12.07.07
Справа № 2/668-06.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна»
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія»
про визнання договору недійсним.
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача Хекало О.О.
Від відповідача не з'явився.
У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати недійсним укладений між сторонами договір відповідального зберігання №04-11/0Г від 17.11.2004 р.
19.12.2006 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсним укладений між сторонами договір відповідального зберігання №04-11/0Г від 17.11.2004 р. у зв'язку з підписанням його від імені позивача особою, яка не була уповноважена на вчинення таких дій.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що договір був укладений з усної згоди генерального директора Губерта Осивача.
Крім того, відповідачем 09.07.2007 р. подано зустрічну позовну заяву, в якій він просить суд стягнути з ТОВ «КВС-Україна» на свою користь 52 704 грн. 71 коп., з яких: 47000 грн. 00 коп. основного боргу, 4071 грн. 61 коп. пені, 899 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 733 грн. 97 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем по зустрічному позову умов укладеного між сторонами договору №04-11/01Г від 17.11.2004 р., а також судові витрати по справі.
Суд визнав достатніми матеріали для прийняття зустрічної позовної заяви до провадження відповідно до вимог ст. 60 ГПК України.
Відповідач за зустрічною позовною заявою вимог позивача за зустрічним позовом не визнав та просить в його задоволенні відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд встановив:
17.11.2004 р. між ТОВ «КВС-Україна» і ПСП «Глорія» був укладений договір №04-11/01Г відповідального зберігання з наданням послуг з приймання та відвантаження товару, відповідно до якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов'язання по наданню послуг по відвантаженню та прийманні, відповідальному зберіганню та відвантаженню товару, який належить позивачу, а також по веденню розрахунків з перевізниками. Заставна вартість товару, який передається відповідачу на зберігання, зазначається в Специфікації до даного договору та в актах приймання-передачі товару на відповідальне зберігання, які підписуються сторонами. Товар, який передається позивачем на відповідальне зберігання у відповідності до даного договору, протягом всього терміну зберігання залишається його власністю.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що передача та приймання товару на відповідальне зберігання здійснюється на підставі актів приймання-передачі, підписаних представниками та скріплених печатками сторін.
Згідно з п.4.2. Договору вартість послуг по зберіганню однієї тони товару протягом місяцю без врахування ПДВ становить 0,62% від заставної вартості товару, який знаходиться на зберіганні.
Заставна вартість товару зазначається в Специфікаціях до даного Договору, який є невід'ємною частиною договору.
Вартість послуг по відвантаженню товару без врахування ПДВ складає: для цукру - 10 грн. 00 коп. за 1 тону; для інших товарів - 11 грн. 00 коп. за 1 тону.
Вартість послуг з розвантаження товару без врахування ПДВ складає: для цукру - 10 грн. 00 коп. за 1 тону; для інших товарів - 11 грн. 00 коп. за 1 тону.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата послуг відповідача здійснюється позивачем протягом трьох календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт у відповідності до вимог п.3.2.6. даного договору.
Пунктом 2.3.6. Договору, в свою чергу, передбачено обов'язок ТОВ «КВС-Україна» щомісяця підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг протягом трьох календарних днів з моменту їх отримання.
Відповідачем належним чином виконані умови договору та надано послуги позивачу на загальну суму 47 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом виконаних робіт №07 від 26.07.2005 р. та рахунком-фактурою №26 від 26.07.2005 р.
Відповідачем подано суду докази надіслання на адресу позивача вказаного акту виконаних робіт та рахунку-фактури та вимоги про сплату заборгованості протягом 10 днів, а саме: поштова квитанція та поштове повідомлення, з якого вбачається, що позивач отримав вказані документи 18.12.2006 р.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 47000 грн. 00 коп. або обґрунтованих заперечень вимогам, а тому з відповідача за зустрічним позовом (ТОВ «КВС-Україна» на користь позивача за зустрічним позовом (ПСП «Глорія») необхідно стягнути 47000 грн. 00 коп. основного боргу.
Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати позивачем платежів, встановлених в розділі 4 договору, останній сплачує відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано
Таким чином, пеня нарахована позивачем за зустрічним позовом в межах шестимісячного строку, а тому вимоги ПСП «Глорія» в частині стягнення пені в розмірі 4071 грн. 61 коп. підлягають задоволенню
Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 899 грн. 13 коп. інфляційних збитків та 733 грн. 97 коп. - 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.
Під час дослідження матеріалів справи суд дійшов до висновку про те, що первісний позов ТОВ «КВС-Україна» задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Сумської області від 02.11.2006 р. по справі № 13/416-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» про стягнення 266073 грн. 48 коп. та за зустрічним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» про стягнення 58593 грн. 78 коп. встановлено, що ТОВ “КВС-Україна» вважає договір №04-11/01Г відповідального зберігання з наданням послуг з приймання та відвантаження товару недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що підписано не уповноваженою особою з боку Позивача, а саме Самойловичем Р.В. замість генерального директора Губерта Р. Осівача.
Крім того, даним рішенням встановлено, що зазначене вище твердження ТОВ “КВС-Україна» є безпідставним, оскільки відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Позивач вчинив дії на схвалення договору від 17.11.2004 року, а саме передав предмет договору цукор-пісок 18.12.2004 року на зберігання Відповідачу про що свідчить акт приймання-передачі.
Рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2006 р. по справі № 13/416-06 не було оскаржено та набрало законної сили 20.11.2006 р.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом первісного позову, покласти на позивача за первісним позовом; витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом зустрічного позову підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» про стягнення 52 704 грн. 71 коп. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (02232, м. Київ, вул. Закревського, 85-Б, кв. 123, код 31189761) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» (41675, Сумська область, Конотопський район, с. Пекарі, вул. Садова, 1) 47 000 грн. 00 коп. основного боргу, 4071 грн. 61 коп. пені, 899 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 733 грн. 97 коп. - 3 % річних, 527 грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видати наказ.
3. В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» до Приватного сільськогосподарського підприємства «Глорія» про визнання договору недійсним відмовити.
Суддя О.В. Коваленко