати за Договором за період з березня по серпень 2009 року включно (тобто за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2009 року).
Позивач також просить стягнути з Відповідача, згідно доданого до позовної заяви розрахунку та у відповідності до ст. 625 ЦК України. 1) індекс інфляції за те, що Відповідач припинив сплачувати оренду плату по Договору за період з березня по червень 2009 року, всього в сумі 518,93 грн.; 2) 3% річних від простроченої суми орендної плати по Договору за період з березня по серпень 2009 року, всього в сумі 219,12.
Суд не погоджується та вважає необґрунтованим позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача встановлених ст. 625 ЦК України штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 518,93 грн. індексу інфляції та 219,12 грн. 3% річних, оскільки Позивачем не доведено порушення Відповідачем умов Договору (прострочення виконання грошового зобов'язання) в частині сплати орендної плати за період з березня по серпень 2009 року включно (тобто за березень, квітень, травень, червень, липень та серпень 2009 року).
Позивач також нараховує та просить стягнути з Відповідача, згідно доданого до Уточнення позовних вимог від 10.11.09р. розрахунку 6 673,63 грн. пені за порушення строків здійснення платежів по Договору за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно.
Відповідно до п. 6.1 Договору, передбачена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд ухвалою від 22.12.09р. вимагав від Позивача, проте Позивач не надав суду доказів виставлення Відповідачу рахунків на сплату орендної плати та комунальних послуг по Договору за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно.
Щодо отриманих Відповідачем та наданих суду належним чином засвідчених копії рахунків фактур (№ВК-0013.10 від 14.10.2008р.; №ВК-0011.11 від 31.10.2008р.; №ВК-0017.12 від 15.12.2008р.; №ВК-0000008 від 31.12.2008р.; №ТО-0000018 від 16.01.2009р.; №ТО-0010.2 від 03.02.2009р.), то з них не можна дійти висновку, коли саме вони були виставлені Позивачем Відповідачу.
Враховуючи все вищенаведене, Позивачем не доведено, що він вчасно та у відповідності до умов Договору виставляв Відповідачу рахунки на сплату орендної плати на комунальних послуг по Договору, а щодо отриманих Відповідачем та наданих суду належним чином засвідчених копії рахунків фактур, то з них не можна дійти висновку, коли саме вони були виставлені Позивачем Відповідачу, а отже Позивачем не доведено, що Відповідачем ці рахунки отримав вчасно, проте оплатив з простроченням.
Лист від 29 січня 2009 року №12 не є належним доказом визнання Відповідачем існування у нього простроченої заборгованості по Договору, оскільки в даному листі не зазначено, за які саме послуги та згідно якого договору відповідач визнає існування заборгованості в розмірі 63 989,22 грн.
Також Позивач не надав суду доказів виставлення рахунків на сплату орендної по Договору №127 від 01.04.08р. за період з березня 2009 року по серпень 2009 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Враховуючи вищенаведене, оскільки Позивачем не доведено порушення Відповідачем умов Договору (несвоєчасне виконання грошового зобов'язання) в частині сплати орендної плати за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно, то суд не погоджується та вважає необґрунтованим позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми пені встановленої п. 6.1 Договору.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-рекламний комбінат» позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 49 ГПК України, в зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог, та в зв'язку з відмовою суду в задоволенні позову, на користь Позивача відносяться та йому не відшкодовуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду; Позивачу з Державного бюджету України на підставі даного рішення повертаються 79 грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-рекламний комбінат»(м. Київ, вул. Канальна, 2; код ЄДРПОУ 21513749) з Державного бюджету України 79 (сімдесят дев'ять) грн. надлишково сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Оригінал платіжного доручення №102 від 10.06.09р. залишається в матеріалах справи №2/289.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -09.02.2010р.