ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/48903.02.10
За позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда»
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу
Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Про стягнення 14 478,04 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від прокуратури Завадська Т.М., посвідчення № 283 від 12.11.2008р.
Від позивача Касьяненко А.М. по довіреності № 225-КР-1253 від 03.12.2009р.
Від відповідача Малий В.В. по довіреності № 34 від 22.12.2009р.
Від третьої особи Кузьменкова Ю.М. по довіреності № 06-34/28323 від 09.10.2009р.
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда»14 478,04 грн. пені за порушення строків виконання зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. порушено провадження у справі № 36/489, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розгляд справи призначено на 23.12.2009р.
Представник третьої особи -Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в судовому засіданні 23.12.2009р. надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги повністю підтримав, пославшись на те, що відповідачем порушені умови договору.
В судовому засіданні 23.12.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 28.12.2009р.
Представник прокуратури в засіданні суду 28.12.2009р. заявив клопотання про надіслання запиту до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва для отримання довідки про наявність рахунків у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаванда» за період з вересня 2008 року по даний час, із зазначенням часу відкриття рахунку. Клопотання прокуратури було задоволено, направлено відповідний запит до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва.
В судовому засіданні 28.12.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 03.02.2010р.
На адресу Господарського суду міста Києва 20.01.2010р. від Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва надійшов лист № 36/9/29-205 від 14.01.2010р., з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда»з 01.11.2004р. було відкрито рахунок в Харківській філії ПАТ ПІБ в м. Києві, а з 11.11.2008р. -в філії «ЦРУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»в м. Києві.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 03.02.2010р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просив задовольнити позов також представник третьої особи.
В засіданні суду 03.02.2010р. представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що підстави для стягнення з нього пені відсутні, оскільки надане їм 24.10.2008р. в Філію «Харківське відділення Промінвестбанку в м. Києві»платіжне доручення № 678 від 24.10.2008р. було залишено банком без виконання через введений у банку мораторій, незважаючи на наявність коштів на рахунку відповідача. В подальшому, відповідач відкрив рахунок в АКБ «Фінанси та Кредит», зібрав на ньому необхідну суму і продовжував сплачувати обумовлені договором кошти.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва -
На підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. № 54/111 між Київською міською радою (далі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда»(далі відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.11.2006р. Зазначений договір 17.11.2006р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М., зареєстровано в реєстрі за № 4692.
Відповідно до умов даного договору продавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. № 54/111 продав, а покупець купив земельну ділянку, яка розташована на вул. Магнітогорській, 1 у Деснянському районі міста Києва, площею 0,3363 га, у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки, для реконструкції повітряно-компресорних будівель, подальшої експлуатації та обслуговування виробничої бази.
Відповідно до п. 2.1 договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 2 882 014,00 грн.
В рахунок цієї суми відповідно до угоди № 348 від 02.12.2004р. покупцем було сплачено продавцеві аванс в розмірі 138 019,64 грн., що не заперечують представники сторін та прокуратури.
Сторони домовились (пункт 2.2 договору), що сума 2 743 994,36 грн. може сплачуватися у розстрочку протягом трьох років рівними частками до 25 числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Оцінюючи подані прокуратурою, сторонами та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокуратури є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Зобов'язанням, відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач станом на день розгляду справи свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 17.11.2006р. виконав, решту вартості земельної ділянки у сумі 2 743 994,36 грн. сплатив, що підтверджується матеріалами справи та не заперечують представники сторін та прокуратури.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В п. 4.2 договору сторони визначили, що у випадку прострочення покупцем (відповідачем) виконання зобов'язань, встановлених умовами розділу другого цього договору, він сплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі 0,5 відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 Цивільного кодексу України).
Таким чином, на боржника обов'язок сплачувати неустойку покладається лише при наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язання, крім випадків, коли чинним законодавством або договором прямо передбачена відповідальність незалежно від вини.
З умов договору (пункт 2.2 договору) вбачається, що відповідач повинен був сплатити частину вартості земельної ділянки в строк до 25 числа кожного місяця.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач 24.10.2008р. передав, а філія «Харківське відділення Промінвестбанку в м. Києві»прийняла платіжне доручення № 678 від 24.10.2008р. на суму 76 223,00 грн. з призначенням платежу: оплата за земельну ділянку по вул. Магнітогорській, 1, згідно договору № 4692 від 17.11.2006р. Платіжне доручення банком було повернено без виконання, у зв'язку з тим, що у банку було введено мораторій.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного Банку України від 07.10.2008р. № 308 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку ЗАТ»введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 07.10.2008р. до 06.04.2009р. та призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік -з 07.10.2008р. до 06.10.2009р.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Згідно зі ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.
Відповідно до ст. 2 цього Закону під мораторієм розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що вина відповідача щодо несвоєчасної оплати ціни земельної ділянки за договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 17.11.2006р. як необхідний елемент складу цивільного правопорушення відсутня, що виключає настання юридичної відповідальності, а саме застосування до нього неустойки у вигляді пені, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог прокуратури.
Доводи позивача щодо того, що юридична особа, зокрема, відповідач, може мати декілька поточних (розрахункових) рахунків для здійснення своєї господарської діяльності, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме листом Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва № 36/9/29-205 від 14.01.2010р., з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаванда»з 01.11.2004р. було відкрито рахунок в Харківській філії ПАТ ПІБ в м. Києві, а з 11.11.2008р. -в філії «ЦРУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»в м. Києві. З матеріалів справи вбачається, що вже 25.11.2008р. відповідач передав, а філія «ЦРУ»АТ «Банк «Фінанси та Кредит»прийняла платіжне доручення № 9 від 24.11.2008р. на суму 76 223,00 грн. з призначенням платежу: оплата за земельну ділянку по вул. Магнітогорській, 1, згідно договору № 4692 від 17.11.2006р. Платіжне доручення було виконано банком 25.11.2008р.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.