15 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/547/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.
розглянув клопотання державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про повернення судового збору у справі № 915/547/18
за касаційною скаргою державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство)
на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2019
за позовом Підприємства
до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон"
про стягнення 84 299,03 грн.
За результатами розгляду заяви Касаційний господарський суд
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.03.2019 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Підприємства на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 915/547/18.
20.07.2019 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення від 14.02.2019 №1594 за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2019 у справі № 915/547/18.
Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність повернення цієї заяви без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
За приписом частини другої статті 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд касаційної інстанції зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору додається до заяви про повернення судового збору і має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідний документ подається до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
З урахуванням вимог чинного законодавства в передбачених законом випадках клопотання про повернення судового збору може бути задоволено лише за умови надання суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору.
До клопотання про повернення сплаченого судового збору в сумі 3 524,00 грн. скаржником додано копію платіжного доручення від 14.02.2019 №1594, а тому у суду касаційної інстанції відсутні підстави для його задоволення.
Крім того, відповідно до частини першої статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401).
За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, з 01.01.2017 представництво Підприємства у суді касаційної інстанції в провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатами.
У свою чергу, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 27.09.2018 винесено за результатами розгляду позовної заяви, поданої Підприємством до суду в червні 2018 року.
При цьому підписання та/або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Зазначене клопотання від імені Підприємства підписано в.о. начальника філії з операційної діяльності Самініною О.В., яка діє на підставі довіреності від 21.05.2019, виданої начальником Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морський портів Украни" Гаращенком В.В.
У вказаній довіреності зазначено, що ОСОБА_1 діє від імені Підприємства на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. 13.03.2019 за №2373. Тобто, обсяг повноважень, якими наділений ОСОБА_1 як директор філії повинен бути визначений довіреністю від 13.03.2019 №2373.
Проте до клопотання не додано довіреності від 13.03.2019, якою визначені повноваження директора філії, а відтак не підтверджені і його повноваження щодо підписання довіреності від 21.05.2019 на ім'я ОСОБА_2 на підписання даного клопотання про повернення судового збору .
Таким чином заявником до клопотання про повернення судового збору не додано ні доказів щодо наявності у ОСОБА_2 як представника Підприємства за довіреністю від 21.05.2019 статусу адвоката, ані доказів на підтвердження повноважень самого директора філії для підписання довіреностей на інших осіб.
З урахуванням викладеного згадана заява Підприємства підлягає поверненню.
Водночас Підприємство не позбавлене права та можливості звернутися до Касаційного господарського суду із відповідною заявою повторно (після усунення недоліків).
Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтею 234 ГПК України, Касаційний господарський суд
Заяву про повернення сплаченого судового збору у справі № 915/547/18 повернути державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя В. Селіваненко