"07" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1480/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (Київська обл., с. Фурси)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (м. Харків)
про визнання недійсними додаткових угод,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - адв. Макарова С.О. (ордер серії СВ №1000103 від 07.06.2019);
Фурсівська сільська рада Білоцерківського району Київської області (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до ТОВ "Укртранссервіс-груп", в якій просить визнати недійсними додаткові угоди до договору №1-ПГ-19-231 від 08.01.2019 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" та Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області, а саме: додаткову угоду №1 від 29.01.2019, додаткову угоду №2 від 30.01.2019, додаткову угоду №3 від 31.01.2019 в частині збільшення ціни природного газу та зменшення планових обсягів. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказані угоди укладено за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни та суперечать приписам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", що відповідно до ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
У вказаній ухвалі судом вирішено розглядати справу №922/1480/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.06.2019 об 11:30 год, про що повідомлено учасників справи.
10.06.2019 за вх.№14158 позивач надав клопотання №728/02-14 від 06.06.2019 про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №922/1480/19, в якому просить участь позивача у судовому засіданні по цій справі забезпечити в режимі відеоконференції в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2019 клопотання Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про проведення судового засідання, що призначене на 12.06.2019 об 11:30 год, у режимі відеоконференції у справі №922/1480/19, було відхилено судом, оскільки позивач не вказав у клопотанні поважних причин неможливості забезпечити явку свого представника у судове засідання, не надав доказів наявності виключного випадку.
11.06.2019 відповідач надіслав суду електронною поштою відзив на позовну заяву, засвідчений електронним цифровим підписом, в якому заперечуючи проти позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" зазначило, що оспорюваними додатковими угодами до договору сторонами кожного разу збільшувалася ціна за одиницю товару, проте жодного разу вона не перевищувала законодавчо встановленого обмеження у 10%, а загальна ціна договору залишилася незмінною.
Крім того, підставами для укладення додаткових угод стали довідки (експертні висновки) надані уповноваженими на те органами - торгово-промисловими палатами у відповідності до статті З Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Вказані довідки є чинними, а викладена в них інформація не спростована, а отже додаткові угоди укладені на підставі офіційних, належних документів, передбачених законодавством.
З урахуванням того, що всі спірні додаткові угоди укладено на підставі різних документів, що підтверджують факти коливання ціни на ринку природного газу, при чому у жодному випадку зміна ціни не перевищувала 10%, підстави для їх визнання недійними, на думку відповідача, відсутні.
12.06.2019 підготовче засідання було відкладено на 03.07.2019 об 11:00 год, про що ухвалою суду повідомлено учасників справи.
02.07.2019 позивач надав клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та/або його представника, за наявними в матеріалах справи документами.
03.07.2019 протокольною ухвалою суду було залишено без розгляду клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача та/або його представника, оскільки клопотання підписано особою щодо якої не додано документів на підтвердження її повноважень на представництво позивача.
03.07.2019 ухвалою суду повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 17.07.2019 о 12:30 год.
Відповідач надав письмові додаткові пояснення у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2019 сторін повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2019 о 14:00 год.
05.08.2019 у судовому засіданні була оголошена перерва до 07.08.2019 о 15:30 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2019 Фурсівську сільську раду Білоцерківського району Київської області як позивача було викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи на 07.08.2019 о 15:30 год.
Представник позивача у жодне судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.05.2019 за №1005398422.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду.
Відповідач надав письмові додаткові пояснення у справі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області щодо закупівель природного газу (в тому числі магістральне транспортування природного газу) від 18.12.2018 про визначення переможця процедури відкритих торгів щодо закупівлі ДК 021:2015 09120000-6 природний (в тому числі магістральне транспортування природного газу) на 2019 за результатами електронного аукціону та розгляду тендерної пропозиції, Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області визначено переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі та прийнято рішення про намір укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", як переможцем торгів, договір про закупівлю.
За результатами проведеної процедури закупівлі, 08.01.2019 між позивачем та відповідачем був укладений договір №1-ПГ/19-231 на постачання природного газу (надалі - договір), за яким постачальник (відповідач) зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2 договору річний плановий обсяг постачання газу - до 146,00 тис куб м.
Згідно з п. 3.2 договору ціна газу, на момент укладання договору, становить 7600,00 грн за 1000 куб м, крім того ПДВ - 1520,00 грн, всього з ПДВ - 9120,00 грн.
Пунктом 3.3 договору сторони узгодили, що ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.
Відповідно до п. 3.6 договору загальна сума договору складається з місячних сум вартості поставленого споживачеві за даним договором і становить 1331520,00 грн, у тому числі ПДВ - 20%.
Згідно з п. 11.6 договору усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).
18.01.2019 листом №490-1/19 відповідач повідомив позивача, що у січні 2019 після підписання договору відбулося коливання ціни на ринку на постачання природного газу, що підтверджується довідками "Черкаської торгово-промислової палати" №О-39 від 15.01.2019 та "Харківської торгово-промислової палати" №48/19 від 18.01.2018. Враховуючи зазначене підвищення ціни на ринку природного газу та згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ТОВ "Укртранссервіс-Груп" змушене підвищити ціни на постачання природного газу на 10% для Фурсівської сільської ради та повідомило про намір укласти додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу №1-ПГ/19-231 від 08.01.2019.
29.01.2019 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору, згідно якої сторони виклали п. 3.2 договору в наступній редакції: "Ціна газу становить 8358,33 грн за 1000 куб м, крім того ПДВ 1671,67 грн, всього з ПДВ - 10030,00 грн з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами - 198,60 грн з ПДВ.".
Відповідно до п. 1.1, 1.2 зазначеної вище додаткової угоди до договору річний плановий обсяг постачання газу - до 132,753738 тис куб м, а також планові обсяги постачання газу по місяцях: 132,753738 тис куб м.
Згідно з п. 5 цієї додаткової угоди до договору дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору.
21.01.2019 листом №533-1 відповідач повідомив позивача, що у січні 2019 після підписання договору відбулося коливання ціни на ринку на постачання природного газу, що підтверджується довідками "Харківської торгово-промислової палати" №48/19 від 18.01.2018 та Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019. Враховуючи зазначене підвищення ціни на ринку природного газу та згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ТОВ "Укртранссервіс-Груп" змушене підвищити ціни на постачання природного газу на 10% для Фурсівської сільської ради та повідомило про намір укласти додаткову угоду №2 до договору.
30.01.2019 між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору, в якій п. 3.2 договору викладено сторонами в наступній редакції: "Ціна газу становить 9191,67 грн за 1000 куб м, крім того ПДВ 1838,33 грн, всього з ПДВ - 11030,00 грн з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами - 198,60 грн з ПДВ.".
Відповідно до п. 1.1, 1.2 зазначеної додаткової угоди річний плановий обсяг постачання газу - до 120,718041 тис куб м, а також планові обсяги постачання газу по місяцях: 120,718041 тис куб м.
Згідно з п. 2 цієї додаткової угоди дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору.
25.01.2019 листом №726-1/19 відповідач повідомив позивача, що у січні 2019 після підписання договору відбулося коливання ціни на ринку на постачання природного газу, що підтверджується довідками Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019 та "Житомирської торгово-промислової палати" від 25.01.2019. Враховуючи зазначене підвищення ціни на ринку природного газу та згідно п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ТОВ "Укртранссервіс-Груп" змушене підвищити ціни на постачання природного газу на 10% для Фурсівської сільської ради та повідомило про намір укласти додаткову угоду №3 до договору.
31.01.2019 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №3 до договору, згідно якої сторони виклали п. 3.2 договору в наступній редакції: "Ціна газу становить 10108,33 грн за 1000 куб м, крім того ПДВ 2021,67 грн, всього з ПДВ - 12130,00 грн з урахуванням тарифу на транспортування магістральними трубопроводами - 198,60 грн з ПДВ.".
Відповідно до п. 1.1, 1.2 зазначеної додаткової угоди річний плановий обсяг постачання газу - до 109,770816 тис куб м, а також планові обсяги постачання газу по місяцях: 109,770816 тис куб м.
Згідно з п. 3 цієї додаткової угоди дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною договору.
29.01.2019 відповідач звернувся до позивача листом №790-1/19, в якому повідомив про те, що ТОВ "Укртранссервіс-Груп" щомісячно здійснює закупівлю газу за ринковою ціною для подальшої реалізації. Ціни на ринку природного газу формуються за цінами, які формують імпортери, видобувні компанії, торгівельні організації. У зв'язку з невідповідністю ціни за договором ринковій ціні, відповідач, постачаючи позивачу природний газ зазнає збитків, та повідомив позивача щодо наміру укладення додаткових про зміну ціни на постачання природного газу. У разі відмови Фурсівською селищною радою від підписання додаткових угод, ТОВ "Укртранссервіс-груп" повідомив про відсутність можливостей постачання природного газу у збиток та до моменту врегулювання ціни ліміти на лютий 2018 року заведені не будуть.
Листом №146-1/02-14 від 30.01.2019 позивач з метою обґрунтування укладення додаткових угод №2 та №3 до договору, просив відповідача надати підтверджуючі документи про коливання ціни природного газу на ринку.
У відповіді №859-1/19 від 01.02.2019 на вищевказаний лист позивача відповідач повідомив, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадку, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі. За інформацією, яка є у розпорядженні відповідача - довідки від Черкаської торгово-промислової палати, Асоціації "Газові трейдери України", Житомирської торгово-промислової палати, що надані Фурсівській сільській раді, коливання ціни на природний газ відслідковується по датам видачі довідок. Також відповідач зазначив, що форма довідок встановлюється безпосередньо організаціями, які їх надають, та відповідач не вправі вимагати іншу форму.
За твердженням позивача, у зазначеній відповіді, відповідач підтвердив свої наміри щодо припинення постачання, тому за викладених обставин, з метою запобігання припинення газопостачання закладів освіти, що знаходяться на території ОТГ в опалювальний сезон та пов'язаних з цим негативних соціальних та економічних наслідків, Фурсівська сільська рада була змушена без вільного волевиявлення підписати всі додаткові угоди про збільшення ціни газу.
Звертаючись до суду позивач вважає, що у зв'язку із укладенням оспорюваних додаткових угод порушено принципи п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення при відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого перевищено гранично допустимі межі такого збільшення та безпідставно зменшено обсяги закупівлі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Частиною першою статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.
Згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
Виходячи зі змісту ст. 653 ЦК України, у разі зміни ціни договору, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця строків виконання тощо.
Таким чином, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що при збільшенні ціни товару за договором закупівлі на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно зменшується кількість товару таким чином, щоб загальна ціна договору про закупівлю не збільшилась.
Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Як було встановлено судом, річний плановий обсяг постачання газу, у відповідності до пункту 1.2 договору №1-ПГ/19-231 на постачання природного газу від 08.01.2019, сторонами визначено - до 146,00 тис куб м.
Згідно з п. 3.2 договору ціна газу, на момент укладання договору, становить 7600,00 грн за 1000 куб м, крім того ПДВ - 1520,00 грн, а всього з ПДВ - 9120,00 грн за 1000 куб м, а п. 3.6 договору передбачено, що загальна сума договору складається із місячних сум вартості поставленого споживачеві за даним договором і становить 1331520,00 грн, у тому числі ПДВ - 20%.
Так, з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", сторонами на момент підписання договору були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".
Разом з тим, додатковими угодами №1, №2 та №3 сторони вносили зміни до договору №1-ПГ/19-231 на постачання природного газу від 08.01.2019, посилаючись на підвищення ціни на природний газ на ринку.
Так, додаткову угоду №1 укладено 29.01.2019, за умовами цієї угоди ціна на природний газ збільшилася з 9120,00 грн до 10030,00 грн за 1000 куб м з ПДВ.
Підставою для укладення цієї додаткової угоди стали експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №О-39 від 15.01.2019, відповідно до якого ціна газу станом на 08.01.2019 становить від 9605 до 9859 грн/тис куб м.
У той же час, за отриманою відповідачем 18.01.2019 інформацією від Харківської торгово-промислової палати (замовлення №48/19) ціна на природний газ складала 10822,80 грн за 1000 куб м.
З урахуванням викладеного убачається, що з моменту укладення договору 08.01.2019 до 18.01.2019 відбулося підвищення (коливання) ціни на природний газ з 9605-9859 до 10822,80 грн.
Додатковою угодою №2 від 30.01.2019 до договору ціну природного газу підвищено до 11030,00 грн за тис куб м.
Підставою для укладення даної додаткової угоди став лист Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019, відповідно до якого ціна на природний газ складала 11200 грн/тис м куб.
Ціна 11200,00 грн, зазначена у листі від 21.01.2019 є вищою ніж ціна 10822,80 грн, що вказана у листі від 18.01.2019, що свідчить про підвищення (коливання) ціни на ринку.
Відповідно до умов додаткової угоди №3 від 31.01.2019 до договору ціну природного газу підвищено до 12130,00 грн/тис м куб.
Вказану вище додаткову угоду укладено на підставі експертного висновку №В-125 від 25.01.2019, відповідно до якого ціна на природний газ складала від 12819 до 12950 грн/тис м куб.
Таким чином, логічний аналіз інформації, викладеної у вищевказаних документах дає підстави для висновку про коливання (підвищення) ціни природного газу (9605-9859 -» 10822,80 -» 11200 -» 12819-12950).
У кожному випадку зміна ціни не перевищувала 10 відсотків, що узгоджується з вимогами п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до роз'яснення Мінекономрозвитку №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" перелік органів і установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку не є вичерпним.
Отже, спірні додаткові угоди укладені на підставі окремих вищевказаних документів, що підтверджують факти коливання ціни на природний газ.
Слід зазначити, що дати документів, які підтверджують факти коливання ціни на ринку природного газу є різними, а отже інформація про зміну ціни підтверджується саме на дати видачі вищевказаних документів.
Щодо посилань позивача про те, що листом №790-1/19 його було повідомлено про необхідність підписання додаткових угод, в іншому випадку відповідач буде змушений припинити постачання природного газу слід зазначити, що даний лист в цілому узгоджується з ст. 3, 42, 79 ГК України, відповідно до яких основною метою здійснення діяльності господарським товариством є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Укладення будь-якого договору відбувається в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечують оптимальний баланс їх інтересів.
Посилання позивача на те, що експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати підтверджує наявність коливання ціни на ринку природного газу у січні 2019 року в діапазоні 12819-12950 грн/тис куб м, що на його думку складає 1,01%, а тому наявні підстави для укладення додаткової угоди про підвищення ціни лише на 1,01%, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
По-перше, висновок Житомирської торгово-промислової палати від 25.01.2019 підтверджує, що на вказану дату середня ринкова ціна на ринку природного газу перебуває у діапазоні 12819-12950 грн/тис куб м.
Крім того, висновок щодо залежності відсоткового значення коливання ціни на ринку природного газу з відсотковим значенням, на яке може бути змінено ціну на товар не ґрунтується на нормах чинного законодавства з огляду на те, що чинне законодавство та офіційні роз'яснення Мінекономрозвитку, не містять таких вимог.
Позивач, у контексті тлумачення листа Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019, зазначає про те, що збільшення чи зменшення ціни на природний газ, постачальником якого є НАК "Нафтогаз України", тобто лише один суб'єкт ринку природного газу, не може бути об'єктивним відображенням наявності факту коливання ціни на товар на всьому ринку природного газу України.
Разом з цим, вказаний лист є належним доказом, так, як виданий саме торгово-промисловою палатою, а засвідчення цін відповідно до ст. 3 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" віднесено до їх компетенції.
Посилання позивача на те, що довідка Асоціації "Газові трейдери України" №2 від 21.01.2019 містить відомості про ціну газу станом на 21.01.2019 та інформацію про коливання ціни газу в грудні 2018 року, але не містить інформації про коливання ціни на природний газ в січні 2019 року, суд вважає необґрунтованим, оскільки жодним діючим нормативно-правовим актом чи офіційним роз'ясненням не передбачено яким чином дана інформація повинна бути викладена.
Отже посилання позивача на те, що документи, які підтверджують факт коливання ціни на ринку повинні містити відомості щодо аналізу вартості ціни газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами є хибними.
У листі Асоціації "Газові трейдери України" №2 чітко вказано, що станом на 21.01.2019 ціна на природний газ становила 11200 грн/тис куб м, що у порівнянні з ціною, що зазначена у листі Харківської торгово-промислової палати від 18.01.2019 (замовлення №48/19) - 10822,80 грн/тис куб м, є вищою, що свідчить про коливання ціни на ринку природного газу.
Вказані довідки є чинними та інформація викладена в них ні ким не спростована, а отже додаткові угоди укладені на підставі офіційних, належних документів, передбачених чинним законодавством,
У той же час, наявність вищевказаних довідок торгово-промислових палат виданих у різний період із зазначенням цін на природний газ дає змогу прослідкувати динаміку зміни цін на ринку природного газу - у даному випадку у бік збільшення.
Аналогічний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №826/6926/17.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Позивач не вказав у позовній заяві пункту статті 203 ЦК України, за яким він вважає слід визнати додаткові угоди недійсними, а суд не має права самостійно вибрати його, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності.
Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Разом з тим, не можуть бути прийняті судом посилання позивача на те, що він змушений був укласти спірні додаткові угоди до договору, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору.
При цьому, Цивільний кодекс України у ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Зокрема, за приписами ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, розкриваючи зміст засади свободи договору у приписах ЦК України свобода договору полягає в праві сторін а) вільно вирішувати питання при укладенні договору, б) виборі контрагентів та в) погодженні умов договору, разом з тим, закріпивши принцип свободи договору, ЦК України визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Разом із тим, позивач не наводить норми закону, яка б покладала на нього безумовний обов'язок укласти спірні додаткові угоди до договору на постачання природного газу.
Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції про те, що оспорювані додаткові угоди були укладені ним без вільного волевиявлення з метою запобігання припинення газопостачання закладів освіти, що знаходяться на території ОТГ в опалювальний сезон та пов'язаних з цим негативних наслідків, а саме лише посилання на повідомлення відповідача про те, що у разі відмови позивача від підписання додаткових угод ТОВ "Укртранссервіс-груп" не матиме можливості постачання природного газу у збиток та до моменту врегулювання ціни ліміти на лютий 2018 року заведені не будуть, не може бути визнано судом такою обставиною. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань визначена договором №1-ПГ/19-231 на постачання природного газу від 08.01.2019 та чинним законодавством України.
Також позивач не надав суду доказів щодо повідомлення його відповідачем про припинення (обмеження) постачання газу, тощо.
Враховуючи вищенаведене, посилання позивача про те, що спірні додаткові угоди були укладені ним без вільного волевиявлення з метою запобігання припинення газопостачання закладів освіти, що знаходяться на території ОТГ в опалювальний сезон та пов'язаних з цим негативних наслідків, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими документально.
Суд зазначає, що ч. 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів.
Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав.
Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи.
Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.
Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення прав та охоронюваних інтересів в результаті укладення додаткових угод №1 від 29.01.2019, №2 від 30.01.2019 та №3 від 31.01.2019 до договору №1-ПГ/19-231 на постачання природного газу від 08.01.2019 та обставин, з якими положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання недійсними вказаних додаткових угод, тому суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст. 3, 42, 79, 175, 185 ГК України, ст. 3, 6, 16, 203, 207, 215, 626 - 628, 653, 655, 656 ЦК України, ст. 2, 13, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "16" серпня 2019 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.