15 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 913/298/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Оніщук В.М. -адвокат (свідоцтво ЗР №21/1472, довіреність від 29.05.2019),
відповідача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" - Демидас Д.А. - адвокат (свідоцтво КВ №4728, довіреність від 11.06.2019), Сєньков Є.І. - адвокат (свідоцтво №890, довіреність від 11.06.2019),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Верхацький І.В. -адвокат (свідоцтво КС №6888/10 довіреність від 17.05.2019),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2018 (суддя Іванов А.В.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (колегія суддів: Геза Т.Д. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.)
зі справи № 913/298/18
за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз")
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ НАК "Нафтогаз України"),
про стягнення 799 886 279,23 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позов було подано про стягнення 799 886 279,23 грн. за договором транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000708, з яких: 652 149 790,98 грн. - сума основної заборгованості, пеня в розмірі 88 174 743,64 грн., 3% річних в сумі 17 603 798,80 грн. та інфляційні втрати в розмірі 41 957 945,81 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовна заява мотивована існуванням негативної різниці між обсягами природного газу за період з січня 2016 року по червень 2018 року, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації, а також відсутність факту добровільного закриття місячного негативного небалансу відповідачем як замовником послуг транспортування природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що у відповідача не виникло зобов'язання здійснити оплату наданих позивачем послуг балансування за відсутності договірних відносин між сторонами, тому немає правових підстав для стягнення з відповідача вартості цих послуг. Крім того, суди зазначили про те, що у разі, якщо обсяг та вартість послуг визначена рішенням суду, ці обсяг та вартість не можуть бути змінені в односторонньому порядку однією зі сторін до скасування відповідних рішень суду (обсяг і вартість послуг за січень 2016 року, березень 2016 року, які зазначені у рішенні господарського суду Луганської області у справі №913/958/16). При цьому доказів скасування зазначеного рішення позивачем до матеріалів справи не надано, отже, позивач безпідставно у травні - червні 2017 року провів перерахунок місячних небалансів відповідача за січень 2016 року, березень 2016 року, жовтень - грудень 2016 року та збільшив обсяг його небалансу за жовтень 2016 року, грудень 2016 року на загальну суму 75 108 903,65 грн., а також безпідставно у травні 2017 року провів перерахунок місячних небалансів відповідача та збільшив обсяг його небалансу за січень 2017 - лютий 2017 року на загальну суму 165 265 890,39 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ "Укртрансгаз" посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого та постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Розгляд клопотань учасників справи
12.08.2019 від АТ "Укртрансгаз" надійшло клопотання у якому останній просить Суд поновити строк для його подання, а також приєднати до матеріалів справи копію протоколу № 1 засідання експертної групи з питань захисту національних інтересів в енергетичній сфері щодо актуальних загроз національній безпеці України у газовій сфері від 19.07.2019.
Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України, залучає зазначене клопотання до матеріалів справи без надання оцінки доданим до нього документам, зважаючи на те, що у касаційній інстанції не приймаються та не розглядаються нові докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Суди попередніх інстанцій допустили незаконність та необґрунтованість судових актів в частині відсутності у позивача права корегувати попередньо надані послуги. При цьому скаржник вважає, що з 28.04.2017, згідно з Кодексом газотранспортної системи в новій редакції, алокацію почав здійснювати саме АТ "Укртрансгаз", у зв'язку з чим у останнього, як оператора газотранспортної системи, виник обов'язок усунення порушень Кодексу газотранспортної системи при здійсненні алокації в частині необґрунтованого та безпідставного віднесення відповідачем споживання природного газу деякими споживачами з ресурсу ПАТ НАК "Нафтогаз України".
Суди неправомірно взяли до уваги, як належний та допустимий доказ, лист голови НКРЕКП Вовка Д.В. від 27.06.2017 за № 7044/16.3.2/7-17, оскільки, на думку скаржника, такий лист є одноособовим рішенням щодо самостійного тлумачення положень ГТС.
Суди дійшли помилкового висновку про те, що договір транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000708 є припиненим.
Суди невірно застосували норми матеріального права, а саме, розділ ХІІ та глави 4 розділу Кодексу газотранспортної системи, статті 526, 530, 612 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України), а також судами порушено норми процесуального права, а саме, статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Також скаржник вказує на те, що відповідач здійснював відбір з точки виходу з транспортної системи природного газу для власних виробничих потреб в обсягах, які визначені в алокаціях відповідача, однак такі обсяги не подавалися через точку входу до газотранспортної системи відповідачем чи його постачальниками, тому у відповідача виникли негативні місячні небаланси, які врегульовані позивачем шляхом надання послуг балансування.
Доводи ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз"
ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Доводи ПАТ НАК "Нафтогаз України"
ПАТ НАК "Нафтогаз України" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило суд її задовольнити, скасувати судові рішення попередніх інстанцій в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що:
- 17.12.2015 ПАТ "Укртрансгаз", як оператором, та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", як замовником, укладено договір № 1512000708 транспортування природного газу (далі - Договір транспортування);
- предметом Договору транспортування є правовідносини, за якими оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг;
- відповідно до пункту 2.3 Договору транспортування послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:
послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування);
- в пункті 4.1 Договору транспортування сторони погодили, що замовник, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг, а також вчасно врегульовувати небаланси;
- порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання - передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, визначення та перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього договору (пункт 5.1 Договору транспортування);
- згідно з пунктом 9.1 Договору транспортування у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу, відповідно до Кодексу в строк до двадцятого числа місяця наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу;
- вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про місячний небаланс відповідача за формулою : В балансування = БЦГ х К х QБГ, де БЦГ - базова ціна газу; QБГ - обсяг негативного місячного небалансу відповідача; К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (пункт 9.2 Договору транспортування);
- базова ціна газу визначається позивачем відповідно до Кодексу ГТС. Позивач визначає базову ціну газу щомісяця в строк до 10 числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб - сайті (пункт 9.3 Договору транспортування);
- відповідно до пункту 9.4 Договору транспортування оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів;
- згідно з пунктом 11.4 Договору транспортування послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору;
- Договір транспортування набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2016;
- умови Договору транспортування застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладання, а саме з 01.12.2015;
- договір вважається продовженим на кожний календарний рік, якщо не менше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 Договору транспортування);
- відповідно до пункту 19.2 Договору транспортування, будь-яке повідомлення, вимога, звіт або інша інформація, що мають бути надані за договором, повинні бути письмово оформлені і вважаються наданими, якщо їх надіслано на адреси, вказані в цьому договорі, рекомендованим листом зі сплаченим поштовим збором, вручено кур'єром особисто уповноваженій особі сторони або у погоджених сторонами випадках направлено електронною поштою;
- позивачем у період з січня 2016 року по серпень 2016 року були надані відповідачу послуги балансування обсягів природного газу в обсязі 30588,863 тис. куб. м., що підтверджено односторонніми актами про надання послуг балансування обсягів природного газу на загальну суму 5 742 432 ,95 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено:
- рішенням господарського суду Луганської області від 12.12.2016 у справі №913/958/16 стягнуто з ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" на користь АТ "Укртрансгаз" борг за надані послуги з балансування в сумі 265 995 884,24 грн. за період січень 2016 - серпень 2016 року. Вказане рішення набрало законної сили 16.07.2018 (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 справа № 913/958/16);
- 30.11.2016, у відповідності до умов пункту 17.1 Договору транспортування, ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" звернулося до АТ "Укртрансгаз" з листом №01-02-70/2178, в якому повідомило про те, що ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" не має намірів продовжувати дію Договору транспортування та заявило про припинення його дії з 01.01.2017. В матеріалах справи наявні докази направлення листа від 30.11.2016 №01-02-70/2178 (опис вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпелю ПАТ "Укрпошта" від 30.11.2016, фіскальний чек від 30.11.2016 № 3000054313 про надсилання цінного листа № 9340600881777, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9340600881777;
- позивач вважав, що Договору транспортування не припинив свою дію, оскільки відповідач своїми діями фактично схвалив чинність цього договору, так як в грудні 2016 року звернувся до ПАТ "Айбокс Банк" із заявою про отримання банківської гарантії строком до 31.01.2018, та направляв на адресу позивача алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу природного газу за січень - грудень 2017 року;
- відповідач проти зазначеного заперечував, посилаючись на те, що до 28.04.2017 ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз", як оператор ГРС, здійснювало алокацію обсягів природного газу у прозорий спосіб за формою оператора газотранспортної системи, а з 28.04.2017 алокація здійснюється АТ "Укртрансгаз", однак такі повноваження надаються позивачу виключно на майбутнє, тобто з квітня 2017 року. На думку відповідача, позивач неправомірно кваліфікував дії відповідача як порушення положень ГТС при здійсненні алокації в частині віднесення обсягів споживання природного газу з ресурсу ПАТ НАК "Нафтогаз України", тому безпідставно здійснив корегування попередньо наданих послуг відповідачу за період січень, березень, жовтень-грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року. Відповідач вважає, що оператор ГРМ в частині використання обсягів фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу не є споживачем природного газу в розумінні Закону України "Про ринок природного газу", такий обсяг визначається шляхом розрахунку і є залишком нерозподіленого газу за підсумками місяця, а вирішення питання щодо обсягів ВТВ у спірний період було розглянуто в межах справи № 913/958/16 та розглядається у справі № 913/64/17. Крім того, питання небалансу за період вересня-грудня 2017 року розглядається у справі № 913/64/17. При цьому, відповідач зазначав, що строк дії Договору транспортування закінчився 31.12.2016, тому з 01.07.2017 вказаний договір припинив свою дію.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Закон України "Про ринок природного газу":
частина перша статті 32:
- транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами (далі - Кодекс ГТС );
частина третя статті 35:
- оператор газотранспортної системи повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора газотранспортної системи у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
Кодекс ГТС (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
пункт 1 глави 1 розділу VIII:
- одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування;
пункт 9 глави 1 розділу VIII:
- однією із складових послуги транспортування природного газу, що надається позивачем відповідачу в рамках укладеного договору, є послуга балансування обсягів природного газу, який подається відповідачем до газотранспортної системи та відбирається ним з газотранспортної системи;
- замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи послуги, що є складовими послуги транспортування, зокрема, послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї;
пункт 2 розділу ХІІІ Кодексу ГТС (в редакції від 06.05.2016):
- замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій;
пункт 9 розділу ХІІІ:
- з метою забезпечення безпечності функціонування та цілісності газотранспортної системи, у тому числі балансування газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи управляє потоками природного газу, які закачуються та відбираються до/з газосховища, що є в управлінні оператора газотранспортної системи, а також частиною газосховищ відповідно до пункту 3 цього розділу;
глава 1 розділу ХІV:
- при розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів).Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом ;
пункт 4 глави 1 розділу ХІV:
- оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи;
пункти 1, 2 глави 2 розділу ХІV:
- оператор газотранспортної системи розраховує добовий небаланс щодо кожного замовника послуг транспортування для кожної газової доби як різницю між обсягом природного газу, яку замовник послуг транспортування передав у точках входу, і обсягом природного газу, який відібрав з газотранспортної системи у точках виходу за цю газову добу. Оператор щодоби до 15.00 години UTC (17:00 за київським часом) для зимового періоду та 14:00 години UTC (17:00 за київським часом) для літнього періоду наступної газової доби інформує замовника послуг транспортування про добовий небаланс на підставі розрахункових даних, одержаних у процесі алокації, відповідно до положень розділу XII цього Кодексу. Рівень інформації, що надсилається замовнику послуг транспортування, буде відповідати тому рівню, яким володіє оператор газотранспортної системи на час надання;
пункти 1, 2 глави 3 розділу ХІV:
-оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи;
пункти 4, 7 глави 3 розділу ХІV:
- у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи при негативному місячному небалансі - за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу;
глава 4 розділу ХІV:
- розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Оператор газотранспортної системи визначає базову ціну газу щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів.
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу":
частина друга статті 11 ЦК України:
- підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
стаття 626 ЦК України :
- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
стаття 627 ЦК України :
- сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;
частина перша статті 628 ЦК України :
- зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства;
стаття 629 ЦК України:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами;
пункт 1 статті 631 ЦК України:
- строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
ГПК України:
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
пункт 1 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
частина перша статті 309:
- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Стосовно аргументу сторони щодо порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині висновків про припинення дії договору Суд зазначає таке.
Враховуючи положення наведених норм чинного законодавства, а також встановлених фактичних обставин справи, суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що єдиною підставою для надання послуг балансування обсягів природного газу та оплати вартості цих послуг є договір на транспортування природного газу, укладений між Оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу, який відповідає типовому договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.
При цьому суди правомірно взяли до уваги, що 30.11.2016 у відповідності до умов пункту 17.1 Договору транспортування, ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" звернулося до АТ "Укртрансгаз" з листом № 01-02-70/2178, відповідно до якого повідомило останнього, що не має намірів продовжувати дію Договору транспортування та заявило про припинення його дії з 01.01.2017.
Таким чином, Касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що з 01.01.2017 Договір транспортування є припиненим, що в свою чергу спростовує доводи скаржника про дію цього договору.
У своїх правовідносинах з позивачем відповідач з 01.01.2017 не посилався на Договір транспортування. Отже, з обставин, встановлених судами, на підставі повно та всебічно досліджених ними доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що з 01.01.2017 у позивача були відсутні правові підстави вважати вказаний договір діючим.
При цьому позивач посилався на односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу за 2017 та 2018 роки та рахунки на оплату наданих послуг, які містять посилання на договір від 17.12.2015 № 1512000708.
Водночас, суди дійшли правомірного висновку про те, що у відповідача не виникло зобов'язання здійснити оплату наданих позивачем послуг балансування за Договором транспортування, оскільки вказаний договір припинив свою дію, тому правові підстави для стягнення з відповідача вартості цих послуг також відсутні.
Стосовно посилання позивача на те, що відповідач вчинив фактичні дії, шляхом пропозиції позивачу щодо вчинення правочину з продовження дії Договору транспортування на період спірних правовідносин, а саме надав номінації (заявки про надання послуг транспортування), Суд зазначає таке.
Постачання природного газу ПАТ НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених Законом України "Про ринок природного газу", - на підставі типового договору з дотриманням принципу недискримінації.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПАТ НАК "Нафтогаз України" та ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" укладені договори на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для потреб бюджетних установ, населення та промисловості, а саме: від 27.09.2011 № 1109011109/Б28, від 27.09.2011 № 1109011060/Н28 та від 28.09.2011 № 1109011156/П28, які були чинними у спірний період та в яких відсутні положення щодо зобов'язання позивача надавати послуги балансування обсягів природного газу, щодо зобов'язання відповідача оплачувати такі послуги, щодо визначення вартості послуг балансування, щодо порядку розрахунків за них та щодо порядку оформлення актів наданих послуг.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) було доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.
ПАТ НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 № 720-р "Про деякі питання опалювального сезону 2017/2018", ПАТ "НАК "Нафтогаз України" разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж необхідно забезпечити протягом опалювального сезону 2017/18 року безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, досліджених та оцінених судами, відповідачем, відповідно до Кодексу ГТС, надавалися алокації (звіти) про розподіл фактичного обсягу природного газу на виконання вищевказаних договорів (від 27.09.2011 № 1109011109/Б28, від 27.09.2011 № 1109011060/Н28 та від 28.09.2011 № 1109011156/П28).
Отже, обсяги споживання природного газу бюджетними установами, населенням та релігійними організаціями не можуть бути кваліфіковані як небаланс оператора газорозподільної системи.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 926/680/17, від 21.03.2018 у справі № 911/656/17 та від 04.08.2018 у справі № 922/4187/17.
Щодо належності та допустимості листа голови НКРЕКП від 27.06.2017 № 7044/16.3.2/7-17 як доказу у справі, Суд зазначає таке.
В силу приписів статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, згідно з частиною другою статті 87 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Обсяг доказів у кожній справі визначається, виходячи з предмету доказування.
У даному випадку, до предмета доказування належить питання щодо кваліфікації спірного обсягу газу як отриманого без номінації, наслідків цих дій та можливості коригування рахунків-фактур.
Позивач посилався на те, що зазначений лист не є належним та допустимим доказом з огляду на відсутність рішення колегіального органу щодо висвітлених у цьому листі питань. Водночас, принцип процесуальної економії вимагає від суду необхідність постановити судове рішення у тому випадку, якщо існують достатні докази для винесення законного та обґрунтованого рішення в силу приписів статті 236 ГПК України. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ надання відповіді на кожний аргумент скаржника має розглядатися крізь призму істотності впливу того чи іншого питання на коло питань, що їх належить розв'язати у межах конкретної справи (Рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»).
За таких обставин, у даному випадку, суди дотрималися приписів статті 236 ГПК України щодо вимог до судового рішення у частині вирішення спору по суті, оскільки наявність/відсутність спірного листа вирішальним чином не впливала на кваліфікацію спірних відносин.
Щодо посилання позивача на те, що відповідач своїми діями фактично схвалив чинність Договору транспортування, а саме, в грудні 2016 звернувся до ПАТ "Айбокс Банк" із заявою про отримання банківської гарантії, то зазначене посилання Судом відхиляється, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач звертався із зазначеною заявою ще до того, як звернувся до АТ "Укртрансгаз" з листом від 30.11.2016 про припинення дії Договору транспортування з 01.01.2017. Звернення за отримання гарантії могло свідчити лише про попередній намір сторони врегулювати правовідносини договором (правочином), але не є підтвердженням його укладення чи продовження. Крім того, згідно зі статтею 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Згідно зі статтею 202 ЦК України також визначено, що одностороннім правочином є дія однієї сторони та односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Щодо аргументу скаржника стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права в частині висновків про відсутність у позивача права коригування попередньо наданих послуг, Суд вказує на таке.
Пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи в редакції до 28.04.2017 було встановлено, що у точках виходу, в яких природний газ з газотранспортної системи направляється до суміжної газотранспортної системи, газосховища або до прямого споживача, алокація обсягів природного газу здійснюється відповідним оператором суміжної газотранспортної системи, оператором газосховища або прямим споживачем, яка має бути направлена ними до оператора газотранспортної системи в строки, описані в пункті 6 цієї глави. Алокація обсягів природного газу для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи з урахуванням глави 3 цього розділу.
В свою чергу, пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи в редакції після 28.04.2017 встановлено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.
З огляду на вищевикладене, з 28.04.2017 обов'язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на АТ "Укртрансгаз".
Як зазначав у позовній заяві АТ "Укртрансгаз", після початку виконання функцій щодо здійснення алокації, виявлено випадки порушення відповідачем положень Кодексу ГТС в частині необґрунтованого та безпідставного віднесення відповідачем обсягів споживання природного газу деяким споживачам з ресурсу ПАТ НАК "Нафтгаз України" та безпідставного застосування коефіцієнту компенсації 1 при визначенні вартості послуг балансування, у зв'язку із чим у позивача, як оператора ГТС, виник обов'язок усунення таких порушень, зокрема шляхом здійснення відповідних коригувань попередньо наданих послуг.
Однак, вказані доводи позивача є необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
В силу вимог частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, за загальним правилом, новий акт законодавства застосовується до тих прав та обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. В той же час, це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Наведені висновки викладені в рішеннях Конституційного суду України від 05.04.2001 за №3-рп/2001 та від 09.02.1999 за №1-рп/99.
Зі змісту Кодексу газотранспортної системи (в редакції після 28.04.2017) не вбачається, що вказаний нормативно-правовий акт має зворотню дію в часі, тому відсутні правові підстави для здійснення коригування розміру небалансу за актами, які були складені до 28.04.2017 та за якими вже було здійснено балансування оператором ГТС.
Крім того, оцінюючи коригуючі акти позивача, судами попередній судових інстанцій правомірно враховано також приписи статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Тобто у разі, якщо обсяг та вартість послуг вже визначена рішенням суду, вони не можуть бути змінені в односторонньому порядку однією з сторін до скасування відповідних судових рішень.
Так, в рішенні господарського суду Луганської області у справі № 913/958/16 встановлено обсяг і вартість послуг за січень 2016 року, березень 2016 року.
Рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016 у справі № 913/958/16 набрало законної сили 16.07.2018 (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 16.07.2018 у справі № 913/958/16, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.10.2018).
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з огляду на наявність обставин, встановлених у вищевказаному судовому рішенні зі справи № 913/958/16, що мають преюдиціальне значення у вирішенні спору зі справи № 913/298/18, враховуючи принцип юридичної визначеності судового рішення, а також гарантії стабільності правовідносин, що виникли між сторонами, Касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для перегляду позивачем розміру небалансу ПАТ по газопостачанню на газифікації "Луганськгаз" за попередні періоди 2016 року.
Крім того, Суд не приймає до уваги посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правові позиції, викладені у постановах Вищого господарського суду України, оскільки за змістом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.
Інші доводи скаржника, які наведені в касаційній скарзі, безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.
Доводи, викладені у відзиві відповідача на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
Судові витрати
Понесені АТ "Укртрансгаз" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АТ "Укртрансгаз", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
Рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 зі справи № 913/298/18 залишити без змін, а касаційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова