Апеляційне провадження № 11сс/818/1389/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа № 635/4690/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
8 серпня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
заявника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Харківського ВП ГУНП у Харківській області від 27.04.2019р. про закриття кримінального провадження, -
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Харківського ВП ГУНП у Харківській області від 27.04.2019р. про закриття кримінального провадження.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити її скаргу і скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначила, що при розгляді скарги в суді, слідчий суддя не дав оцінки наведеним обставинам, розгляд скарги відбувався поверхнево, неповно. Слідчий жодним чином не пересвідчився, що вказані особи є спадкоємцями, а тому вважав достатнім стверджувати, що виник спір про розподіл спадкового майна. Саме це стало причиною невірної кваліфікації за ст. 356 КК України, оскільки вірною вважає кваліфікацію - крадіжка. Жодних слідчих дій проведено не було, не були допитані свідки-сусіди, водій, особи, на яких вказують очевидці, як на крадіїв. Вважає, що посилання в ухвалі на той факт, що вона не є потерпілою або іншою особою, яка може звертатися з вказаною скаргою не відповідає дійсності. Копії постанови до теперішнього часу вона не тримала, оскільки вважає, що вона їй не направлялась. Слідчий суддя не звернув уваги на вказані порушення та виніс необґрунтоване рішення.
Заслухавши доповідь судді, доводи заявника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 19.06.2019 ОСОБА_6 звернулась зі скаргою до Харківського районного суду Харківської, в якій просила суд скасувати постанову слідчого СВ Харківського ВП ГУНП у Харківській області від 27.04.2019р. про закриття кримінального провадження та направити матеріали кримінального провадження прокурору для проведення належного досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року відмовлено у задоволенні вказаної скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Харківського ВП ГУНП у Харківській області від 27.04.2019р. про закриття кримінального провадження.
Слідчий суддя вважав, що доводи заявника щодо неправомірності закриття кримінального провадження не спростовують висновків слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст.356 КК України. Між сторонами виникли цивільно правові відносини щодо спадщини, тому врегулювання цих відносин може бути вирішено в порядку цивільного судочинства. Також слідчим суддею зазначено, що з наданих суду матеріалів кримінального провадження № 12019220430000585 не вбачається, що ОСОБА_6 є потерпілою або іншою особою, яка може звертатися до суду зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, оскільки внесення в ЄРДР, а також усе листування по кримінальному провадженню, було виключно за заявою ОСОБА_7 . Враховуючи викладене, суд вважав що скарга ОСОБА_6 є безпідставною та необґрунтованою, а тому відмовив в її задоволенні.
З таким висновком слідчого судді погодитись не можна, з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Зазначений перелік осіб , які можуть оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження , є вичерпним.
З матеріалів скарги видно, що ОСОБА_6 при зверненні до слідчого судді не надано будь-яких належних доказів того, що вона є заявником, потерпілим, його представником чи законним представником у кримінальному провадженні.
При прийнятті скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя повинен був відповідно до п.1 ч. 2 ст. 304 КПК України з'ясувати питання щодо можливості повернення скарги ОСОБА_6 , оскільки вона не надала даних про свій правовий статус, не підтвердила свої право на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 не є потерпілою або іншою особою, яка може звертатись до суду зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, слідчий суддя постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги. Таким чином, слідчий суддя допустив протиріччя між резолютивною та мотивувальною частинами ухвали, яке може бути усунене при новому розгляді.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року - скасуванню, з направленням матеріалів за скаргою ОСОБА_6 від 19.06.2019 до Харківського районного суду Харківської області для розгляду зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 376, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2019 року - скасувати.
Матеріали за скаргою ОСОБА_6 від 19.06.2019 до слідчого судді Харківського районного суду Харківської області на постанову слідчого СВ Харківського ВП ГУНП у Харківській області від 27.04.2019р. про закриття кримінального провадження направити до Харківського районного суду Харківської області для розгляду зі стадії відкриття провадження.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді