ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/40902.02.10
Справа №23/409 02.02.2010
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТД АРМОІЗОЛ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гідробуд - Україна"
простягнення 702 888,97 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Ліщенко Т.М. (пред. за довір. від 29.10.2009 року)
від відповідача:Ільїн О.П. (пред. за довір. від 29.01.2010 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД АРМОІЗОЛ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гідробуд - Україна" заборгованості за договором №01/06-01 від 01.06.2009 року у сумі 702 888,97 грн. (у тому числі 653 631,24 грн. основної заборгованості, 37 002,85 грн. пені, 5 277,66 грн. трьох процентів річних та 6 977,22 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/409 та призначено її розгляд на 08.12.2009 року. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
26 січня 2010 року через канцелярію суду Позивач, у зв'язку із здійсненням Відповідачем часткової оплати, надав суду клопотання про уточнення позовних вимог в якому просив суд стягнути з Відповідача на свою користь 702 316,60 грн. (у тому числі 638 631,24 грн. основної заборгованості, 49 578,73 грн. пені, 6 977,22 грн. інфляційних втрат та 7 129,41 грн. трьох процентів річних).
У судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні 02.02.2010 року проти наявності боргу не заперечував.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 02.02.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №01/06-1 від 01.06.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар (будівельні матеріали), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах даного договору. Вартість товару визначається у рахунках-фактури, що є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання договору №01/06-1 від 01.06.2009 року було передано Відповідачу товар на загальну суму 1 115 809,20 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).
Згідно пункту 4.2 договору №01/06-1 від 01.06.2009 року Відповідач зобов'язався здійснити оплату товару на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача.
Відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у сумі 477 177,96 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками. Заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 638 631,24 грн.
У судовому засіданні Відповідачем надано суду докази здійснення додаткової оплати у розмірі 600,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 638 031,24 грн.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за договором у встановлені ним строки (порушення вимог пункту 4.2 договору №01/06-1 від 01.06.2009 року).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 230 Господарського кодексу України пеня визначається як штрафна санкція яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.2 договору №01/06-1 від 01.06.2009 року Відповідач зобов'язався за прострочення терміну оплати отриманої партії товару сплатити на користь Позивача пеню у розмірі із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню у сумі 48 902,23 грн., оскільки Позивачем не враховано, що 6 місячний строк за накладною №РН-24064 від 26.06.2009 року скінчився 27.12.2009 року, а тому у Позивача відсутні підстави нараховувати пеню за даною накладною за період з 15.01.2010 року по 25.01.2010 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок відповідних позовних вимог, суд встановив, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у повному обсязі оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Гідробуд - Україна" (03035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літ. А, ідентифікаційний код 36197536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АРМОІЗОЛ" (04073, м. Київ, вул. Ливарська, 2, ідентифікаційний код 34760306) 638 031,24 грн. (шістсот тридцять вісім тисяч тридцять одну гривню 24 копійки) основного боргу; 48 902,23 грн. (сорок вісім тисячі дев'ятсот дві гривні 23 копійки) пені, 7 129,41 грн. (сім тисяч сто двадцять дев'ять гривень 41 копійку) трьох процентів річних, 6 977,22 грн. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 22 копійки) інфляційних втрат; 7 028,89 грн. (сім тисяч двадцять вісім гривень 89 копійок) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 02.02.2010 року.