Справа 2-109-10
11 березня 2010 року м. Мар'їнка
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А.С.,
при секретарі: Лушніковій А.І.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
представників відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в свої інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча», відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відшкодування шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить:
- стягнути з Агрофірми ім. Горького, в теперішній час, за зазначенням позивача, ОСОБА_5 № 45 комбінату ім. Ілліча стягнути: в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000,00 гривень; вартість його майнового паю - 18 905,40 гривень; вартість майнового паю дружини у розмірі 4 133 гривень; матеріальну шкоду на суму 636,19 гривень;
- зобов'язати адміністрацію відповідача повернути його та дружини борги в повному обсязі.
10 грудня 2009 року на адресу суді від позивача надійшов лист, в якому він підтримав раніш заявлені ним позовні вимоги та збільшив їх розмір, зокрема просить стягнути з ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча»: 130 000 гривень - згідно відшкодування моральної шкоди в редакції правил від 18 липня 1994 року; 240 гривень - витрати пов'язані з прибуттям у судові засідання. Загальну суму збитків ОСОБА_1 оцінює у розмірі 203 916,59 гривень.
Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 15 вересня 2009 року враховуючи положення ст. 95 ЦК України в якості відповідача залучено відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», як головне підприємство дочірнього підрозділу ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча».
З 1953 року позивач ОСОБА_1 працював у радгоспі «Ім. Горького»; розпорядження від 27 липня 1995 року радгосп реорганізовано в агрофірму ім. Горького, що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці відповідача. 14 квітня 1999 року ОСОБА_1 було звільнено від виконання трудових обов'язків за власним бажанням в зв'язку з переходом на пенсію за інвалідністю.
Працюючи у якості інженера по режиму тепломережі каналізації та водопостачання 17 січня 1997 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на виробництві - позивача було вражено електричним струмом, в наслідок чого він отримав травму правої руки. Під час здійснення розслідування цього нещасного випадку, складання акту форми Н-1, отримання висновків медикосоціально-експертної комісії між позивачем та адміністрацією підприємства, в особі керівника ОСОБА_6, виник трудовий конфлікт, з причини того, що останній всіляко перешкоджав отриманню позивачем страхових (регресних) виплат.
Рішенням загальних зборів уповноважених представників відділень та цехів Агрофірми ім. Горького від 29 січня 1997 року ОСОБА_1 передано приміщення КБО та газовий склад в рахунок майнового паю позивача, які в нього в подальшому незаконно відібрані після звільнення.
Згідно свідоцтва власника майнового паю № 166/220, відповідно до рішення загальних зборів агрофірми ім. Горького № 3 від 15 травня 1995 року ОСОБА_1 має майновий пай в пайовому фонді підприємства; вартість майнового паю станом на 1 лютого 2000 року складає 10 847,00 гривень. Згідно свідоцтва власника майнового паю № 893/1227, відповідно до рішення загальних зборів Агрофірми ім. Горького № 3 від 15 травня 1995 року ОСОБА_4 має майновий пай в пайовому фонді підприємства; вартість майнового паю станом на 1 лютого 2000 року складає 3 756,00 гривень. Згідно довідки Агрофірми ім. Горького № 542 від 15 жовтня 2009 року позивач ОСОБА_1 отримав приміщення газового складу вартістю 632,60 гривень, станом на 01 січня 1999 року доля позивача в майновому паю Агрофірми ім. Горького складає 8 351 гривень.
Позивач зазначає, що в зв'язку з противоправними діями керівника Агрофірму ім. Горького він, разом зі своєю дружиною вже понад 12 років не можуть отримати свої майнові паї, це завдає моральну шкоду, а тому вони потребують судового захисту.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча» ОСОБА_2 (довіреність від 19 жовтня 2009 року) у судове засідання з'явилась, позовні вимоги не визнала, зокрема зазначила, що підприємство, інтереси якого вона представляє не є самостійною юридичною особою, оскільки являється підрозділом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» і не є правонаступником Агрофірми ім. Горького.
Представник відповідача ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» ОСОБА_3 (довіреність від 23 жовтня 2009 року) у судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечував, зокрема зазначив наступне. ВАТ «ММК ім. Ілліча» є неналежним відповідачем по даній справі. Позовні вимоги ОСОБА_7 пред'являє до комбінату, оскільки помилково вважає його правонаступником Агрофірми ім. Горького. Згідно з довідки головного управління статистики в Донецькій області Агрофірма ім. Горького була реорганізована в СТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_9». 27 грудня 2006 року СТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_9» ліквідовано. У 2003 році ОСОБА_1, та ОСОБА_4 уклали угоди з ВАТ «ММК ім. Ілліча» щодо оренди належних їм земельних ділянок строком на 20 років, окрім цього ні яв яких відносинах товариство з позивачем не знаходиться та не повинно нести відповідальність по зобов'язанням ліквідованого підприємства, оскільки це не передбачено діючим законодавством. В підтвердження того, що ВАТ «ММК ім. Ілліча» не є правонаступником ліквідованих підприємств представник відповідача надав статут товариства.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вислухавши матеріали справи (виписка з протоколу № 1 від 29 січня 1997 року, виписка з протоколу від 15 грудня 1997 року, свідоцтво власника майнового паю № 893/1227, свідоцтво власника майнового паю № 166/220, довідка Агрофірми ім. Горького від 15 жовтня 1999 року, лист ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча», наказ від 25 грудня 2003 року, копія трудової книжки ОСОБА_1, договір оренди № 361 від 25 грудня 2003 року, договір оренди земельного паю від 25 грудня 2003 року, державні акти на право на земельну ділянку, Головне управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/1431 від 06 квітня 2009 року, рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 05 травня 2009 року, ухвала суду від 15 липня 2009 року, статут ВАТ «ММК ім. Ілліча», вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, та його дружина ОСОБА_4 (від імені якої по довіреності від 7 жовтня 2009 року дії позивач) на підставі свідоцтв № 893/1227 та 166/220, відповідно до рішення загальних зборів, є власниками майнового паю Агрофірми ім. Горького, відповідно у наступній вартості (станом на 1 лютого 2000 року): 10 847,00 гривень та 3 756 гривень. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в рахунок майнового паю надано будівля КБО та газовий склад, а тому доля позивача в майновому паю Агрофірми ім. Горького складає 8 351 гривень. Саме таку суму вартості відшкодування майнових паїв (14 603,00 гривень) суд розглядає, як доведену письмовими доказами.
Відповідно до листа ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча», листа Головного управління статистики у Донецькій області від 06 квітня 2009 року встановлено, що Агрофірма ім. Горького на підставі наказу № 1 від 01 липня 2000 року реорганізована в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_9. Оскільки на момент припинення юридичної особи - Агрофірми імені ОСОБА_9 (2000 рік) діяв Цивільний кодекс 1963 року, то при розгляді цих обставин суд застосовує чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР). Так відповідно до ст. 37 ЦК УРСР юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Реорганізація в якості способу припинення юридичної особи відмінна від ліквідації наявністю правонаступництва. Так з наданих суду державним комітетом статистики України встановлено, що Агрофірма ім. Горького, власниками майнового паю якої є позивач та його дружина, припинила свою діяльність шляхом реорганізації.
Відповідно до листа № 14/4-20/1431 від 06 квітня 2009 року головного управління статистики у Донецькій області нововиниклою юридичною особою після реорганізації Агрофірми ім. Горького є сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_9. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 37 ЦК України (1963 року) при реорганізації (злитті і поділі) юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. Майно переходить в день підписання передаточного балансу. З урахуванням зазначених положень, дійсних на той час, все майно, в тому числі і майнові паї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зараховано на баланс сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Максима Горького.
Головним управлінням статистики у Донецькій області листом від 06 квітня 2009 року суду надано витяг з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, який містить інформацію, що станом на 06 квітня 2009 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_9 (адреса розташування: вул. Південна, 11а, с. Дачне, Мар'їнський район, Донецька область) припинило свою діяльність шляхом ліквідації на підставі рішення арбітражного суду; місце проведення державної реєстрації припинення юридичної особи: Мар'їнська державна адміністрація Донецької області, дата - 27 грудня 2006 року.
Отже, СТОВ ім. Максима Горького припинило свою діяльність шляхом примусової ліквідації (за рішенням суду), тобто без переходу прав та обов'язків юридичної особи в порядку правонаступництва до інших осіб. Порядок ліквідації юридичної особи, який розповсюджувався на момент здійснення ліквідаційних дій СТОВ ім. Максима Горького, урегульовано ст.ст. 111-112 ЦК України. Зокрема вказаними положеннями надані права кредиторам при ліквідації платоспроможної юридичної особи. Порядок проведення ліквідаційної процедури, діяльності ліквідаційної комісії при ліквідації СТОВ ім. Максима Горького, черговості задоволення вимог кредиторів у судовому засідання жодною стороною не заявляється, а тому суд розглядає справу лише в межах обставин заявлених позивачем.
Окрім зазначеного відсутність відносин правонаступництва між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_9 та відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» підтверджено статутом останнього, в п. 3.1 якого зокрема надано перелік підприємства правонаступником яких воно виступає.
Суд, вважає за потрібне звернути увагу на те, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 дійсно знаходять в цивільних правовідносинах з відповідачем відкритим акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат» відповідно до договорів оренди земельних паїв. 25 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та ВАТ «ММК ім. Ілліча» укладено договір оренди № 361, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у строкову оренду (строком на 20 років) належну йому нам праві власності на підставі державного акту земельну ділянку площею 3,55 гектарів. 25 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ВАТ «ММК ім. Ілліча» укладено договір оренди № 362, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу у строкову оренду (строком на 20 років) належну їй на праві власності на підставі державного акту земельну ділянку площею 3,60 гектарів. Ці обставини не оспорюються відповідачем, та не заявлені позивачем вимоги щодо неналежного виконання, недійсності договорів, тобто земельний спір відсутній. Разом з тим, саме враховуючи ці правовідносини позивач ОСОБА_1 помилково вважає відповідача - ОСОБА_5 № 45 структурний підрозділ ВАТ «ММК ім. Ілліча» юридичною особою, до якої перейшли усе майно, усі права та обов'язки юридичної особи - сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_9, правонаступника Агрофірми ім. Горького, в складі якої знаходились майнові паї позивача та його дружини.
Оскільки позивач просить окрім матеріальної шкоди стягнути з відповідача і моральне відшкодування, суд відмовляючи в цій частині вимог зазначає наступне. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що отримана ним моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, та його дружини, а саме понад 12 років відповідач, за зазначенням ОСОБА_1, користується належними родині позивача майновими паями. Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Оскільки відкрите акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча не відповідає по зобов'язанням щодо повернення позивачу та його дружині майнових паїв, відповідач не є винною юридичною особою в завданому ОСОБА_1 моральному стражданню.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для зобов'язання ВАТ «ММК ім. Ілліча» відшкодувати шкоду ОСОБА_1 відсутні.
На підставі викладено, ст. 37 ЦК України (1963 року), ст.ст. 23, 104, 110, ч. 1 ст. 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в свої інтересах та в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5 № 45 ВАТ «ММК ім. Ілліча», відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відшкодування шкоди відмовити повністю.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судових витрат на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Мар'їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар'їнський районний суд протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя