Справа №:755/13134/19
1кс/755/6035/19
"17" серпня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гомель, Республіки Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого лікарем ветеринарної медицини 1 категорії в КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, в кримінальному проводженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040006812 від 16 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 14 серпня 2019 року, приблизно о 04 год 30 хв ОСОБА_5 зустрівся із своєю знайомою ОСОБА_8 та в подальшому запросив її до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відпочинку та вживання алкогольних напоїв.
Коли вони перебували в спальній кімнаті квартири, між ними виник словесний конфлікт, що переріс у сварку. Під час сварки ОСОБА_5 підвівся з дивану, підійшов до дерев'яної шафи, розташованої в спальній кімнаті, звідки дістав предмет схожий на ніж з дерев'яним руків'ям коричневого кольору, наблизився до ОСОБА_8 та здійснив один тичковий удар в ділянку життєво важливих органів ОСОБА_8 , а саме в праве око. В результаті отриманого ножового поранення ОСОБА_8 знепритомніла та впала на диван.
Після цього, ОСОБА_5 , усвідомлюючи характер свої протиправних дій та факт вбивства ОСОБА_8 , вирішив знищити сліди вчинення злочину, у зв'язку із чим виніс тіло до ванної кімнати, де в подальшому, використовуючи предмет схожий на ніж кухонний, сокирку та ножівку по металу, почергово відділив (розчленував) частини тіла жертви та помістив їх до поліетиленових пакетів.
У подальшому в період часу з 15 по 16 серпня 2019 року ОСОБА_5 декілька разів виходив з квартири АДРЕСА_2 , при цьому використовував чорний портфель в якому знаходилися частини тіла ОСОБА_8 , з метою подальшого розкидання (знищення) тіла жертви та приховання слідів кримінального правопорушення. Частини тіла ОСОБА_5 викинув неподалік Русанівської набережної у місті Києві та у воду неподалік вул. Ентузіастів, 33.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, що за ступенем тяжкості відносяться до особливо тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання до 15 років позбавлення волі, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, не є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки безпосереднє місце вчинення кримінального правопорушення, є адреса проживання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_1 . Крім того, вік підозрюваного, стан його здоров'я, а також відсутність стійких соціальних зв'язків не перешкоджає ОСОБА_5 перебувати під вартою в умовах слідчого ізолятора.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що підозра є необґрунтованою, оскільки його підзахисний не пам'ятає обставин вчиненого злочину, а пам'ятає лише розчленування тіла. Так як алкогольні напої вони вживали у компанії з іншими особами, то не виключає можливість того, що ОСОБА_8 вбив хтось інший. Також ризики, зазначені прокурором є необґрунтованими, оскільки всі докази вже зібрані, а інших правопорушень підозрюваний вчиняти не збирається. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 вказав, що не пам'ятає повністю обставин вчинення злочину, оскільки був у стані алкогольного сп'яніння, але вину визнає, переховуватись не буде.
Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.
За вказаним фактом, 16 серпня 2019 року відомості про вчинення злочинів внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100040006812.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
16 серпня 2019 року о 18 год 00 хв - ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
16 серпня 2019 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_9 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 16 серпня 2019 року, з додатком у вигляді план-схеми; протоколом огляду місця події (трупа) від 16 серпня 2019 року; актом про застосування службової собаки від 16 серпня 2019 року; рапортом о/у сектору ВКП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 16 серпня 2019 року; протоколом обшуку від 16 серпня 2019 року; протоколами допиту свідків від 16 серпня 2019 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14 серпня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, то слід зазначити таке.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він не одружений, офіційно працює, зареєстрований та має місце постійного проживання у м. Києві, раніше не судимий.
Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, крім того відсутні будь-які підтвердження того, що він веде антисоціальний спосіб життя чи притягався до адміністративної відповідальності, у зв'язку із чим, слідчий суддя вважає необґрунтованим ризик, а саме можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Однак, вказані вище обставини, а також суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що з боку підозрюваного існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, можливість знищити, сховати або спотворити будь-який доказ чи документ.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.
Щодо твердження захисника ОСОБА_4 про необґрунтованість стороною обвинувачення неможливості застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, то слідчий суддя враховує те, що підозрюваний зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка є безпосереднім місцем вчинення кримінального правопорушення. У зв'язку із чим підстав для обрання до підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.
Крім того, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачає чіткий перелік випадків, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які пов'язані із застосуванням насильства, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, також дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 18 год 00 хв 16 серпня 2019 року.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1