Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №554/10457/16-а
касаційні провадження №К/9901/22739/18, №К/9901/22742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона - 72» на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 27.04.2017 (головуючий суддя: Микитенко В.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (головуючий суддя: Рєзнікова С.С., судді: Бегунц А.О., Старостін В.В.) у справі №554/10457/16-а за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просив:
визнати неправомірними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області при прийнятті рішення від 28.07.2016 № 1526;
зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах у відповідному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 оскільки має понад 15 років стажу роботи із шкідливими та важками умовами праці. Пільговий стаж роботи за спірний період підтверджений належними первинними документами, які подавались до пенсійного органу.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 27.04.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017, адміністративний позов задоволено:
визнано протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
скасовано рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 28.07.2016 №1526 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в ПМК №72 тресту «Полтавасільбуд»: з 01.10.1981 року по 25.02.1983 року на посаді будівельного майстра, з 25.02.1983 року по 01.03.1985 року на посаді виконроба, з 01.03.1985 року по 07.07.1986 року на посаді тимчасово виконуючого обов'язки виконроба, з 07.07.1986 року по 09.08.1988 року на посаді старшого виконроба, з 09.08.1988 року по 18.06.2001 року на посаді виконроба до пільгового стажу за Списком №2 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із 13.04.2016 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем підтверджено стаж роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач (скаржник -1) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона - 72» (далі - ТОВ «ПМК-72»; скаржник-2) подали касаційні скарги. У касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник-2 у своїй касаційні скарзі просить суд скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги скаржника-1 обґрунтовані тим, що подані для призначення пенсії на пільгових умовах документи не містять відомостей про роботу позивача на умовах повного робочого дня, а також до пенсійного органу не надано документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також відповідач вказав на те, що витребуваний судом наказ про проведення атестації робочих місць іншого виконроба ПМК-72 не є належним та допустимим доказом, оскільки не був предметом розгляду при вирішенні пенсійним органом питання з призначення позивачу пенсії.
Скаржник-2 обґрунтовує вимоги касаційної скарги тим, що рішення у справі впливає на його права, інтереси та обов'язки, оскільки у зв'язку із призначенням позивачу пільгової пенсії у товариства виник обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Скаржник зазначає, що уточнюючі довідки про підтвердження трудового стажу, які подавались позивачем до пенсійного органу були видані підприємством виключно на виконання судового рішення у справі №554/14491/15-ц, а тому не можуть свідчити про наявність такого, оскільки право на призначення пенсії на пільгових умовах у межах вказаної справи за позивачем не визнавалось. Також скаржник відзначив, що записи у трудовій книжці не відповідають архівним документам ТОВ «ПМК-72», а тому такі записи є недійними та не можуть свідчити про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «ПМК-72».
На адресу суду касаційної інстанції від позивача надішли письмові заперечення на касаційні скарги, у яких останній з посиланням на повне з'ясування судами обставин у справі та ухвалення законного та обґрунтованого рішення просив суд касаційної інстанції залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Третя особа правом на подання відзиву на касаційні скарги не скористалась.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019 справу прийнято до провадження, об'єднано в одне провадження касаційні скарги скаржників та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Верховний Суд переглянув оскаржені судові рішення у межах доводів касаційних скарг з урахуванням вимог статті 341 КАС України, з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 встановлено, що позивач працював в ПМК №72 тресту «Полтавасільбуд»: з 01.10.1981 року по 25.02.1983 року на посаді будівельного майстра, з 25.02.1983 року по 01.03.1985 року на посаді виконроба, з 01.03.1985 року по 07.07.1986 року на посаді тимчасово виконуючого обов'язки виконроба, з 07.07.1986 року по 09.08.1988 року на посаді старшого виконроба, з 09.08.1988 року по 18.06.2001 року на посаді виконроба. Загальний трудовий стаж позивача складає більше 30 років, спеціальний (пільговий) стаж складає більше 15 років.
Зазначені відомості підтверджуються копіями відповідних наказів по підприємству, відомостями щодо його виробничої діяльності з будівництва (а.с.81-84, 5-6, 66-77, том І).
На підставі наказу №57 від 14.07.1994 ПМК №72 тресту «Полтавасільбуд» «Про результати атестації робочих місць» затверджено перелік робочих місць, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, в тому числі пільгове пенсійне забезпечення серед яких є, в тому числі: виконавець робіт і майстер будівельних та монтажних робіт (а.с.4, 56, том І).
13.04.2016 позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із письмовою заявою про призначення йому пільгової пенсії, надавши відповідні документи, що підтверджують його пільговий стаж (а.с. 86, том І).
За результатом розгляду заяви, відповідач рішенням від 28.07.2016 №1526 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав, що зазначена в документах позивача посада будмайстра не відповідає назві посад та професій, що відносяться до Списку №2. Інших довідок, які б підтверджували пільговий характер робіт за цей період не надано (а. с. 7).
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
Отже, з урахуванням завдань адміністративного судочинства, Верховний Суд вважає, що необхідною при вирішенні даної справи є перевірка дотримання відповідачем законодавчо визначених підстав для прийняття рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №1788-XII).
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) пунктом 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 цього порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом положень пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зазначені правові норми свідчать, що пільговий стаж особи обчислюється на підставі записів трудової книжки, уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та з урахуванням результатів атестації робочих місць за умовами праці.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою підтвердження наявного трудового стажу позивачем було подано до пенсійного органу трудову книжку, а також пільгову довідку від 09.06.2016 №19, видану ПМК-72.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці, від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Постановою Уряду від 16.01.2003 року № 36 (у редакції, чинній на момент звернення позивача за призначенням пільгової пенсії) затверджені списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Серед них, у п.27 розділ XXVII «Будівництво» зазначені керівники та фахівці, в тому числі: виконавці робіт, а також майстри будівельних та монтажних робіт. Аналогічні норми діяли і на час роботи позивача, зокрема в постанові Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, постанові Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.
Судами встановлено, що посада «виконроб» передбачена Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженим Радою Міністерств СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. При цьому, судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що хоча посада «старший виконроб» прямо не передбачена Списком № 2, однак «старший» є підвищенням посади в межах однієї професії та не змінює характеру виконуваних робіт.
Згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10.05.1994 № 01-3/406-02-2 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками №1 і №2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій.
При цьому пунктом 7 цих роз'яснень визначено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Відповідно до положень статті 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на запит відповідача ТОВ ПМК-72 за вих. №16 від 23.05.2016 та за вих. №20 від 10.06.2016 підтвердило, що позивач дійсно працював у ПМК-72 з 01.10.1981 року по 18.06.2001 року на посадах будмайстра, старшого виконроба та виконроба, що зараховуються до спеціального стажу. При цьому вказані довідки не спростовують того факту, що позивач працював повний робочий день.
Таким чином, за встановлених судами обставин касаційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів скаржника-1 про не підтвердження позивачем пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені доводи пенсійного органу про те, що позивачем при зверненні за призначенням пільгової пенсії не надано наказ про атестацію робочих місць, оскільки до заяви було надано виписку з цього наказу з мокрою печаткою та відповідним підписом. При цьому, позивач повідомив пенсійний орган про те, що повний текст у нього відсутній у зв'язку з реорганізацією підприємства, однак такий знаходиться в іншій пенсійній справі ( ОСОБА_2 ) цього ж УПФУ.
Судом першої інстанції з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі ухвалою від 25.01.2017 (а.с. 30, том І) було витребувано у пенсійного органу з пенсійної справи іншого виконроба ПМК-72 ОСОБА_2 копію наказу ПМК-72 тресту «Полтавсільбуд» № 57 від 17.07.1994 щодо атестації робочих місць.
На виконання вимог ухвали суду пенсійним органом було надано суду копію наказу по підприємству № 57 від 17.07.1994 щодо атестації робочих місць (а.с.56, том І), яка досліджена судом та відповідно долучена до матеріалів справи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач надав до пенсійного органу перелік документів, які підтверджують пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а тому відмова у призначенні пільгової пенсії, з підстав наведених у рішенні від 28.07.2016 №1526, є необґрунтованою.
Доводи касаційної скарги пенсійного органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
Невідповідність записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 архівним документам ТОВ «ПМК-72» свідчить лише про неналежне виконання посадовою особою підприємства з кадрових питань своїх обов'язків із ведення та заповнення трудової книжки. Доказів визнання у встановленому законом порядку недійсними записів у трудовій книжці про пільговий стаж роботи позивача на ПМК-72 скаржником-2 не надано.
Обставини встановлені у справі №554/14491/15-ц не мають преюдиційного значення для вирішення цієї справи.
Таким чином, доводи касаційної скарги ТОВ «ПМК-72» зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Висновки судів попередніх інстанцій доводами касаційної інстанції не спростовані.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд
Касаційні скарги Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона - 72» залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 27.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №554/10457/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
А. А. Єзеров
А. І. Рибачук