Справа 2-362-10
16 лютого 2010 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А. С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Мар'їнського району Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму вартості сплачених, але не виконаних послуг у розмірі 622 гривень; стягнути з відповідача неустойку згідно договору на виконання послуг у розмірі 3 240,00 гривень; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2 000,00 гривень; стягнути з відповідача судові витрати.
16 лютого 2010 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач змінила свої позовні вимоги, зокрема відмовилась від вимоги про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, в іншій частині позовні вимоги залишила без змін.
25 лютого 2009 року між ОСОБА_1, позивачем по даній цивільній справі, та ОСОБА_2, відповідачем по даній цивільній справі, укладено договір на виконання робіт № 11. Згідно умов зазначеного договору підряду, позивач замовила відповідачу здійснити певну роботу, а саме: виготовлення та встановлення міжкімнатних дверей, з обов'язком позивачем прийняти та оплатити виконану роботу. Вартість замовлених робіт згідно договору складає 922 гривень. Укладеним договором передбачена попередня оплата роботи у розмірі 700 гривень. Строк кінцевого виконання роботи за погодженням сторін встановлено 02 березня 2009 року.
На теперішній час договір підряду від 25 лютого 2009 року виконанні частково, а саме: позивач ОСОБА_1 виконала належним чином взяті на себе зобов'язання - сплатила суму вартості замовлених послуг; відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав. 11 квітня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Мар'їнського РВ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про притягнення відповідача до відповідальності за факт заволодіння шляхом шахрайства її грошовими коштами. Постановою від 12 квітня 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 190 КК України відмовлено. Ці обставини зумовили ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явилась, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позові, зокрема зазначила. 25 лютого 2009 року вона та відповідач уклали договір про виконання роботи, який складений в двох оригінальних примірниках, та скріплений печаткою приватного підприємства «ПП ОСОБА_2А.». Оскільки договірні відносини повинні виконуватися належним чином, позивач сплатила відповідачу суму вартості замовленої роботи, сподіваючись, що відповідач якісно виконає замовлену роботу згідно з проектно-кошторисної та технічної документації, з дотриманням будівельних норм, правил та строків здачі заказу. В порушення встановлених строків відповідач ОСОБА_2 замовлену роботу не виконав, а тому позивач вважає, що сплачені нею гроші підлягають поверненню, з урахуванням відповідальності відповідача, передбаченої п. 3 укладеного договору від 25 лютого 2009 року.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, змінені позовні вимоги визнав повністю, не заперечував проти їх задоволення, надав суду наступні пояснення. Дійсно взяті на себе зобов'язання, він не виконав, а тому визнає зобов'язання про сплату неустойки за порушення умов договору. Окрім того зазначив, що позивачу повернув сплачену ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 300 гривень.
Суд, вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи (дані ідентифікуючі сторін, договір на виконання роботи № 11 від 25 лютого 2009 року, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 квітня 2009 року, лист Мар'їнської міжрайонної прокуратури від 26 травня 2009 року, протокол судового засідання від 05 лютого 2010 року), вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що обґрунтовані та визнані відповідачем.
Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У судовому засіданні підтверджено факт укладання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору підряду, що не спростовується сторонами. Згідно ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Пунктом 1.2 Договору № 11 про виконання роботи від 25 лютого 2009 року встановлено, що вартість замовленої роботи встановлена у розмірі 922 гривень. Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Пунктом 2.1 Договору № 11 про виконання роботи від 25 лютого 2009 року встановлено, що строк кінцевого виконання роботи є 02 березня 2009. Договір підряду від 25 лютого 2009 року є дійсним, його умови не оспорюються жодною стороною.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України та ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що позивач ОСОБА_1 виконала взяті на себе укладеним договором зобов'язання, що не спростовуються відповідачем; відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання не виконав. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно п. 3 Договору № 11 про виконання роботи від 25 лютого 2009 року встановлена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання взятих договірних зобов'язань, зокрема підрядник - ОСОБА_2 сплачує замовнику - ОСОБА_1 неустойку у розмірі 2 % вартості невиконаних робіт.
Посилаючись на ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати у разі порушення боржником зобов'язань. У судовому засіданні встановлено, що сторони визначили видом наслідку порушення зобов'язання - неустойку, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання, що вказано позивачем та підтверджено відповідачем. З урахуванням цього розмір неустойки за відшкодування порушення зобов'язання складає 3 240 гривень.
Сплата неустойки, передбачена ст. 552 ЦК України, не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Отже, окрім неустойки, відповідач повинен повернути суму вартості роботи, сплаченої позивачем, як належно виконану, з урахуванням вже повернутої грошової суми у розмірі 300 гривень, що не оспорюється позивачем.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Як вбачається з наданих позивачем квитанцій позивач ОСОБА_1 сплатила наступні судові витрати: державне мито у розмірі 8,50 гривень (квитанція від 11 грудня 2009 року); витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 7,50 гривень (квитанція від 11 грудня 2009 року), а тому саме у розмірі 16,00 гривень судові витрати підлягають відшкодуванню.
На підставі ст. ст. 526, 549, 552, 610, 611, 837, 843, 846 України, керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ч 2, ст. 212-215, 218 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову суму вартості сплаченої, але не виконаної роботи у розмірі 622 (шістсот двадцять дві) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму неустойки за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 3 240 (три тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) гривень 00 копійок.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя (підпис) А. С. Клікунова
Копія вірна:
Суддя А. С. Клікунова
Секретар
Рішення оскаржено не було та набрало законної сили 26.02.2010 року. Оригінал рішення зберігається в цивільній справі 2-362-10.
Суддя Мар'їнского районного суду ОСОБА_3
Секретар