06 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/4591/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Лисенко В.О.
відповідача - адвокат Дружина Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 11.03.2019
та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 22.01.2019
у справі № 904/4591/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова"
про стягнення пені у розмірі 1 124 282,72 грн, 3% річних у розмірі 158 659,81 грн, інфляційної складової у розмірі 548 445,39 грн,-
1. У вересні 2018 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" пені у сумі 1 124 282 грн 72 коп, 3% річних 158 659 грн 81 коп, інфляційної складової 548 445 грн 39 коп.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі №904/4591/18 (суддя Новікова Р.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у сумі 562 141 грн 36 коп, 3% річних 158 659 грн 81коп, інфляційну складову - 548 445 грн 39 коп та судовий збір 27 470 грн 82 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 562 141 грн 36 коп відмовлено. У задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
3. Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині зменшення пені, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у даній справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишено без змін.
5. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.
5.1 31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі постачальник, Позивач) та Державним підприємством "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (далі споживач, Відповідач) був укладений договір постачання природного газу №4859/1617-КП-4/ПТ (далі Договір) строком дії з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, за наявності, до 31.03.2017 в частині реалізації природного газу, до повного здійснення розрахунків - в частині їх проведення.
5.2 За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язався поставити споживачу у жовтні 2016 - березні 2017 природний газ, а споживач, зобов'язався оплатити його на умовах цього Договору.
5.3 Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).
5.4 Приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.4 договору).
5.5 Додатковими угодами №2 від 22.11.2016, №3 від 21.12.2016, №4/5 від 24.01.2017 та №5/6 від 23.02.2017 сторони вносили зміни до пункту 5.2 Договору в частині зміни вартості 1000 куб.м. природного газу, що поставляється за договором. Додатковою угодою №3/4 від 23.01.2017 доповнені та внесені зміни в п. п. 1.2, 1.3, 2.3, 2.4, 2.5, 3.3, 7.1, 7.4, 11.3, доданий п. 11.9.
5.6 Положеннями пункту 6.1 Договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
5.7 За приписами пункту 8.2 Договору у разі невиконання споживачем пунктів 6.1. та 6.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
5.8 Пунктом 10.3 Договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
5.9 На виконання умов договору Позивач за період з жовтня 2016 по лютий 2017 поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 17497768 грн 97 коп., що підтверджується актами приймання передачі природного газу за вказаний період (а.с. 34-38, т.1). Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.
5.10 Відповідач свої зобовязання з оплати природного газу, поставленого за період жовтень 2016 - лютий 2017, виконав в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, визначених Договором.
5.11 Внаслідок порушення строків оплати, Позивач нарахував та просив стягнути з Відповідача пеню у сумі 1 124 282 грн 72 коп за загальний період прострочення з 26.11.2016 по 27.09.2017, 3% річних у сумі 158 659 грн 81коп за загальний період з 26.11.2016 по 26.12.2017, інфляційні втрати у сумі 548 445 грн 39 коп за загальний період з січня 2017 по листопад 2017.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
6. 22.03.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі № 904/4591/18 в частині зменшення пені.
7. 28.03.2019, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 разом зі справою № 904/4591/18 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4591/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2019.
9. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі № 904/4591/18 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 06 травня 2019 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 16 864,24 грн за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 у справі № 904/4591/18.
10. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 904/4591/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 в частині зменшення пені. Зупинено касаційне провадження у справі № 904/4591/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 924/296/18.
11. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.06.2019 № 29.3-02/888, у зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 904/4591/18.
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 904/4591/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.06.2019.
13. У зв'язку із усуненням обставин, що викликали зупинення касаційного провадження у справі № 904/4591/18 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 в частині зменшення пені, а саме прийняттям об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанови від 31.05.2019 у справі № 924/296/18, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.06.2019, ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 поновлено провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено розгляд касаційної скарги на 06.08.2019 о 14:45 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
14. Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
15. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
15.1 Судами попередніх інстанцій всупереч приписам статті 233 Господарського кодексу України не було враховано особливості майнового стану позивача, ступінь виконання та період прострочення, оскільки фінансова звітність на кінець 2016 свідчить про збільшення дебіторської заборгованості, що призводить до нестачі коштів у Позивача та необхідності залучення позик;
15.2 Несвоєчасна оплата коштів контрагентами прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов'язків, впливає на своєчасність надання газу для інших споживачів природного газу.
15.3 Відповідач не навів належних доводів та доказів обставин непереробної сили, вжиття всіх належних заходів для недопущення правопорушення, відсутні докази неправомірних дій з боку позивача та відсутні підстави як для звільнення відповідача від відповідальності так і для зменшення відповідальності шляхом зменшення пені.
16. Представник скаржника в судовому засіданні 06.08.2019 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
18. Представник відповідача в судовому засіданні 06.08.2019 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
19. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
20. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
21. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
22. Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
23. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
24. Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
25. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
26. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
27. Дослідивши матеріали справи та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 26.11.2016 по 27.09.2017 в сумі 1 124 282,72 грн, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правильність розрахунку, та про правомірність позовних вимог в цій частині.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки на 90% (а.с. 151-155, т. 2), обґрунтоване тим, що борг за спожитий природний газ Відповідачем сплачений у повному обсязі; штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, останнім не доведено, які негативні наслідки виникли у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання Відповідача; придбаний за договором газ Відповідач для власних потреб не використовує; безпосередня вина Відповідача у несвоєчасному погашенні заборгованості відсутня, бо заборгованість за спожитий газ виникла у зв'язку з несплатою саме споживачами населенням та юридичними особами; а також посиланням на майновий стан Відповідача, який є збитковим.
29. Разом з тим, в силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
30. Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
31. Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.
32. Судами попередніх інстанцій також вірно встановлено, що в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
33. Дослідивши матеріали справи та врахувавши, що основний борг був погашений задовго до подачі позову до суду, прострочка носила нетривалий характер, плата за спожитий природний газ залежала від сплати за теплову енергії підприємствами, організаціями та іншими споживачами, які мають заборгованість, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку щодо зменшення суми неустойки на 50% та стягнення з Відповідача пені відповідно у сумі 562 141,36 грн.
34. При цьому судами попередніх інстанцій враховано звіти про фінансові результати відповідача на 01.10.2018, за 9 місяців 2018, на 01.01.2018, за 2016 - 2017 рік, на 01.01.2017. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що збиток підприємства у 2016 становив 279 900 000,00 грн, у 2017 становив 300 306 000,00 грн, за 9 місяців 2018 становив 111 898 000,00 грн. Аналіз всіх вказаних вище документів, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов'язань категорією населення за отримані послуги з централізованого опалення, наявність якої такої заборгованості не залежить від заявника, неналежним виконанням зобов'язань з боку споживачів послуг боржника.
35. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звітів про фінансові результати позивача, розміщених на сайті http://smida.gov.ua, чистий фінансовий результат (прибуток) останнього у 2016 = 26 528 989 000,00 грн, у 2017 = 39 330 152 000,00 грн, у 1 кварталі 2018 = 13 587 935 000,00 грн.
36. Окрім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що наявність збитків, заподіяних в результаті неналежного виконання зобов'язання відповідачем скаржником не доведена.
37. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 15.1, 15.2 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.
38. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
39. При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 15.3 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
40. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
41. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
42. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
43. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
44. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
45. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
46. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
47. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
48. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.
49. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від 15.03.2019 № 14/4-405 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 в частині зменшення пені у справі № 904/4591/18 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 в частині зменшення пені у справі № 904/4591/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді О.В. Васьковський
Н.Г. Ткаченко