"19" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1800/19
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши у судовому засіданні справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"; (вул.Євгена Сверстюка,буд.23,офіс 1016,Київ 152,02002) до відповідача: Фізична особа-підприємець Кучина Наталія Мурадівна ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 12660,62 грн.;
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Приватна організація "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кучиної Наталії Мурадівни, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 5900 грн., втрати від інфляції в сумі 358,72 грн., 3% річних у сумі 101,90 грн., штраф у розмірір 4300, 00 грн., суму дострокової сплати винагороди (роялті) в сумі 2 000 грн., а також витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №ТЗ-04/12/14 від 01.12.2014р. в частині повної та своєчасної сплати винагороди за право оприлюднення музичних творів.
Так, вказує, що згідно п. 1.2 додатку № 2 до договору загальна сума щомісячної винагороди складає 250 грн.
При цьому позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору було частково сплачено винагороду, в результаті чого у Фізичної особи-підприємця Кучиної Наталії Мурадівни виникла заборгованість за договором у сумі 5900, 00 грн.
Крім того, з огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення відповідні штрафні санкції, три відсотки річних, суму інфляційних втрат, а також суму дострокової сплати винагороди (роялті).
Ухвалою Господарського суду Одеської області відкрито провадження у справі №916/1800/19, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 17.07.2019р. о 16:00.
Ухвалою суду від 17.07.2019р., приймаючи до уваги необхідність додаткового дослідження матеріалів справи №916/1800/19, у судовому засіданні оголошено перерву до "19" серпня 2019р. о 11год.30хв.
Представник позивача у судові засідання не з'являвся, при цьому про місце та час судового засідання останній був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення але 29.07.2019р. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач у судові засідання також не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, шляхом направлення вищевказаних ухвал суду на адресу, що містить в Єдиному державному реєстрі, однак судові ухвали були повернуті до суду із відмітками поштової установи "закінчення строку збурігання".
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги вищевказане та з урахуванням положень ст. 165 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
В силу статті ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 статті 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.
Згідно ч. 2 ст. 435 ЦК України суб'єктами авторського права, крім автору, є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону
Майновим правом інтелектуальної власності на твір у відповідності до ч. 1 п. 2 ст. 440 ЦК України, є виключне право дозволяти використання твору. Використанням твору згідно ч.1 п.6 ст. 441 ЦК України є його публічне виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2014р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП), що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" та Фізичною особою-підприємцем Кучиною Наталією Мурадівною (Користувач) було укладено договір №ТЗ-04/12/14.
Згідно п.3.1 договору Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає Користувачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, Користувач в свою чергу зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору та Закону.
Відповідно до п. 3.3 договору, Користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частини винагороди (роялті), має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється.
Незважаючи на дату укладення договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний) період, в якому було укладено договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору.
Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості товарів, що використовуватимуться Користувачем під час дії договору та частоти їх використання.
Приписами п. 3.4 договору встановлено, що Користувач зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою, наведеною у додатку №3 до даного договору.
Відповідно до п. 3.6 договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Крім цього, у разі зазначеної построчки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за Строк (поняття якого визначено у п.2 договору) у повному обсязі.
Згідно до п. 6.1, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.12.2015р., а в частині невиконання фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання.
У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання, зазначеної у п. 6.1 дати, дія договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаним уповноваженими представниками сторін (п. 6.2 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору, Користувач здійснює використання творів у фітнес клубі «Флексор» у м. Одесі, по вул. Радісна, 15.
Згідно п. 1.2 додатку № 2 до договору , загальний розмір щомісячного платежу з дня набуття чинності договору становить 250,00 грн.
Згідно п. 1.2 додаткової угоди № 1 від 01.01.2018р. до договору , загальний розмір щомісячного платежу з 01.01.2018р. становить 400,00 грн.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно з договором від 01.12.2014р. надав відповідачу невиключне право на публічне виконання оприлюднених музичних творів, за використання якого відповідач мав сплачувати визначену договором винагороду.
Разом з тим, відповідач частково виконав свої зобов'язання за договором та сплатив позивачу суму авторської винагороди лише у розмірі 10550 грн., в результаті чого у нього виникла заборгованість, яка станом на день подання позову (за період з квітня 2018р. По червень 2019р.) складає 5900грн.
Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 5 900 грн., відповідач суду не надав, суд вважає позовні вимоги Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача дострокової сплати винагороди (роялті) у сумі 2 000, 00 грн., суд вказує таке.
Як вже було зазначено вище, п. 3.6 договору сторонами було узгоджено, що, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Крім цього, у разі зазначеної построчки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) за Строк у повному обсязі.
Суд, перевіривши розрахунок суми дострокової сплати винагороди (роялті) , з урахуванням прострочення відповідачем платежу, вважає розрахунок вірним, а вимоги про дострокове стягнення винагороди, що по суті є застосуванням оперативно-господарської санкції (ст.236 ГК України), у сумі 2 000, 00 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 101,90 грн. та інфляційних втрат у сумі 358,72 грн., суд вказує наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, що наведені у позовній заяві, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування, у зв'язку із чим вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 101,90 грн. та інфляційних втрат у сумі 358,72 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 43000 грн.,суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3.6 договору, якщо Користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то Користувач повинен сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу. Крім цього, у разі зазначеної построчки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (роялті) на строк уповному обсязі.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 4300 грн. за невиконання п.3.6 договору.
Приймаючи до уваги, що доказів виконання відповідачем обов'язків, встановлених вказаним пунктом, матеріали справи не містять, суд, перевіривши розрахунок штрафу, (а.с.9), вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, згідно до ст. ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кучиної Наталії Мурадівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) основну заборгованість у сумі 5900 /п'ять тисяч дев'ятсот / грн. 00 коп; інфляційні втрати у розмірі 358 /триста п'ятдесят вісім/ грн. 72 коп.; 3 % річних у сумі 101 /сто одна/ грн. 90 коп.; штраф у розмірі 4300 /чотири тисячі триста / грн. 00 коп.; суму дострокової сплати винагороди (роялті) у розмірі 2 00 /дві тисячі / грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 /одна тисяча дев'ятсот двадцять одна/ грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 / п'ять тисяч/ грн. 00коп.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19 серпня 2019 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов