06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/254/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників:
позивача - Прохорова Є.І.
відповідача - адвоката Гарбузової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Антимонопольного комітету України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 22.05.2019
у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючого), Верховця А.А., Пантелієнка В.О.
та на ухвалу Господарського суду Київської області
від 12.03.2019
у складі судді: Наріжного С.Ю.
за позовом Антимонопольного комітету України
до Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"
про стягнення 679 998,00 грн
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/254/16
за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Альба Україна"
про банкрутство, -
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2016 порушено провадження у справі за заявою боржника Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Клименко Я.А.
2. Постановою господарського суду Київської області від 16.05.2017 визнано ПрАТ «Альба Україна» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Клименко Я.А.; вирішено інші процедурні питання у справі.
3. До Господарського суду Київської області від Антимонопольного комітету України надійшла позовна заява від 21.12.2018 № 300-20.3/02-17192, яка була передана судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі про банкрутство Боржника.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у даній справі повністю відмовлено у задоволенні позову.
5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2019 залишено без змін.
7. Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
7.1. 02.08.2018 Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення № 377-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" за результатами розгляду справи № 143-26.13/224-14/142-26.13/65-13/291-12.
7.2. Пунктом 3 резолютивної частини вказаного рішення визнано, що дії ТОВ "Рош Україна" і ПрАТ "Альба Україна" щодо укладення договору купівлі-продажу від 01.11.2011 № PS-06-2011, умови якого призвели до необґрунтованого завищення вартості лікарських засобів, реалізованих через процедури державних закупівель у 2012 році, порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на лікарські засоби виробництва компанії "Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд", що реалізуються через процедури державних закупівель.
7.3. Пунктом 4.6. резолютивної частини вказаного рішення, на підставі частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, зазначене у пункті 3 цього рішення, накладено штраф на ПрАТ "Альба Україна" у розмірі 339 999,00 грн.
7.4. Антимонопольним комітетом України було направлено витяг з рішення № 377-р разом із супровідним листом № 143-26.13/04-10122 від 09.08.2018 боржнику 10.08.2018, за юридичною адресою: 08300, Київська обл ., м . Бориспіль, вул. Шевченка , 100 , та вказане поштове відправлення було отримане відповідачем 14.08.2018.
7.5. Відповідачем вказане рішення № 377-р від 02.08.2018 в установленому порядку до суду не оскаржувалось.
7.6. Відповідачем не було сплачено штраф у сумі 399 999,00 грн, визначений на підставі вказаного рішення Антимонопольного комітету України, у зв'язку з чим Антимонопольним комітетом України згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" було нараховано пеню та заявлено до стягнення додатково 399 999,00 грн пені за період з 16.10.2018 по 21.12.2018.
7.7. Постановою Господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/254/16 визнано ПрАТ "Альба Україна" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
8. 11.06.2019 Антимонопольний комітет України через Північний апеляційний господарський суд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 07.06.2019 № 300-20.3/02-7299 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16, підтвердженням чого є вхідний штамп Північного апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
9. 13.06.2019 касаційну скаргу Антимонопольного комітету України від 07.06.2019 № 300-20.3/02-7299 разом зі справою № 911/254/16 (відокремлене провадження) надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/254/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.06.2019.
11. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 911/254/16 за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України від 07.06.2019 № 300-20.3/02-7299 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019; призначено розгляд касаційної скарги Антимонопольного комітету України від 07.06.2019 № 300-20.3/02-7299 на 06 серпня 2019 року о 10:15.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
12. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Антимонопольним комітетом України подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
13. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.
13.1. Копію рішення № 377-р надіслано із супровідним листом Комітету від 09.08.2018 № 143-26.13/04-10122 та отримано відповідачем 14.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303505510910. Отже, строк сплати штрафу, накладеного вказаним рішенням Антимонопольного комітету України - 15.10.2018 (оскільки 14.10.2018 припадає на неробочий день.
13.2. Рішення Антимонопольного комітету України № 377-р від 09.08.2018 є законним та відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
13.3. Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотків від суми штрафу.
13.4. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Альба Україна» перебуває у стані припинення, водночас на момент прийняття рішення № 377-р Комітету - були відсутні правові підстави для відмови у позові.
13.5. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України у постанові від 24.12.2013 у справі № 9223-36гс13 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17 Закон України «Про захист економічної конкуренції» не регулює цивільно-правових відносин або відносин у сфері оподаткування; накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування, застосовані на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків і зборів тане є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
14. Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2019 підтримав касаційну скаргу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.2019 заперечив проти касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
20. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом судового розгляду є вимога Антимонопольного комітету України про стягнення з відповідача сум штрафу і пені на підставі статей 52, 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
21. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції чинній з 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
22. Закон про банкрутство має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
23. Правовий аналіз приписів Закону про банкрутство свідчить про те, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника такий боржник перебуває в особливому правовому становищі, та норми Закону про банкрутство мають пріоритет при застосуванні до боржника, порівняно з іншими нормами законодавства.
24. Згідно з частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом тощо.
25. Судом першої інстанції прийнято рішення, яке залишено без змін судом апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення штрафу у сумі 399 999,00 грн (згідно з рішенням від 02.08.2018 № 377-р) та пені у сумі 399 999,00 грн (за заявлений період з 16.10.2018 по 21.12.2018) відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство.
26. Водночас, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
27. Закон України "Про захист економічної конкуренції", на підставі приписів якого нараховано штраф та пеню, визначає правові засади підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму у господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Цей Закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності.
28. Названий Закон не регулює цивільно-правових відносин або відносин у сфері оподаткування.
29. Накладений на ТОВ "Альба Україна" штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу.
30. Отже, зазначені нарахування, застосовані позивачем на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов'язань або зобов'язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов'язань відповідно до положень статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
31. Аналогічний правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 24.12.2013 № 922/770/13-г та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 922/4378/17.
32. Отже, суди попередніх неправильно застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відтак неправомірно відмовили у задоволенні позову.
33. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги Антимонопольного комітету України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвали Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16.
34. Водночас суди попередніх інстанцій не перевірили правильність нарахування суми пені в даній справі.
35. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
36. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
37. Згідно частиною 6 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
38. Враховуючи викладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвала Господарського суду Київської області від 12.03.2019 підлягають скасуванню з направленням справи № 911/254/16 на новий розгляд до суду першої інстанції.
39. При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, перевірити правильність нарахування суми пені в даній справі, встановити пов'язані з цим обставини та оцінити відповідні докази, і прийняти законне та обґрунтоване рішення. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у даній справі.
40. З огляду на висновок колегії суддів про задоволення касаційної скарги та направлення справи до Господарського суду Київської області, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України від 07.06.2019
№ 300-20.3/02-7299 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 12.03.2019 у справі № 911/254/16 скасувати. Справу № 911/254/16 в скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді С. В. Жуков
Н. Г. Ткаченко