15 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 921/519/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019
та рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019
у справі № 921/519/18
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління"
до Фізичної особи - підприємця Андрусика Василя Дмитровича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області
про стягнення 15 868, 26 грн.,
Акціонерне товариство в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" 26.07.2019 звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/519/18.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 06.08.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з ч. 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921 грн.
Оскільки предметом позову у даній справі є стягнення 15 868, 26 грн., ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною відповідно до положень ст. 12 ГПК України.
Разом з тим, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, заявник касаційної скарги зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
При цьому, скаржник, зокрема, зазначає, що підставою для часткового задоволення позову став помилковий висновок судів щодо продовження строку дії договору до 01.09.2018 на підставі листа Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що не передбачено жодними законодавчими нормами. При цьому, ухвалення остаточного рішення у даній справі буде мати значний вплив на фінансово-економічні показники Територіального управління, Філії, а отже і Товариства загалом, з огляду на його вплив на факт нарахування орендарям грошових коштів за користування об'єктом договору оренди.
Як вбачається з прийнятих судових рішень у справі № 921/519/18, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Андрусика Василя Дмитровича на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" - 3 649, 86 грн. боргу. В частині стягнення 6 988, 40 грн. неустойки відмовлено. В частині стягнення 5 230,00 грн. - провадження у справі закрито.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що позивач не направляв відповідачу пропозиції в порядку, передбаченому п. 10.4 спірного договору щодо припинення договору. Позивач не надав доказів на підтвердження відмови у клопотанні відповідача про надання терміну для звільнення приміщення до 01.09.2018. Суди зазначили, що майно повернуто орендодавцю 31.08.2018 у день підписання акта приймання-передачі від 31.08.2018 до договору оренди нерухомого майна від 28.05.2014 № 967 представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень. Також, суди вказали, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки (у подвійному розмірі орендної плати) за користування приміщенням не узгоджуються з нормами чинного законодавства України, оскільки не доведено факту користування майном після підписання акта приймання-передачі.
Враховуючи викладене, Суд зазначає, що доводи скаржника про належність окремих доказів, у тому числі листа Фізичної особи-підприємця Андрусика Василя Дмитровича від 17.08.2018 у даному випадку, колегією суддів не розглядаються, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом.
В силу приписів ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином доводи скаржника про те, що справа стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не знайшли свого підтвердження.
Касаційна скарга також не містить посилань на обставини, які б вказували, що справа становить значний суспільний інтерес.
Враховуючи викладене та те, що Судом не встановлено випадків, зазначених у п.п. а), б), в), г) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/519/18.
Керуючись ст.ст. 12, 234, п. 2 ч. 3 ст. 287, п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Виробничого структурного підрозділу "Рівненсько-Тернопільське територіальне управління" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/519/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.