08 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 912/1602/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О, Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Багрій М. В.
за участю представників:
позивача - Щербак Є. М.
відповідача - не з'явилися
третьої особи-1 - не з'явилися
третьої особи-2 - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2018 (суддя Вавренюк Л. С.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 (головуючий ? Верхогляд Т. А., судді Парусніков Ю. Б., Пархоменко Н. В.)
у справі № 912/1602/17
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Новоукраїнської районної державної адміністрації, 2) Новоукраїнської міської ради
про визнання договору поновленим та визнання укладеною додаткової угоди,
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія" (далі - позивач, СТОВ "Росія") звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом (з урахуванням змін) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру) про визнання поновленим на той же строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки, укладеного між СТОВ "Росія" і Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (далі - третя особа-1, Новоукраїнська РДА) від 20.04.2007, зареєстрованого у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 20.04.2007 за № 540 (далі - договір № 540), щодо земельної ділянки загальною площею 25,5788 га ріллі із земель резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524010100:02:002:1846; визнання укладеною між ГУ Держгеокадастру та СТОВ "Росія" додаткової угоди до договору № 540 у редакції, викладеній у позові, на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі", зокрема частини шостої цієї норми, після закінчення строку укладеного між Новоукраїнською РДА і СТОВ "Росія" договору № 540 позивач отримав право на поновлення цього договору. При цьому СТОВ "Росія" посилалося на те, що належним чином виконувало зобов'язання за договором № 540, зверталося до ГУ Держгеокадастру з листами-повідомленнями щодо поновлення цього договору із проектом додаткової угоди, заперечень у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", від ГУ Держгеокадастру не надходило, орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і не погоджується із листами-повідомленнями відповідача щодо неможливості поновлення договору оренди землі, тому звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції аргументовано відсутністю порушеного права позивача на укладення додаткової угоди до договору № 540 на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивачем була ініційована процедура поновлення договору № 540 на нових умовах на підставі частин першої - п'ятої статті 33 названого Закону, що за твердженням суду виключає можливість поновлення договору № 540 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
5. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що земельна ділянка, яка є об'єктом оренди договору № 540 наразі не існує, замість неї сформовано дві окремі земельні ділянки із власними кадастровими номерами, що з урахуванням приписів частини дванадцятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" унеможливлює поновлення договору оренди на підставі частини шостої названої статті Закону.
6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
7. Апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції щодо неналежності обраного позивачем способу захисту його права шляхом поновлення договору № 540 на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.
8. Разом з тим, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з огляду на те, що відповідач заперечував стосовно поновлення договору № 540, про що повідомив позивачеві у місячний термін після закінчення строку дії договору (лист від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4175/2-17), та зазначив про припинення дії договору у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено, відсутні підстави для поновлення договору № 540 на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. Судом апеляційної інстанції порушено приписи пункту 4 частини першої, частини четвертої статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки не погодившись з мотивами за якими суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарським суд повинен був скасувати рішення чи змінити його мотивувальну частину.
11. Судами надано невірну оцінку листу ГУ Держгеокадастру від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4175/2-17, оскільки цей лист не є належним доказом відмови орендодавця в укладенні додаткової угоди до договору № 540.
12. За відсутності належного повідомлення орендаря про наявність заперечень щодо поновлення договору № 540, суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
13. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
14. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2019 № 29.3-02/1760 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи Господарського суду Кіровоградської області № 912/1602/17, у зв'язку з відпусткою судді Кушніра І. В.
15. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2019 касаційну скаргу СТОВ "Росія" передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В.- головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. 20.04.2007 між Новоукраїнською РДА (орендодавець) та СТОВ "Росія" (орендар) укладено договір № 540, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської РДА № 91-р від 06.02.2007 передав, а орендар прийняв 25,58 га ріллі із земель запасу резервного фонду державної власності, розташованих на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
17. Сторонами погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки.
18. Зокрема встановлено, що договір укладається терміном на 10 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню терміну дії договору орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін (розділ ІІ договору № 540).
19. Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії Центру ДЗК.
20. На підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації від 02.04.2008 №357 сторонами вносились зміни до розділу ІІІ договору щодо орендної плати, а саме встановлено розмір орендної плати в сумі 5 116,00 грн на один рік на всю площу орендованої земельної ділянки.
21. Договір зареєстровано в Кіровоградській регіональній філії Центру ДЗК 20.04.2007 за № 540, а зміни до договору зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 10.04.2008 за № 040837800064.
22. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 зареєстровано за СТОВ "Росія" зі строком дії ? 20.04.2017.
23. Між СТОВ "Росія" і ГУ Держгеокадастру з 2015 року велось тривале листування щодо приведення у відповідність до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України договору № 540 шляхом зміни розміру орендної плати.
24. Листом-повідомленням від 26.10.2016 № 171 СТОВ "Росія" повідомило ГУ Держгеокадастру про використання свого переважного права перед іншими особами на укладення договору № 540 на новий строк (поновлення договору). У вказаному листі СТОВ "Росія" просило поновити договір № 540 на 7 років з розміром орендної плати - 8% від нормативної грошової оцінки. До листа додано проект відповідної додаткової угоди.
25. У відповідь на вказаний лист ГУ Держгеокадастру направило лист від 02.12.2016 № С-18968/0-10786/0/6-16, у якому повідомлено про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки орендарем не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
26. 10.03.2017 СТОВ "Росія" знову звернулося до ГУ Держгеокадастру з листом - повідомленням № 76 про поновлення договору № 540 строком на 7 років та з розміром орендної плати 8% від нормативної грошової оцінки землі. До вказаного листа позивач додав, зокрема, проект додаткової угоди, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
27. Листом від 21.03.2017 № С-4478/0-3312/0/6-17 ГУ Держгеокадастру вказало, що листом від 02.12.2016 позивачеві вже було відмовлено у поновленні договору № 540.
28. 21.04.2017 ГУ Держгеокадастру направило позивачеві лист-повідомлення № 32-11-0.63-4175/2-17, в якому зазначило, що листом від 02.12.2016 №С-18968/0-10786/0/6-16 відмовило у поновленні договору № 540 та наголосило на необхідності виконання позивачем приписів статті 34 Закону України "Про оренду землі" та направило акт приймання-передачі земельної ділянки в двох примірниках для підписання.
29. Листом від 24.05.2017 № 209 позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду до договору № 540 на той же строк та на тих самих умовах на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та надав для підписання проект додаткової угоди.
30. ГУ Держгеокадастру у листі від 02.06.2017 № С-10794/0-7194/0/6-17 зазначило, що управлінням вже було направлено орендарю лист-повідомлення від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4175/2-17 стосовно відмови у поновленні договору оренди землі (відповідно до раніше надісланого листа від 02.12.2016 №С-18968/0-10786/0/6-16) та направлено акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення до ГУ Держгеокадастру.
31. У зв'язку з відмовою відповідача підписати додаткову угоду до договору № 540 позивач звернувся з цим позовом до суду на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
32. Крім того, судами встановлено, що рішенням ГУ Держгеокадастру, яке оформлене наказом від 24.07.2017 № 329 проведено поділ спірної земельної ділянки, а в Державному земельному кадастрі скасовано державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3524010100:02:002:1846 та проведено державну реєстрацію утворених в результаті її поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 3524010100:02:002:3167 і 3524010100:02:002:3168.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
33. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
34. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
35. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша - п'ята цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
36. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
37. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").
38. За встановлених судами обставин СТОВ "Росія" більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору № 540, зокрема 26.10.2016, направило ГУ Держгеокадастру лист-повідомлення № 171 про поновлення цього договору разом із проектом відповідної додаткової угоди, а також інші документи, як це передбачено положенням частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
39. Законодавець у частині п'ятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
40. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
41. При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.
42. Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.
43. Судами встановлено, що ГУ Держгеокадастру листом від 02.12.2016 № С-18968/0-10786/0/6-16 повідомило позивачеві про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки орендарем не надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
44. Водночас, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку цьому листу, не врахував, що Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов'язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту доданої угоди, а також, що заперечення орендаря стосовно поновлення договору оренди землі має бути обґрунтованим і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди.
45. Разом з тим, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною, в свою чергу орендар, в такому випадку, може розраховувати на поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
46. Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.
47. Апеляційний господарський суд, зазначаючи про помилковість висновків суду першої інстанції, вірно вказав, що позивач правильно обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом зверненням з позовом про поновлення договору № 540 на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
48. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач висловив заперечення проти продовження строку дії договору № 540 в листі від 21.04.2017 № 32-11-0.63-4175/2-17, що є підставою для відмови в позові про поновлення договору № 540 в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
49. Частиною шостою статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
50. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.
51. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
52. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини шостої зазначеної статті.
53. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
54. Таким чином, обставини щодо належного виконання орендарем обов'язків за умовами договору, належного користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, а також обставини щодо наявності чи відсутності обґрунтованого заперечення орендодавця щодо поновлення цього договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах входять до фактичного складу правовідносин щодо поновлення договору оренди на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та мають бути достеменно встановлені судами під час розгляду справи.
55. Водночас суди попередніх інстанцій на це увагу не звернули та не надали оцінку зібраним у справі доказам саме в контексті заявлених позовних вимог про поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та дотримання сторонами законодавчо визначеної процедури пролонгації договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором № 540.
56. Судами попередніх інстанцій достеменно не встановлено, чи продовжив орендар користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди № 540, як і не встановлено, чи належним чином орендар виконував обов'язки за договором № 540, що є необхідною передумовою для встановлення наявності переважного права у орендаря на поновлення договору оренди в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі".
57. Окрім того, враховуючи пункти 26, 39, 42 цієї постанови колегія суддів вважає передчасним висновок апеляційного господарського суду про відсутність підстав для поновлення договору № 540 на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на заперечення висловлене відповідачем протягом місяця після закінчення строку дії договору, оскільки апеляційним господарським судом не було встановлено обставин наявності обґрунтованого заперечення орендодавця проти поновлення договору № 540 на новий строк з посиланням на конкретний договір чи земельну ділянку, щодо поновлення права оренди якої виник цей спір, а отже достеменно не встановлено, чи не було порушено орендодавцем право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.
58. Окрім того, суд апеляційної інстанції, надаючи оцінку "добросовісності" дій орендодавця при поновлені договору № 540 на новий строк, не звернув увагу на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справах № 912/1320/17, № 912/1578/17, № 912/1576/17, № 912/1288/17, № 912/1333/17, від 16.01.2019 у справах № 912/1327/17, № 912/1290/17.
59. Доводи скаржника, які стосуються встановлення фактичних обставин справи, колегією суддів відхиляються, оскільки суд касаційної інстанції не наділений такими повноваженнями.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
61. Зважаючи на викладене, висновки судів попередніх інстанцій не ґрунтуються на повному і всебічному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, встановлення яких є необхідним для правильного вирішення спору.
62. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
63. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення необхідно скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
64. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Розподіл судових витрат
65. Оскільки справа передається на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Росія" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2019 і рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.04.2018 у справі № 912/1602/17 скасувати.
3. Справу № 912/1602/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил