ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/37410.02.10
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської
державної адміністрації) «Київреклама»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Україна»
Про стягнення 3 408,82 грн.
Суддя В.В. Палій
Секретар Н.С. Молочна
Представники:
Від позивача Шмагалов О.В.- предст. (дов. від 21.08.2009р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Госпрозрахункова організація «Київреклама» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Імекс Україна»про стягнення 2988,64грн. -основного боргу, 282,25грн. -пені, 46,85грн. -3% річних, 91,08грн. -збитків від інфляції за договором на право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами від 05.08.2005р. №1898/ТК (далі -Договір).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/374, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.12.2009р.
У судовому засіданні 15.12.2009р. судом оголошено перерву до 23.12.2009р. для надання можливості представнику відповідача підготувати письмовий відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 23.12.2009р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем було необґрунтовано у односторонньому порядку здійснено підвищення суми оплати за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами. Відповідач належним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, із розрахунку базового тарифу, який встановлений у підписаному сторонами Додатку №1 від 05.08.2005р. до договору №1898/ТК.
У запереченні на відзив позивач зазначив, що укладений між сторонами договір №1898/ТК є чинним, відповідно підлягає виконанню сторонами. У запереченні також зазначається, що на адресу відповідача простим листом було направлено прохання підписати додаткову угоду до договору №1898/ТК про коригування розміру плати за тимчасове користування місяцями для розміщення рекламних засобів. Підставою таких дій позивача було розпорядження КМДА від 15.10.2008р. №1426 «Про затвердження змін та доповнень до розпорядження виконавчого органу КМДА від 09.07.2007р. №852». Відповідач повинен здійснювати оплату за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами згідно виставлених позивачем рахунків.
З метою дослідження наданих сторонами документів, у судовому засіданні 23.12.2009р. судом оголошено перерву до 19.01.2010р.
У судове засідання 19.01.2010р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 19.01.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 03.02.2010р. представник позивача в усних поясненнях не заперечив проти факту відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем за визначений у позовній заяві період по оплаті за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами із урахуванням базового тарифу без ПДВ (160,00грн.), який визначений у підписаному сторонами Додатку №1 від 05.08.2005р. до договору №1898/ТК.
Представник позивача надав суду письмові пояснення по справі, у яких зазначив, що відповідно до п. 16.7 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Києва здійснюється виключно у порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією). Даний порядок обумовлений розпорядженням КМДА №1426 від 15.10.2008р. та №908 від 14.08.2009р. «Про затвердження змін та доповнень до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.07.2007р. №852. Крім того, згідно з п. 4.1 договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення ОЗР встановлюється виконавчим органом Київської міської ради та сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, наданих Робочим органом (позивачем). У письмових поясненнях представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.
У судовому засіданні 03.02.2010р. представник відповідача надав суду платіжні доручення на підтвердження оплати за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами із урахуванням базового тарифу без ПДВ (160,00грн.), який визначений у підписаному сторонами Додатку №1 від 05.08.2005р. до договору №1898/ТК.
У судовому засіданні 03.02.2010р. судом оголошено перерву до 10.02.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд, -
05.08.2005р. між сторонами був укладений Договір №1898/ТК, відповідно до умов якого Робочий орган (позивач) надає Розповсюджувачу зовнішньої реклами (відповідач) право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою(-ами) згідно Додатку(-ів), який(-і) є невід'ємною частиною цього Договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами (надалі -ОЗР), а Розповсюджувач (відповідач) зовнішньої реклами використовує надане(-і) місце(-я) за цільовим призначенням -для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем(-ями) та звільняє у триденний термін місце(-я) після закінчення терміну дії дозволу (та/або цього договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію дозволу та/або цього договору.
09.09.2005р. позивачу видано дозвіл №10052-05 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами на підставі протокольного рішення КМДА від 09.09.2005р. №14. Строк дії дозволу з 09.09.2005р. по 31.08.2010р.
Відповідно до п.4.2. Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.
Відповідно до 4.5 Договору плата за право тимчасового користування місцем(-ями) сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами (відповідачем) щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданим Робочим органом, на поточний рахунок останнього. Допускається авансове перерахування коштів.
Також, сторонами був укладений Додаток №1, на підставі якого відповідачу було надано право на тимчасове користування місцем, адресу якого визначено цим додатком, а також було визначено базову вартість за користування цим місцем (160,00грн. без ПДВ).
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад, та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 “Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами”(далі -Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.
Відповідно до Рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. №8/65 «Про реорганізацію госпрозрахункової організації «Київреклама»у комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»госпрозрахункова організація «Київреклама»перетворена у комунальне підприємство «Київреклама»та віднесено до сфери управління Головного управління питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пункту 32 Правил, плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, -на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
Згідно із пунктом 4.1.1 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100 (зареєстровано в Головному управління юстиції в м. Києві 28.08.2007 за № 21/756) КП «Київреклама»укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами.
Згідно з п. 16.1 Порядку підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Згідно з пп. 16.6-16.8 Порядку плата за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва незалежно від відомчої належності такого місця, щомісячно нараховується КП "Київреклама" та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами згідно умов договору на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності м. Києва виключно на відповідний поточний рахунок КП "Київреклама" і розподіляється КП "Київреклама" наступним чином:
- 60 % коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету;
- 40 % залишаються у розпорядженні КП "Київреклама" на своє утримання та виконання функціональних обов'язків.
Утримання місць розміщення рекламних засобів здійснюється самостійно розповсюджувачами зовнішньої реклами або на підставі договорів з власниками (балансоутримувачами) цих місць.
Визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Києва, здійснюється виключно у порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не включає в себе податок на додану вартість та податок на рекламу, які мають бути обчислені додатково відповідно до вимог чинного законодавства.
Розмір плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не може встановлюватися залежно від змісту реклами.
Відповідно до п. 1 «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва», який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 р. N 852) плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - плата), складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати залежно від зони розміщення засобу зовнішньої реклами (далі - коригуючі коефіцієнти), на які послідовно перемножується базова плата.
З пояснень представника Позивача вбачається, що позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату за тимчасове використання місць для розміщення ОЗР на загальну суму 5240,48грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи, проте Відповідач здійснив часткову оплату наданих Позивачем послуг у сумі 2251,84грн., станом на час пред'явлення позивачем позову до суду Відповідач не розрахувався з Позивачем у повному обсязі і його заборгованість перед Позивачем за Договором складає 2988,64грн.
Відповідно до пункту 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Посилання відповідача на те, що позивачем необґрунтовано у односторонньому порядку здійснено підвищення суми оплати за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, а відповідач належним чином виконує свої зобов'язання по оплаті за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, із розрахунку базового тарифу, який встановлений у підписаному сторонами Додатку №1 від 05.08.2005р. до договору №1898/ТК, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 4.1 договору розмір плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення ОЗР встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та сплачується Розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі рахунків-фактур, виданих Робочим органом.
При цьому, до Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 р. N 852 внесено зміни та доповнення згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14 серпня 2009 р. N 908 в частині розміру базових тарифів.
Таким чином, позивач не здійснював в односторонньому порядку підвищення суми оплати за надане право тимчасового користування місцем для розміщення об'єкту зовнішньої реклами, оскільки зміни до розміру базової плати внесені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у відповідності до визначених законодавством повноважень.
Невнесення сторонами договору змін до додатку №1 від 05.08.2005р. до договору в частині зміни розміру базової плати у встановленому чинним законодавством України порядку, не є підставою для незастосування розміру плати за право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення ОЗР, який встановлений (змінений) виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), у відповідності до наданих їй повноважень.
При цьому суд враховує, що відповідач не заперечує проти факту одержання рахунків-фактур від позивача, копії яких містяться у матеріалах справи, із урахуванням зміненого базового тарифу.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2988,64грн. основного боргу.
Крім того, позивач просить суд стягнути з 282,25грн. -пені, 46,85грн. -3% річних, 91,08грн. -збитків від інфляції.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцем (ями), розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно уточненого розрахунку суду, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, з відповідача підлягає стягненню 262,94грн. пені.
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, стягнення 46,85грн. -3% річних, 91,08грн. -збитків від інфляції вважається обґрунтованим та підлягає задоволенню відповідно до розрахунку позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні заявлених позовних вимог покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 2988,64грн. -основного боргу, 262,94грн. - пені, 46,85грн. -3% річних, 91,08грн. -збитків від інфляції.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Україна»(м. Київ, вул. Фролівська, 1, код ЄДРПОУ 14281936) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(м. Київ, вул. М. Коцюбинського,12-А, код ЄДРПОУ 26199714) 2988,64грн. -основного боргу, 262,94грн. -пені, 46,85грн. -3% річних, 91,08грн. -збитків від інфляції, 101,42грн. - державного мита, 234,66грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій